Справа № 2а/1770/4439/2012
18 грудня 2012 року 12год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області
про зобов'язання прийняти до відшкодування суми невідшкодовиних витрат, -
Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області звернулось в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд про визнання неправомірними дій щодо неприйняття до відшкодування, шляхом включення до актів щомісячної звірки витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, пенсії ОСОБА_2, допомоги на поховання та витрат на доставку вказаних виплат за період липень 2012 року - вересень 2012 року; про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття до відшкодування шляхом включення до актів щомісячної звірки витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання за період липень 2012 року - вересень 2012 року на суму 57004,88 грн., пенсії по інвалідності ОСОБА_2 та витрат на її доставку за період липень 2012 року - вересень 2012 року на суму 295,80 грн.; стягнення невідшкодованих витрат на загальну суму 57300,68 грн.
В судове засідання представник позивача не прибув, у заяві про уточнення позовних вимог просив суд також про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з нормами Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03. 2003 року, органи Пенсійного фонду щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділенням виконавчої дирекції Фонду складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат. Оскільки відповідачем безпідставно підписано акти щомісячної звірки за період за період липень 2012 року - вересень 2012 року з розбіжністю в сумі 57300,68 грн., просить зобов'язати до цього відповідача в судовому порядку та стягнути дану суму.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Подав письмові заперечення на адміністративний позов, суть яких зводиться до того, що статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999 року, не передбачено такого виду соціальних виплат, що має здійснюватись та відшкодовуватись Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, як щомісячна державна адресна допомога. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" №265 від 26.03.2008 року, встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100% , на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Крім того, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання №5-4/4 від 04.03.2003 року встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат, а саме звірення затрат по особових справах потерпілих. У відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі відсутня особова справа гр.ОСОБА_2. Отже, у відділення відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у порядку письмового провадження подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
З досліджених судом доказів вбачається, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області було підписано акти щомісячної звірки за період липень 2012 року - вересень 2012 року з розбіжністю в сумі 57300,68 грн., що підтверджується відповідними актами звірки та таблицями розбіжностей копії яких наяві у матеріалах справи. Сума розбіжностей складається з витрат, понесених управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на виплату щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку особам, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності гр.ОСОБА_2.
Згідно статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16/98-ВР від 14.01.1998 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків i гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту четвертого цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до пунктів 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008 року, у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100%, на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Відповідно до зазначеного, постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008 року, не передбачає відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаних видів адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Крім того, будь - яким іншим нормативно-правовим актом України також не передбачено відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаної адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Так, статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999 року встановлено перелік обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку. Даний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. У зв'язку з чим суд вважає, що щомісячна державна адресна допомога не відноситься до переліку виплат на відшкодування завданої каліцтвом шкоди. Окрім того, така допомога не пов'язана із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватись відповідачем.
Відшкодування відповідачем Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за №376/7697. Однак, цим Порядком також не передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовувати щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку.
Тому, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області не зобов'язане включати до заліку суми витрат по виплаті адресної допомоги по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відшкодовувати витрати з виплати та доставки вищевказаної пенсії.
Крім того, пунктами 5, 6, 7 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином встановлено, що сторони у даній частині спору позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Сукупність наведених обставин вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання неправомірними дій щодо неприйняття до відшкодування, шляхом включення до актів щомісячної звірки витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги пенсіонерам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття до відшкодування цих витрат та про стягнення невідшкодованих витрат за період липень 2012 року - вересень 2012 року в сумі 57004,88 грн.
В той же час, судом встановлено, що спір між сторонами виник також з мотивів, що відповідач не прийняв до заліку суму на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 та витрати на її доставку за період з липень 2012 року - вересень 2012 року в розмірі 295,80 грн.,
Проаналізувавши надані позивачем документи суд встановив, що нещасний випадок із вказаним громадянином стався на території колишнього СРСР, що підтверджується актом про нещасний випадок форми Н-1 від 24.08.1989 року. Внаслідок нещасного випадку, відповідно до витягу з акту огляду МСЕК, ОСОБА_2 став інвалідом.
За змістом частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999 року, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди, що раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку, відповідно до цього Закону.
При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999 року, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Оскільки основний вид пенсії виплачується та в подальшому відшкодовується Фондом, то на думку суду саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодовувати і виплачені пенсії громадянам, які отримали каліцтво на території колишнього СРСР.
Проте, як вже зазначалося вище, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків №5-4/4 від 04.03.2003 року, визначає механізм відшкодування на централізованому рівні таких витрат, у тому числі потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.
Отже, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання включення сум до цих актів, тому що Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.
Відповідно до цього, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області про визнання неправомірними дій щодо неприйняття до відшкодування, шляхом включення до актів щомісячної звірки витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 за період липень 2012 року - вересень 2012 року та про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття до відшкодування шляхом включення до актів щомісячної звірки даних виплат, до задоволення не підлягають. Права позивача підлягають судовому захисту виключно шляхом стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії гр.ОСОБА_2 по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що сталося внаслідок нещасного випадку на території СРСР, за період липень 2012 року - вересень 2012 року в сумі 295,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
В силу ст. 94 КАС України судові витрати не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі витрати на виплату та доставку гр. ОСОБА_2 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишнього СРСР, за липень 2012 року - вересень 2012 року в сумі 295 гривень 80 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.