про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 грудня 2012 року 2а-6380/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши
позовну заявуголови правління Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" Вовка Юрія Михайловича та бухгалтера Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" Чикалюк Марії Григорівни
доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області
проскасування встановленого в Акті перевірки порушення,
Голова правління Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" Вовк Юрій Михайлович та бухгалтер Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" Чикалюк Марія Григорівна звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним та скасування встановленого в Акті від 02.02.2012 року №39/23-1/23574525 як порушення допущеного Обслуговуючим кооперативом "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" в частині дотримання п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на приписи вказаної правової норми, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про те, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Позивачем була заявлена вимога про визнання недійсним та скасування встановленого в Акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 02.02.2012 року №39/23-1/23574525 як порушення допущеного позивачем в частині дотримання п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
З приводу вищевикладеного слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З наведеної правової норми вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.
Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства України не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.
Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.
Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
При цьому, право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в тому числі може бути не реалізовано.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість розгляду позовних вимог позивача, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а, отже, суд не повинен розглядати заявлені позовні вимоги в тому разі, якщо вони не випливають із певних правовідносин, а, отже, не підпадають під судову юрисдикцію.
Виходячи з того, що акт за наслідками перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а його висновки відображають лише позицію контролюючого органу з відповідного питання щодо дотримання підприємством, щодо якого здійснено перевірку, вимог податкового законодавства, а позивач фактично не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення останнім вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, зважаючи на те, що наведений висновок викладено лише в акті перевірки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За наведених обставин вбачається, що даний спір не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
Керуючись статтями 4, 17, 107, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом голови правління Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" Вовка Юрія Михайловича та бухгалтера Обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Пуща-Водиця" Чикалюк Марії Григорівни до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування встановленого в Акті перевірки порушення.
Роз'яснити позивачам, що відповідно до частини п'ятої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Балаклицький А. І.