Ухвала від 27.12.2012 по справі 22-ц-4489/12

Справа № 22-ц-4489/12 Головуючий у І інстанції Архангельський А.М.

Провадження № 22-ц/1090/5997/12 Доповідач у 2 інстанції Панасюк

Категорія 26 27.12.2012

???????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

31 жовтня 2012 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення суми позики, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики від 05 червня 2011 року в сумі 274040грн.03коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання та 3% річних на суму, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2740грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 05 червня 2011 року взяв у позивачка в борг 36000 доларів США та зобов'язувався повернути вказані кошти до 05 грудня 2011 року. На підтвердження отримання відповідачем зазначених коштів ним власноруч написано розписку.

Проте відповідач свої зобов'язання відповідно до вказаної розписки належним чином не виконує, в результаті чого, станом на липень 2012 року у нього виникла заборгованість на загальну суму 33600 доларів США, що еквівалентно 267909грн.60коп.

Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, останній зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних, що становить 3711грн.20коп., а також інфляційні за весь час прострочення зобов'язання в сумі 2419грн.23коп.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та повернути справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги аргументував тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права. Вважає, що судом першої інстанції дійшов неправильного висновку про виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеними договорами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, відповідач 05 червня 2011 року взяв у позивачка в борг 36000 доларів США та зобов'язувався повернути вказані кошти до 05 грудня 2011 року. На підтвердження отримання відповідачем зазначених коштів ним власноруч написано розписку (а.с.20).

Відповідно до аб.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Зазначене не суперечить вимогам ст.526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково погасив заборгованість за договором позики, що підтверджується поясненнями позивача, зокрема в його уточненнях до позовних вимог (а.с.44).

Колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта про те, що ним сплачено в рахунок погашення заборгованості 29000 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Апелянтом не надано до суду доказів, якими б він підтверджував ті обставини на які посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Крім того, апелянт ставить вимогу про скасування оскаржуваного рішення та направленням справи для повторного розгляд до суду першої інстанції, однак такі вимоги не можуть бути задоволені з тих підстав, що ст.ст.308, 309 ЦПК України встановлено вичерпний перелік повноважень апеляційного суду щодо результатів перегляду на рішення суду першої інстанції і за результатами такого перегляду апеляційний суд не вправі скасовувати рішення суду першої інстанції з подальшим направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для повторного розгляду.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
28328736
Наступний документ
28328738
Інформація про рішення:
№ рішення: 28328737
№ справи: 22-ц-4489/12
Дата рішення: 27.12.2012
Дата публікації: 03.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу