11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13992/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області до Відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанов,-
Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області 20 листопада 2012 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції про визнання незаконними та скасування Постанов начальника відділу ДВС П'ятихатського РУЮ Герасименка А.С. від 06.11.2012 № 2/12 та 23/12 про накладення на начальника управління ДКСУ у П'ятихатському районі штрафу на загальну суму 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані постанови не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та винесені з порушенням норм чинного законодавства.
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції перебуває відкрите виконавче провадження по
примусовому виконанню вимоги №Ю60/02 виданої 05.07.2012 року Управлінням ПФУ в П'ятихатському районі про стягнення з П'ятихатської МК ЖЕК №2 (ЄДРПОУ 30316130) 82533,33грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
До управління ДКСУ у П'ятихатському районі надійшла постанова державного виконавця про арешт коштів боржника від 17.09.2012 року.
Управління ДКСУ у П'ятихатському районі направило лист від 20.09.2012 №03-19/866 до відділу ДВС П'ятихатського РУЮ, в якому вказано залишок на рахунках боржника П'ятихатської МК ЖЕК №2.
05.10.2012 року Управління ДКСУ у П'ятихатському районі отримало платіжні вимоги №1, №2, №3, №4 за вих. № 02-23/8054; № 02-23/8053; № 02- 23/8055; № 02-23/8052 від відділу ДВС П'ятихатського РУЮ, направленні на примусове виконання, тобто списання коштів з рахунків боржника.
12.10.2012 року управління ДКСУ у П'ятихатському районі повернуло (лист від 12.10.2012 №02-08/959, в якому було зазначено до якої саме групи відносяться рахунки боржника) вищезазначені платіжні вимоги до відділу ДВС П'ятихатського РУЮ без виконання в зв'язку з тим, що відповідно до ч.3 п. 27 Постанови КМУ від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", арешт накладається на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки боржника. У наданих платіжних вимогах відділу ДВС П'ятихатського РУЮ №1, №2, №3, №4 від 04.10.2012 року зазначені рахунки групи 3544- рахунки одержувачів бюджетних коштів, які не відносяться до реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків, на які можна накладати арешт та здійснювати безспірне списання.
19.10.2012р. управління ДКСУ у П'ятихатському районі отримало листи за вих. №02-23/8905, №02-23/8906, №02-23/8907, №02-23/8908 про направлення платіжних вимог №1, №2, №3, №4, які управління ДКСУ у П'ятихатському районі 23.10.2012р з супровідним листом за №03-19/987 повернуло без виконання, в якому посилаючись на п. 34 Постанови КМУ від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» тому зазначена інформація у постановах про накладення штрафу від 06.11.2012 №2/12 та №3/12 видана начальником відділу ДВС П'ятихатського РУЮ є не достовірною.
Рішенням обласної ради від 27.12.11 №194-10/VI з обласного бюджету 16.08.2012р. надійшла субвенція на придбання бульдозера для обслуговування полігона твердих побутових відходів в сумі 896000,00 грн., яка була перерахована 23.08.2012р. на рахунок одержувача коштів П'ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори 2- №35445006006650. Відповідно до п.48 ст.2 Бюджетного кодексу України субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Отже у разі здійснення операцій щодо списання коштів з зазначеного вище рахунку управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі допустило б порушення бюджетного законодавства в частині нецільового використання коштів, а саме п. 24 ст. 116 та ст. 119 Бюджетного кодексу України, що карається ст. 210 КК України.
Начальник відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції Герасименко Андрій Станіславович направив постанови № 2/12 та 3/12 від 06.11.2012 про накладення на начальника управління ДКСУ у П'ятихатському районі штрафу на загальну суму 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.) за невиконання законних вимог державного виконавця щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника, які були отриманні управлінням 14.11.2012 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Визначення умов і порядку виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV (далі - Закон №606).
Стаття 52 Закону визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
ѕ винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
ѕ винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
ѕ винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
ѕ проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частиною 4 статті 57 зазначеного закону визначено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч.3 ст.65 Закону).
Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» затверджено порядок, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).
Згідно п.3, 24 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
Пунктом 25 зазначеного Порядку визначено, що державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.
Боржник для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків отримує належним чином завірені державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження, які подаються до виконання відповідно до порядку казначейського обслуговування державного або місцевих бюджетів за видатками.
На підставі зазначеного повідомлення боржника державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника (далі - платіжні вимоги) згідно з пунктом 33 цього Порядку.
Після повного виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника оригінал виконавчого документа або його копія з відміткою про виконання повертається органом Казначейства протягом трьох робочих днів державному виконавцеві.
Боржник може до накладення арешту на його рахунки перерахувати кошти за рішенням про стягнення коштів з таких рахунків, у тому числі за постановами державного виконавця, на рахунок органу державної виконавчої служби, відкритий у відповідному органі Казначейства для обліку депозитних сум.
Примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника.
У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку (п.26 Порядку).
Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.
Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.
Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду (п.27 Порядку).
Орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.
При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.
Судом встановлено, що Управління ДКСУ у П'ятихатському районі направило лист від 20.09.2012 №03-19/866 до відділу ДВС П'ятихатського РУЮ, в якому вказано залишок на рахунках боржника П'ятихатської МК ЖЕК №2.
В даному випадку орган Казначейства не відмовив у прийнятті до виконання постанови державного виконавця та не повернув її державному виконавцю, фактично вимоги державного виконавця були прийняті для виконання.
На підставі викладеного вище, відділ ДВС П'ятихатського РУЮ у відповідності до вимог чинного законодавства направив на примусове виконання платіжні вимоги №1, №2, №3, №4 за вих. № 02-23/8054; № 02-23/8053; № 02-23/8055; № 02-23/8052 до Управління ДКСУ у П'ятихатському районі.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України (ст.6 Закону).
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Стаття 88 Закону передбачає відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення цього Закону. Так, за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом (ч.1 ст.88 Закону).
Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 Інструкцію з організації примусового виконання рішень.
П.13.1 зазначеної Інструкції визначає, що порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 89 та 90 Закону.
У разі порушення особою вимог Закону державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення (п.13.14 Інструкції).
Підставами для складання протоколу є:
а) невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами;
б) несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника;
в) неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів);
г) неявка без поважних причин за викликом державного виконавця.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол направляється для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.
У постанові про накладення на боржника штрафу державний виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення направляється боржнику.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу не на боржника.
В даному випадку Начальник відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції Герасименко Андрій Станіславович виніс постанови № 2/12 та 3/12 від 06.11.2012 про накладення на начальника управління ДКСУ у П'ятихатському районі штрафу на загальну суму 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.) за невиконання законних вимог державного виконавця, однак у даному виконавчому провадженні начальник управління ДКСУ у П'ятихатському районі не є боржником та у випадку невиконання ним законних вимог державного виконавця державний виконавець мав право скласти протокол про адміністративне правопорушення та направити його для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення, що відповідачем зроблено не було.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України скарги на дії органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.
Відповідно до ч.5 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з тим, що позивачем наведені обставини, які підтверджені достатніми доказами для задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області до Відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанов - задовольнити.
Постанови начальника відділу Державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції Герасименка А.С. від 06.11.2012 № 2/12 та 23/12 про накладення на начальника управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області штрафу на загальну суму 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.) визнати незаконними та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя В.С. Парненко