01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" грудня 2012 р. Справа № 2/126-12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Горлівка Донецької області
до відповідача фізичної особи - підприємця Григоряна Гарніка Косьоровича, м. Вишневе Києво-Святошинського району
про стягнення 8069,06 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився;
позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Горлівка Донецької області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.10.2012р. № П-17/Ф до відповідача -фізичної особи -підприємця Григоряна Гарніка Косьоровича, м. Вишневе Києво-Святошинського району, в якому просить стягнути з відповідача 8069,06 грн. з яких: 6626,64 грн. заборгованість за отриманий але не оплачений товар, 559,18 грн. 20 % річних, 419,38 грн. пені, 463,86 грн. штрафу та покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за отриманий від позивача товар згідно умов договору поставки від 01.01.2011р. №2105-11, а саме не сплатив за накладною від 30.04.2012р. 6626,64 грн. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню, штраф та 20% річних.
В судовому засіданні 04.12.2012р. представник позивача подав витребувані судом документи та докази, в усних поясненнях позов підтримав та просив його задовольнити. Ухвалою від 04.12.2012р. розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою представника відповідача.
Відповідач вимоги ухвал суду від 26.11.2012р. та від 04.12.2012р. не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, представник відповідача в судові засідання 04.12.2012р. та 19.12.2012р. не з'явився, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив. Залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень свідчать про те, що відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань.
Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.
Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»,
м. Горлівка Донецької області (далі по тексту -ТОВ «Баядера Логістик») до відповідача -фізичної особи - підприємця Григоряна Гарніка Косьоровича, м. Вишневе Києво-Святошинського району (далі по тексту -ФОП Григорян Г.К.), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.01.2011р. між ТОВ «Баядера Логістик». та ФОП Григоряном Г.К. Договір поставки
№ 2105-11 (далі -Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Баядера Логістик»(постачальник) зобов'язується передати у власність ФОП Григоряна Г.К. (покупець) алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Згідно умов Договору:
- постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення за адресою, вказаною в замовленні, відповідно до вимог «Інкотермс»(пункти 3.1, 3.2, 3.3 Договору);
- при прийманні товару покупець в присутності постачальника перевіряє цілісність пакування, наявність марок акцизного збору, відповідність кількості зазначеній в накладних, термін зберігання. Підпис в накладній засвідчує, що товар прийнятий покупцем за кількістю та якістю. Претензії після підписання накладної не розглядаються та не задовольняються. (пункт 3.4 Договору);
- найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні, ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній (пункти 4.1, 5.1 Договору);
- розрахунки за товар здійснюються протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника або іншим узгодженим сторонами способом, що не суперечить чинному законодавству. Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (пункти 6.1, 6.2 Договору);
- у випадку порушення покупцем строків оплати покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, у разі прострочення більше ніж на 30 днів покупець сплачує штраф в сумі 7% від суми боргу. Покупець також сплачує постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами ( пункти 7.1, 9.2 Договору);
- Договір є чинним протягом двох років з моменту укладення (пункт 11.1 Договору).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.
Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар (алкогольні напої) вартістю 6626,64 грн. згідно видаткової накладної від 30.04.2012р.
№ 420956/416672, підписаної представниками обох сторін (копія залучена до матеріалів справи).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що оплата має бути перерахована постачальнику протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач твердить, що відповідач за отриманий за спірною накладною від 30.04.2012р. № 420956/416672 товар не розрахувався. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд двічі ухвалами від 26.11.2012р. та від 04.12.2012р. витребовував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірною видатковою накладною від 30.04.2012р. № 420956/416672. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором суду не надав, доводи позивача не спростував.
За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за договором поставки від 01.01.2011р. № 2105-11., який полягає у несплаті позивачу коштів в сумі 6626,64 грн. на видатковою накладною від 30.04.2012р. № 420956/416672 у строк, встановлений пунктом 6.1 Договору, а саме до 14.05.2012р.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та задовольняє вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6626,64 грн. повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 419,38 грн. виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, штраф в розмірі 463,86 грн. та 20% річних в сумі 559,18 грн.
Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Частинами 2 та 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..
Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Як вбачається з пункту 7.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, у разі прострочення більше ніж на 30 днів покупець сплачує штраф в сумі 7% від суми боргу.
Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ з 23.03.2012р. встановлений на рівні 7,50%.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. За таких обставин законом не заборонено передбачити в договорі інші види забезпечення виконання зобов'язання, і нарахування пені не звільняє порушника зобов'язання від застосування інших передбачених договором санкцій, в даному випадку штрафу.
Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12)
Суд звертає увагу на те, що пунктом 7.1 Договору передбачена сплата пені за прострочення оплати за отриманий товар і передбачена сплата штрафу у випадку порушення строків оплати більше ніж на 30 днів, відповідно суд робить висновок про те, що порушення, за які Договором передбачено пеню та штраф, є різними, відповідно умови договору не суперечать приписам статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Однак, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, якщо інше не передбачено договором, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з тексту договору поставки від 01.01.2011р. № 2105-11, сторони не передбачили нарахування пені за період більш тривалий, ніж 6 місяців, встановлені частиною 6 ст. 232 ГК України, відповідно нарахування пені суд обмежує зазначеним встановленим законом терміном.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Інший розмір процентів річних встановлений пунктом 9.2 Договору, відповідно до якого у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).
За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:
підставасума боргу, грн.строк оплатиПеріод простроченняпеня, грн.річні, грн. штраф (7%), грн.
Видаткова накладна від 30.04.2012р. № 420956/4166726 626,6414.05.2012р.193 дні (15.05.12 -23.11.2012р.) (на день подання позову)497,00 (за 183 дні згідно ч.6 ст.232 ГКУ)700,79463,86 грн.
судом встановлено, що належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня складає 497,00 грн. (за шість місяців), річні становлять 700,79 грн. та штраф становить 463,86 грн.
Позивачем заявлено до стягнення 419,38 грн. пені та 559,18 грн. річних і заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалось. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах. Позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 463,86 грн. штрафу підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»повністю та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. 526, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частинами 2, 3 ст. 549, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, частинами 2, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця Григоряна Гарніка Косьоровича (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд. 33, кв. 82, ідент. номер 2710524031)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (84601, Донецька обл., м. Горлівка, Центрально-міський район, вул. Озерянівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 35871504)
6626,64 грн. (шість тисяч шістсот двадцять шість гривень шістдесят чотири копійки) заборгованості,
419,38 грн. чотириста дев'ятнадцять гривень тридцять вісім копійок) пені,
559,18 грн. (п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень вісімнадцять копійок) річних;
463,86 грн. (чотириста шістдесят три гривні вісімдесят шість копійок) штрафу;
1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 24.12.2012р.