ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
17 грудня 2012 р. Справа № 2а-8386/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання -Гуменюк В.М.,
за участю представника позивача Чижевського М.В., відповідача ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова до ОСОБА_2, третьої особи Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області про стягнення коштів в сумі 15036,00 грн., -
Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м.Львова (далі-ДПІ) звернулася з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до ОСОБА_2, просить стягнути податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 15036,00 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортного засобу не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Докази оплати відсутні.
Ухвалою суду від 29.07.02.2011р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області (далі-Управління).
Враховуючи обґрунтованість клопотання позивача, суд вважає що є всі підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, надав суду інформаційний лист від 14.12.2012р., в якому зазначає, що кошти по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (з громадян), при першій реєстрації в Україні в сумі 15036, 00грн. від відповідача (згідно даних МРЕВ сплата за період з 2009р. по 12.12.2012р.) до місцевого бюджету Шевченківського району не надходили, просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що за його дорученням свідком ОСОБА_3 було ввезено спірний автомобіль на територію України, здійснено першу реєстрацію, а згодом відчужено третім особам.
Управління явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, повідомлене про розгляд справи, подало відповідь на запит від 10.11.2011р., в якій вбачається, що згідно бази даних комп'ютерного обліку Львівського ВРЕР, реєстраційна справа щодо реєстрації автомобіля DAIMLER CHRYSLER 231CDI (державний номерний знак НОМЕР_1) 2003 року випуску вилучено Прокуратурою Львівської області про що надано протокол виїмки від 16.11.2011р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідка, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спір виник у зв'язку із не сплатою фізичною особою ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль DAIMLER CHRYSLER 231CDI (державний номерний знак НОМЕР_1) 2003 року випуску.
Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 15 036,00 грн.
У відповідь на запит ДПА у Львівській області, Управління надало інформацію про те, що ОСОБА_2 здійснив першу реєстрацію транспортного засобу автомобіля DAIMLER CHRYSLER 231CDI (державний номерний знак НОМЕР_1) 2003 року випуску, квитанція про сплату податку з власників ТЗ відсутня. Окрім того, факт несплати даного податку з власників транспортних засобів при проведенні першої реєстрації відповідачем транспортного засобу підтверджується Довідкою про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 30.06.2011р. №16116/17-010.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування», який діяв на час виникнення спірних правовідносин визначає ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст.2 цього ж Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Стаття 14 Закон України «Про систему оподаткування»передбачає, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначено Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»з наступними змінами та доповненнями від 11 грудня 1991 року №1963-XII (далі-Закон №1963), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені Законом України «Про державну податкову службу», Податковим кодексом України.
Таким чином, ДПІ в межах наданих законом повноважень звернулась до суду з вимогою про стягнення даного виду податку з фізичної особи.
Відповідно до ст. 1 Закону №1963 платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону №1963 об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Оскільки відповідач провів першу реєстрацію в Україні вищезгаданого транспортного засобу, а відтак Законом на нього покладено обов'язок сплати податку.
Відповідно до ст. 3 Закону №1963 перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Перша реєстрація транспортного засобу відповідачем здійснена, 07.10.2009р.
Виходячи із ставок податку за транспортний засіб марки DAIMLER CHRYSLER 231CDI (державний номерний знак НОМЕР_1) 2003 року випуску з розрахунку за рік належить до сплати 15 036,00 грн. (об'єм двигуна -2148 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. - 700,00 грн.).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що за дорученням відповідача ввіз спірний автомобіль на територію України, при здійсненні першої реєстрації провів оплату, а згодом відчужив транспортний засіб третім особам.
Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Відповідно до ч. 6 цієї статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до ч. 5-8 ст. 6 Закону №1963 сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
З наведених вище положень Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», вбачається, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.
Відповідно до ст. 7 цього Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Як вбачається з припису норми ст. 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації до бюджету Шевченківського району м.Львова, що підтверджується Довідкою №21419/20-2020 від 14.12.2012р., виданою ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС не надходили, cуд вважає, що відповідач не виконав обов'язку із сплати податку.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками апеляційного оскарження ухвала Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації спірного транспортного автомобіля - залишена без змін.
Доказів звернень в слідчі органи на предмет визнання відповідача потерпілим у кримінальній справі порушеної щодо працівників Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області та Західного регіонального управління КБ «Приватбанк», працівники якого здійснювали платіжні операції та оплати боргу відповідач суду не представив, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 53, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Шевченківського району м.Львова 15036,00 грн. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 22.12.2012р.
Суддя Шинкар Т.І.