24 жовтня 2012 р.Справа № 2а-7442/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Міського споживчого товариства «КООП-Сільгосппродукти»на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по справі за позовом Міського споживчого товариства «КООП-Сільгосппродукти»до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним, -
У червні 2012 року позивач, Міське споживче товариство «КООП-Сільгосппродукти»(далі по тексту -МСТ «КООП-Сільгоспродукти»), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача -Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України (далі -Західна МДПІ) від 23.05.2012 року № 0000322232, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1.008 грн. 40 коп.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року зазначений адміністративний позов МСТ «КООП-Сільгоспродукти»залишено без руху, надано позивачу строк до 23.07.2012 року для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 75 грн. 19 коп.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням МСТ «КООП-Сільгоспродукти», подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року.
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що заявлений адміністративний позов носить немайновий характер, оскільки не містить майнових вимог, а тому судовий збір сплачено вірно, відповідно до приписів п. 3.1 Закону України «Про судовий збір»N 3674-VI (далі -Закон N 3674-VI).
Апелянт вважає, що посилання суду на Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року «Щокін проти України»є безпідставним, оскільки прецедентне право не має правозастосування в Українському судочинстві.
Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, залишаючи без руху позовну заяву, керуючись положеннями ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (подалі - КАС України), Закону N 3674-VI, практикою Європейського суду з прав людини, виходив з того, що заявлені позовні вимоги МСТ «КООП-Сільгоспродукт»мають майновий характер, у зв'язку з чим позивач має сплатити судовий збір у розмірі встановленому п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону N 3674-VI.
Колегія суддів, погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції, зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме: рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»та вірно встановлено, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав, а отже вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
01.11.2011 року набрав чинності Закон N 3674-VI, який став основним нормативно-правовим актом щодо визначення розміру та порядку сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст.1 Закону N 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Частиною 1 ст. 3 Закону N 3674-VI визначено, що судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону N 3674-VI).
За подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (п.3 ч. 2 ст. 4 Закону N 3674-VI).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України»на 2012 рік розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2012 року становить 1073 гривні.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є вимога, щодо скасування податкового повідомлення -рішення відповідача від 23.05.2012 року № 0000322232, прийнятого на підставі акта перевірки № 583/20/40/22/30290029 від 14.05.2012 року та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 1,4 ст. 17, ст. 20 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 1.008 грн. 40 коп.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення та мінімальний розмір ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, колегія суддів, вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. (за вирахуванням сплаченої суми судового збору у розмірі 32.19 грн.).
За таких обставин, підстави для скасування судового рішення відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 245-250, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міського споживчого товариства «КООП-Сільгосппродукти»залишити без задоволення, а ухвалу ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року -без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.