09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/7766/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
суддів -Подобайло З.Г., Григорова А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішеня, -
Встановила:
У вересні 2011 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна» (далі ТОВ «Бодекс-Україна»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача -Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі -Кременчуцька ОДПІ) від 20.09.2011 року № 0001072302/185, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6.952 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що висновок податкової інспекції про порушення ТОВ «Бодекс-Україна»вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого товариству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 6.952 грн., вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки правомірність декларування вказаної суми підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Крім того, позивач посилався на судові рішення, відповідно до яких встановлено правомірність декларування платником податків показників податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, червень 2009 року та квітень 2010 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцької ОДПІ, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 30 серпня 2011 року по 05 вересня 2011 року фахівцем Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бодекс-Україна»з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету за червень 2011 року, за результатами якої складено акт від 09 вересня 2011 року №6606/23-308/32860348, в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року в розмірі 6.952 грн. (т. 1, а.с. 25-38).
За висновками акту перевірки, вказані вище порушення відповідач пов'язує з результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2010 року, що оформлені актом від 18 березня 2011 року №1380/23-209/32860348 (т. І, а.с. 46-132). В ході якої Кременчуцькою ОДПІ встановлено порушення ТОВ «Бодекс-Україна»вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого відповідач дійшов висновку про завищення платником податків залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, непогашеного після бюджетного відшкодування, загалом на суму 167 209 грн. (в тому числі, від'ємного значення за лютий 2009 року на суму 16 729 грн., квітень 2009 року - 45 821 грн., червень 2009 року - 28 067 грн., квітень 2010 року - 76 592 грн.).
Відтак, оскільки плановою виїзною перевіркою позивача правомірність декларування останнім сум від'ємного значення з ПДВ за квітень, червень 2009 року та квітень 2010 року не підтверджено, відповідач дійшов висновку, що платником податків неправомірно зараховано до суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року частку залишку від'ємного значення сум податку за квітень 2009 року в розмірі 1.786 грн., червень 2009 року -3.306 грн., квітень 2010 року -1.860 грн.
На підставі вказаних висновків податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 року: № 0001852301/266 та № 0001872301/267 (т.1, а.с. 23, 25).
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог пункту 200.4 ст. 200 ПК України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до пунктів 200.1 - 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами пункту 200.6 - 200.8 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
Відповідно до п.201.15 ст. 201 ПК України, форма податкових декларацій з податку на додану вартість встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу.
Пунктом 46.5 ст. 46 ПК України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.
Порядок заповнення податкової декларації визначено у розділі V накаху Міністерства фінансів від 25.11.2011 року № 1492 (далі -наказ №1492).
Відповідно до п.п.4.6.3 п.4.6 наказу №1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість,…а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Нормою п.п.4.6.4 п.4.6 наказу №1492 передбачено, що якщо у наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається(Д2) (додаток 2).
Наказом №1492 (у повній відповідності з приписами п.200.3 ст. 200 ПК України) встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Бодекс-Україна»18 липня 2011 року до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року разом з додатком 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»(т. І, а.с. 195-196, 198). У рядку 23.1 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 Розрахунку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 67.667 грн. (т. І, а.с. 196, 198). Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року) частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам або до Державного бюджету України складається з сум ПДВ, що декларувалися платником податків у квітні, червні 2009 року, квітні, жовтні 2010 року, квітні, травні 2011 року (загалом в сумі 67.667 грн.) (т. І, а.с. 197). Зокрема, частина залишку від'ємного значення за квітень 2009 року становила 1.786 грн., червень 2009 року -3.306 грн., квітень 2010 року - 1.860 грн., жовтень 2010 року -1.646 грн., квітень 2011 року -38.245 грн., травень 2011 року -20.824 грн.
Однак, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бодекс-Україна»контролюючий орган дійшов висновку про завищення платником податків суми бюджетного відшкодування на суму 6.952 грн.
При цьому, в обґрунтування такого висновку відповідач посилається на результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2010 року, що оформлені актом від 18 березня 2011 року №1380/23-209/32860348 (т. І, а.с. 46-132). Так, зокрема, в ході даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено порушення ТОВ «Бодекс-Україна»вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого відповідач дійшов висновку про завищення платником податків залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, непогашеного після бюджетного відшкодування, загалом на суму 167 209 грн. (в тому числі, від'ємного значення за лютий 2009 року на суму 16 729 грн., квітень 2009 року - 45 821 грн., червень 2009 року - 28 067 грн., квітень 2010 року - 76 592 грн.).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі вищезазначеного висновку акта перевірки від 18 березня 2011 року №1380/23-209/32860348 податковою інспекцією 01 квітня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002872301/39, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 167 209 грн. (т. І, а.с. 203), яке Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, скасоване в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 166 027 грн. 75 коп. (т. ІІІ, а.с. 4-14).
Таким чином, судом надано правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 01 квітня 2011 року №0002872301/39 та встановлено протиправність висновків податкової інспекції щодо завищення платником податків залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, непогашеного після бюджетного відшкодування, загалом на суму 166 027 грн. 75 коп. (в тому числі, від'ємного значення за лютий 2009 року на суму 16 729 грн., квітень 2009 року - 45 821 грн., червень 2009 року - 28 067 грн., квітень 2010 року - 75 410 грн. 75 коп.). Окрім того, даними судовими рішеннями підтверджено реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірних періодах, підтверджено факт сплати в ціні придбаних послуг податку на додану вартість та вказано на правомірність розрахунку платником податків сум від'ємного значення ПДВ за спірні періоди.
Згідно з частиною першою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, оскільки судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджено факт правомірності розрахунку ТОВ «Бодекс-Україна»сум від'ємного значення ПДВ за квітень, червень 2009 року та квітень 2010 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до вимог п.200.1, п.200.3 та п.200.4 ст. 200 ПК України, що позивачем правомірно задекларовано бюджетне відшкодування з ПДВ у податковій декларації за червень 2011 року, а висновки акту перевірки та прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідають вимогам ПК України, з огляду на те, що платник податку може скористатися своїм правом на декларування бюджетного відшкодування за наявності сплаченого податкового кредиту, яким було сформовано від'ємне значення , що відображене по р. 22 декларації, оскільки п.200.4 ст. 200 ПК України встановлено період, раніше якого не можна декларувати бюджетне відшкодування, а не пізніше.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на викладене відповідач не мав підстав для визначення ТОВ «Бодекс - Україна»»штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач, в свою чергу, не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження та спростовується матеріалами справи.
За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо обґрунтованості позовних вимог, підстави визначені статтями 201 та 202 КАС України для зміни чи скасування постанови суду відсутні.
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року - без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
З оригіналом згідно Л.В. Мельнікова .В