"24" грудня 2012 р. Справа № 5/216
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
Позивача: Кушнєрової К.С., дов. № б/н від 01.07.2012 року;
Відповідача -1: Козака А.Л., дов. № 225-КР-1704 від 27.11.2012 року;
Відповідача -2: не з'явився;
Відповідача -3: Монолія Є.А., дов. № 5463 від 22.11.2012 року;
розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.21012 року
у справі № 5/216 господарського суду міста Києва
за позовом Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація"
до відповідача -1 Київської міської ради
відповідача -2 Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"
відповідача -3 Головного управління Держкомзему у місті Києві
про внесення змін до договору та зобов'язання вчинити певні дії
У березні 2012 року Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація "Укрреставрація" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", просила (з урахуванням заяви від 17.01.2012 року про зміну предмету позову) внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.11.2008 року № 79-6-00677, укладеного між корпорацією "Укрреставрація" та Київською міською радою та визнати укладеним п. 4.2 договору у наступній редакції: «4.2 Річна орендна плата встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки, а з 19.03.2009 року -у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, зазначених законодавстом, з моменту державної реєстрації зазначеного договору»; зобов'язати Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" внести зміни до поземельної книги у електронному вигляді на земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києва за договором оренди земельної ділянки від 28.11.2008 року № 79-6-00677, кадастровий № 8000000000:90:116:025, в частині визначення категорії земельної ділянки -землі промисловості; зобов'язати Головне управління Держземагенства у м. Києві внести зміни до внести зміни до поземельної книги у паперовому вигляді на земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києва за договором оренди земельної ділянки від 28.11.2008 року № 79-6-00677, кадастровий № 8000000000:90:116:025, в частині визначення категорії земельної ділянки -землі промисловості ( т. 1, а.с. 6-11, а.с. 175-176).
Позовні вимоги мотивовані тим, що у пункті 4.2 договору оренди земельної ділянки від 20.11.2008 року при визначенні ставки орендної плати за земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києві помилково застосовано коефіцієнт 3,75 як за земельну ділянку історико-культурного призначення, що не відповідає вимогам законодавства.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року залучено до участі у справі № 5/216 відповідача -3 Головне управління Держземагенства у м. Києві (т. 1, а.с. 154-157).
Рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року (головуючий Ткаченко Б.О., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.) (т. 2, а.с. 34-41) позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 79 6-00677 від 28.11.2008 року, укладеному між Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією "Укрреставрація" та Київською міською радою та визнано укладеним пункт 4.2 договору в запропонованій позивачем редакції: "4.2. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки, а з 19.03.2009 року - у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, зазначених законодавством" з моменту державної реєстрації даного договору; зобов'язано Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" внести зміни до поземельної книги в електронному вигляді на земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києва за договором оренди земельної ділянки № 79-6-00677 від 28.11.2008 року, кадастровий № 8000000000:90:116:0025 в частині визначення категорії земельної ділянки -землі промисловості; зобов'язано Головне управління Держкомзему у місті Києві внести зміни до поземельної книги у паперовому вигляді на земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києва за договором оренди земельної ділянки № 79-6-00677 від 28.11.2008 року, кадастровий № 8000000000:90:116:0025 в частині визначення категорії земельної ділянки -землі промисловості. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с 197-206).
Судові акти мотивовано тим, що на момент укладення та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 28.11.2008 року № 79-6-00677 спірний пункт суперечив нормам ст. 7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю".
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03.08-08/527 від 25.07.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Полянський А.Г., судді Корсак В.А., Яценко О.В. (т. 2, а.с. 47).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.07.2012 року касаційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.08.2012 року (т. 2, а.с. 48-49).
Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03.08-08/732 від 22.08.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Рогач Л.І., судді Корсак В.А., Данилова Т.Б. (т. 2, а.с. 75).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.08.2012 року розгляд касаційної скарги Київської міської ради відкладено на 04.09.2012 року (т.2, а.с. 79-80).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2012 року розгляд касаційної скарги Київської міської ради відкладено на 07.09.2012 року (т.2, а.с. 93-94).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/917 від 06.09.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. (т. 2, а.с. 95).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2012 року касаційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.10.2012 року (т. 2, а.с. 96-97).
Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати № 03.07-05/771 від 05.10.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевчук С.Р., судді Волік І.М., Коваленко С.С. (т. 2, а.с. 98).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 року розгляд касаційної скарги Київської міської ради відкладено на 12.10.2012 року (т. 2, а.с. 101-102).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/1089 від 10.10.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. (т. 2, а.с. 103).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.2012 року касаційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2012 року (т. 2, а.с. 115-116).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року розгляд касаційної скарги Київської міської ради продовжено та відкладено на 27.11.2012 року (т. 2, а.с. 121-122).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 року розгляд касаційної скарги Київської міської ради відкладено на 30.11.2012 року (т. 2, а.с. 124-125).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/1350 від 28.11.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 року касаційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.12.2012 року.
У судове засідання 24.12.2012 року представник відповідача - Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідачів - Київської міської ради, Головного управління Держкомзему у місті Києві, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням V сесії V скликання Київської міської ради № 1538/4371 від 27.12.2007 року "Про передачу Українській спеціальній науково-реставраційній проектно-будівельно-виробничій корпорації "Укрреставрація" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази на вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі міста Києва" затверджено проект відведення зазначеної земельної ділянки (т. 1, а.с. 16).
20.11.2008 року на підставі зазначеного рішення між Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією "Укрреставрація" (далі - орендар) та Київською міською радою (далі - орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 1538/4371 від 27.12.2007 року та рішення Київської міської ради № 557/557 від 16.10.2008 року за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п. 1.1 договору) (т. 1, а.с. 17-22).
Вказаний договір 20.11.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та 28.11.2008 року зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 79-6-00677 у книзі записів державної реєстрації договорів (т. 1, а.с. 22).
Згідно п. 2.1 договору, об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -вул. Промислова, 5 у Голосіївському районі м. Києва, розмір земельної ділянки -2,0751 га, цільове призначення -для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази, кадастровий № 8000000000:90:116:0025 (т. 1, а.с. 17).
Пунктом 3.1 строк дії договору встановлено на 15 років (т. 1, а.с. 17).
Відповідно до п. 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 11,25 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Судами також встановлено, що 24.06.2010 року Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація "Укрреставрація" зверталась до Київської міської ради з пропозицією привести умови договору оренди земельної ділянки від 20.11.2008 року у відповідність до чинного законодавства України, оскільки при визначенні ставки орендної плати за земельну ділянку помилково було застосовано коефіцієнт 3,75 як за земельну ділянку історико-культурного призначення, проте, вона відноситься до земель промисловості (т. 1, а.с. 63-64).
Листом № 29/280-529 від 25.06.2010 року Київська міська рада повідомила позивача про свою незгоду на внесення змін до вищезазначеного договору.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції, чинній станом на 20.11.2008 року) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно ст. 5 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції, чинній станом на 20.11.2008 року) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Частиною 1 ст. 7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції, чинній станом на 20.11.2008 року) передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції, чинній станом на 20.11.2008 року) ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.
Відповідно до рішення Київської міської ради № 118/1095 від 21.12.2000 року "Про орендну плату за землю у м. Києві" Київська міська рада визначила розмір річної орендної плати за земельні ділянки при укладанні договорів оренди залежно від її грошової оцінки. Зокрема, за земельні ділянки для промислових підприємств: поліграфічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів та виробів, продуктів харчування, інших промислових підприємств, крім тих, що здійснюють виробництво лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, а також слабоалкогольних та прохолоджуючих напоїв, передбачався розмір орендної плати з розрахунку 1,5 % від грошової оцінки землі.
Пунктом 7 вказаного рішення встановлено, що Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації при підготовці проектів договорів оренди земельних ділянок зобов'язане передбачити умови згідно з цим рішенням.
У відповідності до Генерального плану розвитку міста, затвердженого рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.03.2002 року, земельна ділянка по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києва за функціональним призначенням належить до комунально-складської території, що також підтверджується листом дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" № 67 від 16.04.2010 року (т. 1, а.с. 66).
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з висновку Управління охорони навколишнього природного середовища № 071/04-4-17/1078 від 30.03.2006 року, містобудівного обґрунтування "Будівництво промислової бази по вул. Промисловій, 5, Голосіївський район м. Києва", реєстраційний номер 817/05-02, погодженого першим заступником Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 23.12.2005 року та листа Державної служби з питань національної культурної спадщини від 14.12.2011 року вбачається, що земельна ділянка на вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі м. Києва не відноситься до категорії земель історико-культурного призначення (т. 1, а.с. 27-47).
Відповідно до п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" з урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.
Суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.
Згідно п. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Підпунктом 2 пункту 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки Київська міська рада при укладенні спірного договору оренди мала встановити орендну плату у розмірі 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Доводи касаційної скарги про необхідність скасування судових рішень та припинення провадження у справі № 5/216 судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки, згідно п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Крім того, суб'єктний склад сторін у справі № 40/383 господарського суду міста Києва є відмінним від складу учасників процесу у господарській справі № 5/216.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.
Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.21012 року у справі № 5/216 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков