Cправа № 2a-0770/1772/12
Рядок статзвітності № 12.3
Код 2
25 грудня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Гебеш С.А., суддів -Андрійцьо В.Д., Шешеня О.М.
за участю секретаря судового засідання - Лумей В.Г.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивача -ОСОБА_1
представник позивача -ОСОБА_2
представника відповідача 1 -Державної митної служби України -Кобрин М.І.
представника відповідача 2 -Чопської митниці -Кобрин М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чопської митниці про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач -ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної митної служби України, Чопської митниці, якою просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України за № 106-к від 25.01.2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах позивача; поновити його з моменту припинення перебування на державній службі в митних органах на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 (Малий Березний) митного поста «Ужгород»Чопської митниці та зобов'язати Чопську митницю виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 04.05.2012 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно оскаржуваного наказу Державної митної служби України за № 106-к від 25.01.2012 року його звільнено (припинено перебування на державній службі) за порушення присяги державного службовця, згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу". Позивач вважає, що Державною митною службою України безпідставно та незаконного припинено його перебування на державній службі в митних органах, оскільки оскаржуваним наказом Державна митна служба України пов'язує порушення присяги державного службовця за несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків, визначених п.п. 2.2, 2.5, 2.6, 2.7, 2.12, 2.15, 2.20, 2.24, та 2.25 посадової інструкції головного інспектора митного оформлення №3 митного поста «Ужгород»Чопської митниці, затвердженої начальником Чопської митниці 28.02.2011 року а також за порушення п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.16, 2.18, 2.20, і 2.23 посадової інструкції старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород» Чопської митниці, затвердженої начальником Чопської митниці 28.02.2011 року. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для припинення перебування на державній службі в митних органах України позивача став акт службового розслідування від 20.01.2012 року, який був складений відповідно до наказу Чопської митниці від 17.01.2012 року за №32 «Про проведення службового розслідування»та подання Чопської митниці.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд даний позов задовольнити з мотивів наведених у позовній заяві.
Відповідач 1 надав суду заперечення на позов (лист ДМС України від 07.09.2012 року за № 14/2777), згідно якого позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи свою позицію тим, що наказ є правомірним оскільки позивач несумлінно виконував свої службові обов'язки, визначені п. 2.2, 2.5, 2.6, 2.7, 2.12, 2.15, 2.20, 2.23 посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород»Чопської митниці, затвердженої начальником Чопської митниці 28.02.2011 року, а також пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.16, 2.18, 2.20, 2.23 посадової інструкції старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Ужгород»Чопської митниці, затвердженої начальником Чопської митниці 28.02.2011 року.
Крім того, в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 1 зазначив, що відповідно до статей 408 і 413 Митного кодексу України та статті 17 Закону України «Про державну службу»позивач, як посадова особа Чопської митниці приймав Присягу державних службовців та зобов'язувався суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки і як зазначає відповідач, що зважаючи на характер та систематичність вчинених правопорушень позивачем у його діях вбачаються ознаки порушення Присяги державних службовців.
Відповідач 2 надав суду свої заперечення на адміністративний позов (лист Чопської митниці від 25.06.2012 року за № 1/4-8-42/5192), згідно якого позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступне: порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено як Дисциплінарним статутом митної служби України, так і Законом України "Про державну службу". В якості підстави звільнення позивача зазначено п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги державним службовцем), що є спеціально обумовленим видом відповідальності, передбаченим законодавством. Приписи Дисциплінарного статуту митної служби України на правовідносини, пов'язані з припиненням державної служби на підставі ст. 30 Закону України "Про державну службу" не поширюються, та орган, що приймає рішення про звільнення, самостійно робить висновок про порушення державним службовцем присяги державного службовця, у зв'язку з чим акт індивідуальної дії (наказ ДМС України № 106-к від 25.01.2012 року) є правомірним та законним.
В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечила та просила суд відмовити в його задоволенні з мотивів, наведених у запереченнях проти позову, наданих ДМС України та Чопською митницею.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в митних органах з 17.12.1997 року по 04.05.2012 року та на час припинення перебування на державній службі (звільнення) -перебував на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 (Малий Березний) митного поста «Ужгород»Чопської митниці, що підтверджується біографічною довідкою та записами в трудовій книжці позивача.
Наказом Державної митної служби України за № 106-к від 25.01.2012 року позивача звільнено (припинено перебування на державній службі) за порушення присяги державного службовця, згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", що підтверджується копією оскаржуваного наказу наявною в матеріалах справи.
Підставою для винесення вищезазначеного оскаржуваного наказу стали результати службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Чопської митниці від 17.01.2012 року, що підтверджується копією даного наказу наявною в матеріалах справи.
Так, згідно акту службового розслідування від 20.01.2012 року під час перевірки встановлено, що позивачем, на якого під час роботи з 20 год. 00 хв. 17.01.2012 до 08 год. 00 хв. 18.01.2012 були покладені обов'язки головного інспектора (старшого зміни) допущені порушення, а саме:
не було проведено з особовим складом зміни інструктаж з техніки безпеки при здійсненні митного контролю, чим порушено вимоги пункту 8.3.2.1. Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Державної митної служби України від 14.12.2010 № 1473 (далі - Інструкція № 1473);
не проведено архівування конверту з контрольними талонами для проходження по смузі руху «червоний коридор»за період з 20 год. 00 хв. 17.01.2012 до 08 год. 00 хв. 18.01.2012, чим порушено вимоги пункту 5.10 Технології прикордонного-та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої спільним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України від 11.06.2008 №505/642, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за №753/15444 (далі - Технологія № 505/642) в порушення вимог пункту 5.10 Технології № 505/642 не складено звіт про пропущені транспортні засоби, що прослідували на в'їзд (виїзд) в Україну (з України) по смузі руху "червоний коридор" за період з 20 год. 00 хв. 17.01.2012 до 08 год. 00 хв. 18.01.2012 після завершення зміни;
при наявності розбіжності у чотирьох випадках між кількістю пропущених транспортних засобів по смузі руху «червоний коридор»згідно ШК «Інспектором 2006»та фактично наявних контрольних талонів, не ініційовано подальших дій для встановлення факту цієї розбіжності, що вказує на порушення ним вимог пункту 5.11 Технології № 505/642;
не забезпечено виконання вимог пункту 5.2 Технології № 505/642, в частині обліку контрольних талонів, виданих прикордонним нарядам та належного оформлення в журналі обліку контрольних талонів. Зокрема, після закінчення робочої зміни (після 08 год. 00 хв. 18.01.2012) підлягали поверненню прикордонниками наступні контрольні талони: ААП237057, ААП 237106, ААП 237107, ААП 237109, ААП 237110, ААП 237118, ААП 237119, ААП 237120, натомість у журналі обліку контрольних талонів, виданих представникам органів охорони державного кордону відділом митного оформлення № 3 митного поста «Ужгород»у графі про «кількість повернутих контрольних талонів»наявний прочерк та підпис ОСОБА_1;
порушено вимоги пунктів 1 і 3 Розпорядження в.о. начальника Чопської митниці від 17.01.2011 № 8/1-р щодо негайного інформування оперативного чергового митниці (помічників оперативного чергового в містах Ужгород та Виноградів) засобами електронної пошти, факсимільного та телефонного зв'язку про виникнення нестандартної ситуацій, а саме: вихід з ладу комп'ютерної техніки, а також, щодо забезпечення планового інформування оперативного чергового митниці (помічників оперативного чергового в містах Ужгород та Виноградів) засобами електронної пошти (факсимільного зв'язку) у разі поточних змін в обстановці за формою ОП-2, передбаченої додатком 5 до Інструкції з організації оперативного чергування в Чопській митниці, затвердженої наказом Чопської митниці від 20.10.2009 № 680.
Також в акті службового розслідування зазначено, що у пункті пропуску "Малий Березний" митного поста "Ужгород" у напрямку виїзд із митної території України з 20 год. 00 хв. 17.01.2012 до 08 год. 00 хв. 18.01.2012 на смузі руху «червоний коридор»у зоні прикордонного контролю представниками прикордонного загону була встановлена переносна металева огорожа, яка створювала перешкоду виїзду транспортних засобів із зони митного контролю по цій смузі, що не відповідає вимогам п.п. 1.6 та 1.7 Технології № 505/642.
Також, у ході службового розслідування встановлено, що в електронному журналі пункту пропуску «Інспектор 2006»наявна інформація про скасування ОСОБА_5 пропуску транспортного засобу «Фольксваген»марки LT35, реєстраційний номер НОМЕР_1. Причиною скасування пропуску зазначено: «Порушення митних правил», а графа «Контр. талон»не заповнена. Таким чином, ОСОБА_5 порушено вимоги пункту 5.5 Технології № 505/642, пункту 2.3 і підпункту 2.11.2 Інструкції № 1473 та вимоги статті 363 Митного кодексу України.
За результатами огляду транспортного засобу «Фольксваген»реєстраційний номер 1А60559 ОСОБА_5 було складено акт, який не відповідає формі, встановленій пунктом 3.10 Інструкції № 1473.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що момент - 25 січня 2012 року позивач був тимчасово непрацездатний, тимчасова непрацездатність тривала з 20 січня по 3 травня 2012 року. Весь цей час ОСОБА_1 знаходився на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності: 1) серія АВФ № 490598, 2) серія АВФ № 522123, 3) серія АВФ № 433069, 4) серія АВФ № 532880, копії яких наявні в матеріалах справи.
Про те, що позивач звільнений з органів митної служби йому стало відомо тільки 04 травня 2012 року - тобто у перший день, коли він вийшов на роботу після лікарняного. Саме 04 травня 2012 року позивача ознайомили з текстом наказу державної митної служби від 25 січня 2012 року, у тексті якого було вказано, що позивач підлягає звільненню з посади у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження) та згідно п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори з приводу проходження публічної служби, якою є, зокрема, служба в митних органах.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Митного кодексу України (з наступними змінами та доповненнями, далі -МК України) Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, в тому числі, регулює кадрові аспекти діяльності митної служби України.
Згідно п.17 ст. 1 МК України, митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.
Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (з наступними змінами та доповненнями, далі -Закон 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки" (ст. 17 Закону 3723).
Основними обов'язками державних службовців є, в тому числі, додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону 3723).
Державні службовці, в тому числі мають право: безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону 3723).
Відповідно до ст. 14 Закону 3723 дисциплінарні стягнення до державного службовця застосовуються за:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень,
2) порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби,
3) вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється, в тому числі у разі порушення державним службовцем Присяги.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України (ч. 2 ст. 9 Закону 3723).
Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Відповідно до ч. 2 ст. 410 Митного кодексу України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується Законом. Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805 затверджено Дисциплінарний статут митної служби України (далі - Статут), та цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ст. 1 Статуту, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.
Згідно ст. 21 Статуту, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Види дисциплінарних стягнень за вчинення дисциплінарних правопорушень встановлені ст. 23 Статуту, в тому числі, звільнення з митного органу (п. 6 ст. 23 Статуту). Дисциплінарним правопорушенням є діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни. Діяння, які є порушенням службової дисципліни та водночас і дисциплінарними правопорушеннями, визначені ст. 22 Статуту.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов'язків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Дисциплінарного статуту митної служби України (затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805 ) як спеціального.
Види дисциплінарних стягнень передбачені статтею 23 Статуту, серед яких є і звільнення з митного органу.
Статтею 27 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.
Підстави для застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення з митного органу визначені статтею 27 Статуту.
Відповідно до ст. 31 Статуту - з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування (та застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування). Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Наказом ДМС України від 13.08.2010 року № 918 (з наступними змінами та доповненнями, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.12.2011 року за № 154/18892) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція), та згідно п. 1.1 Інструкції - визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є, в тому числі, факти (ознаки) невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого ст.ст. 21, 22, п. 1, 3 - 6 ст. 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни (та інші підстави, передбачені пп. "г" -"є" п. 2.1 Інструкції). Крім того, службове розслідування може бути проведене на вимогу посадової особи з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри (п.2.2Інсрукції).
З наведеного положення Інструкції вбачається, що службове розслідування проводиться як з підстав вчинення дисциплінарного правопорушення, визначеного Статутом, так і з підстав недодержання законодавства про державну службу (що встановлені нормами Закону України "Про державну службу").
Відповідно до ст. 14 Закону 3723, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
З акту службового розслідування Чопської митниці від 20.01.2012 року, що слугував підставою для прийняття ДМС України оскаржуваного наказу від 25.01.2012 року №106-к - не вбачається вчинення позивачем дій, передбачених ст. ст. 3, 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", чи інших дій, що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу, порушень чи встановлених законом обмежень для державних службовців, пов'язаних з проходженням державної служби, ним не допускалось (не зафіксовано) вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.
В наказі Державної митної служби України № 106-к від 25.01.2012 року не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України "Про державну службу".
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що за час перебування на службі в митних органах отримав наступні нагороди: 25 червня 2005 року оголошено подяку за сумлінне виконання службових обов'язків та з нагоди 14-ої річниці митної служби України, відповідно до Наказу № 181 -к від 23.06.2005 року; 20 червня 2006 року нагороджений Почесною грамотою та грошовою премією в розмірі 300 грн. з нагоди відзначення Дня митної служби України згідно Наказу УМ № 398 від 20.06.2008 року; 25 серпня 2009 року нагороджений відзнакою Державної митної служби України - нагрудним знаком «За сумлінну службу в митних органах України»III ступеня з нагоди з нагоди Дня незалежності України, відповідно до Наказу ДМСУ № 1576-к від 25.08.2009 року. Також, суд зазначає, що станом на 25 січня 2012 року позивач дисциплінарних стягнень не мав.
За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем 1 не доведено правомірності наказу ДМС України від 25.01.2012 року № 106 -к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, оскільки належних та допустимих доказів про порушення позивачем Присяги державного службовця суду не надано, а тому звільнення позивача із займаної посади проведене всупереч вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»і в цій чатині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір, а тому позивач підлягає поновленню на попередній роботі, а саме на державній службі в митних органах на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 (Малий Березний) митного поста «Ужгород»Чопської митниці -днем яким позивач був звільнений, а саме 04.05.2012 року.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік, отже в даному випадку з відповідача 2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 04.05.2012 року по 25.12.2012 року.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Виходячи з наведеного, постанова в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за місяць підлягає до негайного виконання.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат позивача, судові витрати у справі не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чопської митниці про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу -задовольнити повністю.
2. Наказ Державної митної служби України №106-к від 25.01.2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 - скасувати.
3. Поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 (Малий Березний) митного поста «Ужгород»Чопської митниці -днем 04.05.2012 року.
4. Стягнути з Чопської митниці на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.05.2012 року по 25.12.2012 року.
5. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 (Малий Березний) митного поста «Ужгород»Чопської митниці та стягнення суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць -підлягають до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Головуючий суддя Гебеш С.А.
Суддя Андрійцьо В.Д.
Суддя Шешеня О.М.