26 грудня 2012 р. Справа 16/60/2012/5003
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик"
до: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
про стягнення 26493,03 грн. заборгованості
Головуючий суддя Говор Н.Д.
Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.
Представники
позивача : Ярошович М. Й. (довіреність № б/н від 02.12.12р.)
відповідача : Дідичук А. В. (довіреність № 11//12-Д від 16.07.12р.)
До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" 12373,31 грн. інфляційних втрат, 14119,72 грн. 3% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначив, що за змістом ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати від боржника оплати вказаних сум пов'язується саме з фактом прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто з несплатою боргу у встановлений строк, а розмір вказаних нарахувань залежить від суми боргу та тривалості періоду прострочення його оплати та моменту вимоги про стягнення. Отже, факт наявності у відповідача боргу та факт прострочення його оплати встановлені судовими рішеннями за вищезазначеними справами, які набрали законної сили та підлягають стягненню в примусовому порядку і не можуть вважатись простроченням боржника у розумінні ст. 625 ЦК України, а відтак пред'явлення стягнення індексу інфляції та 3% річних за період примусового виконання судових рішень на підставі ст. 625 ЦК України є безпідставним та необґрунтованим.
Також стверджує, що нарахування інфляційних здійснено невірно, зокрема за місяць до набрання рішенням законної сили.
Вказане заперечення відповідача спростовується правовою природою відповідальності встановленої згідно ст. 625 ЦК України, яка виникає не з обставин прийняття судового рішення, а з обставин прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.08.2010р. по справі № 5/119-10 позов задоволено, вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" 63 922,52 грн. основного боргу, 639,23 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
10.09.10 р. судом видано наказ про примусове виконання рішення суду по даній справі.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.01.2011р. по справі № 5/206-10 позов задоволено, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" 24 935,10 грн. основного боргу, 249,35 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
24.01.11 р. судом видано наказ про примусове виконання рішення суду по даній справі.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.06.2011р. по справі № 5/39/2011/5003 позов задоволено, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" 267 739,05 грн. основного боргу, 2 677,40 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
14.06.11 р. судом видано наказ про примусове виконання рішення суду по даній справі.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.08.2011р. по справі № 5/68/2011/5003 позов задоволено, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" 50 933,62 грн. основного боргу, 509,34 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
23.08.11 р. судом видано наказ про примусове виконання рішення суду по даній справі.
Згідно приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановами Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції виконавчі документи по справах № 5/206-10, 5/39/2011/5003, 5/68/2011/5003 повернуті стягувачу без виконання, в зв'язку із наявністю встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Випискою банку за 30.07.2012р. - 31.07.2012р. стверджується повне погашення заборгованості за вказаними судовими рішеннями шляхом перерахування відповідачем на користь позивача грошових коштів.
Таким чином прострочення оплати тривало і після прийняття судових рішень про стягнення грошового боргу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Наведена правова позиція відображена в постанові Верховного суду України від 20.01.2011 року у справі № 10/25.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підтверджуються судовими рішеннями № 5/119-10, 5/206-10, 5/39/2011/5003, 5/68/2011/5003, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 3583,16 грн. 3 % річних за період з 11.09.2010 р. по 30.07.2012 р. та 6449,45 грн. інфляційних втрат за період вересень 2010р. - квітень 2012р. по справі № 5/119-10, в сумі 1125,15 грн. 3 % річних за період з 24.01.2011 р. по 07.07.2012 р. та 1320,02 грн. інфляційних втрат за період січень 2011р. - липень 2012р. по справі № 5/206-10, в сумі 7900,14 грн. 3 % річних за період з 15.06.2010 р. по 30.07.2012 р. та 4041,07 грн. інфляційних втрат за період червень 2011р. - квітень 2012р. по справі № 5/39/2011/5003, в сумі 1511,26 грн. 3 % річних за період з 15.06.2010 р. по 20.05.2012 р. та 562,77 грн. інфляційних втрат за період вересень 2011р. - квітень 2012р. по справі № 5/68/2011/5003, а загалом 14119,72 грн. 3% річних та 12373,31 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, ідентифікаційний код 03338649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, буд. 39; Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 1-а, ідентифікаційний код 32736800) 14119,72 грн. 3% річних та 12373,31 грн. інфляційних втрат, 1657,50 грн. судового збору.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 грудня 2012 р.
Суддя Говор Н.Д.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - позивачу - ТОВ "Газовик" (за адресами: 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, буд. 39; Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 1-а);
4 - відповідачу - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24)