ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 грудня 2012 року 12:51 № 2а-15439/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві
про визнання протиправною та скасування постанови від 26.10.2012 р. №168/12
за участю:
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: Павлишин М.М.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.12.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 21.12.2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №2а-15439/12/2670 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ФОП ОСОБА_1.) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі також -Відповідач, ІДАБК у м. Києві), в якому Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №168/12 від 26.10.2012 р.
Представником Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не належить віднесення об'єктів будівництва до I-III категорії складності.
Відповідач проти позову заперечує (письмові заперечення подано через канцелярію суду 28.11.2012 р.) з тих підстав, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності»№557 від 27.04.2011 р. такі повноваження передбачено під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено, що Позивача зареєстровано як фізичну особу-підприємця відповідно до свідоцтва Серія НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця 20.06.2007 р.
26.10.2012 р. посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено Постанову №168/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбачено абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладено штраф у сумі 50 310,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши учасників процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Частиною першою ст. 9 Закону України 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність»(із змінами і доповненнями) (далі також -Закон №687-XIV) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 10 Закон №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553 із змінами і доповненнями (далі також -Порядок №553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).
Абзацом першим п. 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до частини другої п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Судом встановлено, що до Відповідача надійшов запит Прокуратури Деснянського району м. Києва від 10.10.2012 р. №4504вих., в якому зокрема, зазначалося, що під час перевірки інформації ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»щодо порушення суб'єктами господарювання містобудівного, земельного законодавства та правового режиму зон санітарної охорони об'єктів централізованого водопостачання при розміщенні капітальних будівель на території Деснянського району встановлено, що 13.11.2006 року на підставі рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 12.10.2006 р. №18 між радою та ПП. ОСОБА_1 укладено договір №199 на право користування терміном на 1 рік земельною ділянкою площею 42,0 кв. м для обслуговування та експлуатації торгівельного кіоску по АДРЕСА_1, який зареєстровано у книзі договорів оренди землі №199. Термін даного договору закінчився 13.11.2007 р. Крім того, прокуратурою вказано, що відповідно до технічного паспорту, виготовленого БТІ м. Києва 16.11.2010 року на вказаній земельній ділянці розміщено житлову будівлю загальною площею 341,2 кв.м.
Відповідно до п. 1 Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, затвердженого Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
19 липня 2011 р. за №885/19623 (далі також -Порядок ведення єдиного реєстру), цей Порядок визначає механізм ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - єдиний реєстр) як єдиної комп'ютерної бази даних.
Ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України (пункт 3 Порядку ведення єдиного реєстру).
Формування даних для внесення до єдиного реєстру покладається на територіальні органи Держархбудінспекції України за місцем розташування об'єкта (пункт 4 Порядку ведення єдиного реєстру).
Підставою для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відомостей до єдиного реєстру є повідомлення про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - документи) (пункт 7 Порядку ведення єдиного реєстру).
Пунктом 8 Порядку ведення єдиного реєстру встановлено, що у єдиний реєстр вносяться відомості про:
а) назву, дату та номер документа;
б) найменування та адресу об'єкта, щодо якого видано документ;
в) замовника:
для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, номер телефону;
для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
г) Державну архітектурно-будівельну інспекцію України або її територіальний орган, яка видала документ;
ґ) підрядну, проектну організацію (у разі наявності) (найменування, місцезнаходження, код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, серія та номер ліцензії);
д) авторський і технічний нагляд;
е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, дата реєстрації та видачі, орган, що видав документ).
Оскільки даних щодо ФОП ОСОБА_1 єдиний реєстр не містив, Відповідачем на підставі запиту органів прокуратури проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства під час експлуатації нежитлових будівель ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 32 Закону України 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»із змінами і доповненнями (далі також -Закон №3038-VI ) усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. №557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Судом встановлено та підтверджено представником Позивача, що об'єкт по АДРЕСА_1 у вигляді капітальної будівлі експлуатується Позивачем як магазин та кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Як вбачається з пояснення і зауваження до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.10.2012 р. ФОП ОСОБА_1 зазначено, що з 1998 р. оформлюються документи, зібрані погодження з усіма організаціями Києва, підготовлено проект відводу землі, отримано всі заключення, в наявності кадастрова справа в Київземі. Станом на день перевірки документи доопрацьовуються.
Суду не надано жодного документу, які б підтверджували введення даної нежитлової будівлі в експлуатацію чи віднесення її до певної категорії складності, тому твердження представника Позивача щодо віднесення даної будівлі до I категорії складності не відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того, відповідно до частини восьмої ст. 39 Закону №3038-VI та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461, експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, за даних обставин, Відповідач наділений повноваженнями визначати категорію складності нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 в м. Києві.
Щодо віднесення даного об'єкта до II категорії складності, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої ст. 32 Закону №3038-VI категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.
Абзацом першим Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 № 59 (далі також -Настанова) Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об'єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»(абз. 5 Настанови).
Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (абз. 6 Настанови).
Абзацами 7-11 Настанови передбачено, що при цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС1; СС2; СС3:
•класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;
•класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;
•класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.
Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:
•кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті;
•кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті;
•кількість осіб, які перебувають поза об'єктом;
•обсяг можливого економічного збитку;
•втрата об'єктів культурної спадщини;
•припинення функціонування комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж.
При цьому вважається, що на об'єкті постійно перебувають люди, якщо вони знаходяться там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які періодично відвідують об'єкт, вважаються ті, що перебувають там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368). .
До І категорії складності слід відносити об'єкти, якщо клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за однією ознакою можливих наслідків від відмови будівлі або споруди, окрім характеристики «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті», тобто на об'єктах І категорії складності не передбачається постійного перебування людей (теплиці, склади, павільйони тощо).
До II категорії складності слід відносити об'єкти класу наслідків СС1, якщо клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено за двома та більше ознаками можливих наслідків від відмови будівлі чи споруди.
Як зазначалось вище, судом встановлено, що даний об'єкт експлуатується під магазин та кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1». За повідомленням представника в магазині та кафе-барі постійно знаходяться працівники, що унеможливлює віднесення його до І категорії складності.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідачем правомірно віднесено об'єкт по АДРЕСА_1 до II категорії складності.
Відповідно до абз. 2 п. 6 частини другої ст. 2 Закону України 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»із змінами і доповненнями (далі також -Закон №208/94-ВР), суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності.
Законом України від 22.12.2011 № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати на жовтень місяць 2012 року встановлено в розмірі 1118, 00 грн.
Таким чином, відповідно до абз. 2 п. 6 частини другої ст. 2 Закону №208/94-ВР розмір штрафу має відповідати сумі 50310,00 грн., що відповідає розміру визначеному в Постанові №168/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2012 р.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові Відповідачем здійснено посилання на абз. 3 п. 6 частини другої ст. 2 Закону №208/94-ВР в частині визначення вчинення правопорушення, замість абз. 2 п. 6 частини другої ст. 2 Закону №208/94-ВР. Проте, дана помилка не є суттєвою і не може бути підставою для скасування Постанови №168/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2012 р., оскільки дублює встановлене правопорушення, яке визначено в цьому ж документі, а саме, зазначено суть правопорушення: нежитлове приміщення громадського призначення, як магазин та кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1»(II категорії складності) на АДРЕСА_1 експлуатується без прийняття їх в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльності.
Враховуючи вищевказане, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах Відповідачем доведено правомірність вчинених дій щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва у м. Києві, Деснянський район, АДРЕСА_1, що стало підставою винесення Постанови №168/12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2012 р.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №168/12 від 26.10.2012 р. відмовити.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Маруліна Л.О.