ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 грудня 2012 року 10:34 № 2а-15060/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка»
провизнання дій протиправними та скасування постанови
за участю:
від позивача:ОСОБА_1,
від відповідача:Швед Р.М.,
від третьої особи:Абросімов С.С.
ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції (далі -Відповідач) про визнання дій відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції незаконними та скасування постанови про накладення арешту від 17.02.11 р. та 10.03.11 р., постановлену в рамках виконавчого провадження № 24522343, про накладення арешту на кошти в сумі 3326652,00грн., що містяться на рахунках в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк»м. Київ, МФО 321842, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, а також в філії ПАТ «Марфін Банк», м. Київ, МФО 321842, № НОМЕР_3, НОМЕР_4, в Київській регіональній дирекції «Райфазен Банк Аваль», МФО 322904, № НОМЕР_1 № НОМЕР_5 ВП № 24522343.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2012 р. відкрито провадження у справі.
У судове засідання представники сторін та третьої особи з'явилися.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 11.12.2012 р.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»порушено виконавче провадження та накладено арешт на рахунки, які використовуються для виплати заробітної плати працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка», в тому числі ОСОБА_1.
Відповідач заперечує проти адміністративного позову, зазначає, що з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на рахунки боржника.
Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 17.02.2011 року ВП № 24522343 при примусовому виконанні ухвали № 21/280-10, виданої 02.02.2011 р. Господарським судом Київської області про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка», накладено арешт на кошти в сумі 3 326 652,85 грн. на рахунках в Філії ПАТ «Марфін Банк»(№ 26005413672), Київське ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_3, НОМЕР_2), Київській регіональній дирекції «Райфазен Банк Аваль»( НОМЕР_1, № НОМЕР_5).
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 10.03.2011 року ВП № 24522343 при примусовому виконанні ухвали № 21/280-10, виданої 02.02.2011 р. Господарським судом Київської області про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка», накладено арешт на кошти в сумі 3 326 652,00 грн. на рахунках в Київське ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_1, НОМЕР_2).
ТОВ «Укрпластпереробка»листом від 18.10.2012 р. на звернення Позивача від 06.10.2011, від 10.01.2012р. та від 20 08.2012р. повідомило, що враховуючи наявність судових процесів із поточними кредиторами та дії суду (вжиття заходів до забезпечення позову) та державної виконавчої служби, ТОВ «Укрпластпереробка»не може виконати законні вимоги, оскільки усі поточні рахунки арештовано постановами державним виконавцем.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
При визначенні порушеного права позивача в оскаржуваних правовідносинах, суд виходив з того, що ОСОБА_1 працював на посаді юриста в ТОВ «Укрпластпереробка»з 05.01.2005 р. по 06.10.2011 р. та на момент звільнення підприємство мало заборгованість перед Позивачем щодо виплати заробітної плати та вихідної допомоги.
Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат гарантується ст. ст. 43, 46 Конституції України та закріплено в Законі України «Про оплату праці».
Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту закон в редакції на час відкриття виконавчого провадження ВП №24522343) визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу»примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, в тому числі, такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 18).
Стаття 201 Закону України «Про виконавче провадження»визначає підвідомчість виконавчих проваджень відділам (підрозділам) примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби .
На відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищий чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, Касаційний суд України, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також інші органи державної влади;
2) за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.
На підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Судом встановлено, що державним виконавцем правомірно згідно вимог діючого на той час законодавства прийнято до виконання ухвалу Господарського суду Київської області про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка» в сумі 3 326 652,00 грн.
Таким чином, твердження позивача в частині відсутності у відповідача необхідного обсягу правосуб'єктності при прийнятті до виконання ухвали суду є такими, що не відповідають законодавству, чинному на час вчинення відповідних дій.
Згідно статті 55 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 17.02.2011 р. відповідач звернувся до Бориспільської ОДПІ з проханням повідомити номери розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка»для подальшого виконання ухвали господарського суду у Київській області від 02.02.2011 у справі № 21/280-10 від 02.02.2011.
Однак, не отримавши відповідь на зазначений вище запит, відповідачем вже 17.02.2011 р. винесено ухвалу про арешт коштів на рахунках в Філії ПАТ «Марфін Банк»(№ 26005413672), Київське ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (НОМЕР_3, НОМЕР_2), Київській регіональній дирекції «Райфазен Банк Аваль»( НОМЕР_1, № НОМЕР_5).
Так, ПАТ КБ «ПриватБанк»повідомило Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про неможливість виконання постанови в зв'язку з не обслуговуванням банком зазначеного рахунку (лист від 18.02.2011 р. № 30.1.0.0/2-110218/1044).
Таким чином, Постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 17.02.2011 року ВП № 24522343 прийнята без перевірки відповідачем належних позивачу розрахункових рахунків.
Також суд звертає увагу, що частиною 2 ст. 21 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов'яз кове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та вит ратами, зумовленими похованням» передбачено відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків для зарахування страхових коштів у банках.
Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті цього Закону страхові кошти зараховані на окремий поточний рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріаль ного забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (абз. 4); страхові кошти, зара ховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону (абз. 5).
Як вбачається з бухгалтерської довідки, долученої до матеріалів справи, рахунки № НОМЕР_6 в ПАТ «МАРФІНБАНК», НОМЕР_1 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито ТОВ «Укрпластпереробка» для надання матеріального забезпечення та страхових виплат працівникам.
Таким чином, накладення відповідачем арешту на кошти позивача на банків ських рахунках, які призначені для надання матеріаль ного забез печення та соці альних послуг застрахованим особам, не може бути спрямовано на задово лення вимог третіх осіб (стягувачів) по виконавчому провадженню ВП № 24522343 та унемож ливлює правомірне використання позивачем цих коштів. Відтак, встановлений судом факт відкриття позивачем банківсь ких рахунків для зарахування страхових коштів є підставою для скасу вання постанови про накладення арешту на грошові кошти.
Крім того, постанова головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 10.03.2011 року ВП № 24522343 прийнята з порушенням правил підвідомчісті виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень.
Відповідно до ст.. 21 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції станом на час прийняття постанови 10.03.2011 р.) на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокуратури регіонів та військова прокуратура Військово-Морських Сил України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.
Отже, з рахуванням суми стягнення 3 326 652,85 грн. виконавче провадження було підвідомче Головному управлінню юстиції у Київській області.
Також судом встановлено допущену помилку в назві виконавчого документа в оскаржуваних постановах - «ухвала № 21/280-10 виданий 02.02.2010», в той час як ухвала господарського суду Київської області була видана 02.02.2011 р.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що при прийнятті постанов відповідач діяв протиправно та постанови підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати дії відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції протиправними.
3. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 17.02.2011 року ВП № 24522343 при примусовому виконанні ухвали № 21/280-10, виданої 02.02.2010 р. Господарським судом Київської області про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка».
4. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 10.03.2011 року ВП № 24522343 при примусовому виконанні ухвали № 21/280-10, виданої 02.02.2010 р. Господарським судом Київської області про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластпереробка».
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л. О. Маруліна