ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
21 грудня 2012 року № 2а-15210/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Маруліної Л.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»
до Виконуючого обов'язки Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Лідії Павлівни, Голови Вищої ради юстиції Колесниченка Володимира Миколайовича
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №2а-15210/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі -Позивач) до Виконуючого обов'язки Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Лідії Павлівни (далі -Відповідач-1), Голови Вищої ради юстиції Колесниченка Володимира Миколайовича (далі -Відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність в.о. Голови Вищої ради юстиції Л.П. Ізовітової, що виразилась у неналежній перевірці відомостей, викладених у заяві ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4 від 02.07.2012 р. № 011-567, та у не наданні доручення члену Вищої ради юстиції про здійснення перевірки даних про дисциплінарний проступок,
- зобов'язати Голову Вищої ради юстиції надати доручення члену Вищої ради юстиції про здійснення перевірки даних про дисциплінарний проступок судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4 з підстав порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема, про порушення правил відводу (самовідводу) у справі № 48/448-13/364 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ «АвтоВаз-Інвест», Компанії HOLDINGS Limited», Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Акціонерного банку «ІНГ Банк України»про розірвання приватизаційних договорів та повернення пакету акцій ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»у державну власність.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на Конституцію України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», вважає, що суддею ОСОБА_4 було порушено правила щодо відводу (самовідводу), відтак на час розгляду заяви від 02.07.2012 р. вже були наявні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідачі проти позову заперечували з підстав, викладених в письмових запереченнях від 14.11.2012 р.
В судове засідання 05.12.2012 р. представник Позивача з'явився. Відповідачі, належним чином повідомлені про судове засідання, явку своїх представників не забезпечили.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Клопотань щодо необхідності заслуховувати свідків чи експерта до суду не надходило, а також не було заявлено в ході судового розгляду справи.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.
03.07.2012 р. Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»звернулося до Вищої ради юстиції з заявою про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4 від 02.07.2012 р. № 011-567.
07.08.2012 р. Позивач отримав відповідь за підписом виконуючого обов'язки Голови ВРЮ Ізовітової Л.П. від 01.08.2012 р. за № 8713/0/9-12, в якій повідомлялось, що заява не містить відомостей, які б могли слугувати підставою для призначення перевірки відносно судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: 1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; 2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Статтею 1 Закону України від 15 січня 1998 року22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції»визначено, що Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні (ст. 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
До повноважень Вищої ради юстиції належить, крім іншого, здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів (ст. 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України «Про статус суддів»(ст. 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції»).
Стадії дисциплінарного провадження передбачено ст.. 39 Закону України «Про Вищу раду юстиції». Так, дисциплінарне провадження включає такі стадії: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення. За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.
Зі змісту ст. 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції»вбачається, що лише за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції членом Вищої ради юстиції перевіряються відомості про факт дисциплінарного проступку судді судді вищого спеціалізованого суду.
Відповідно до ст.. 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції»перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.
Таким чином, стадіям дисциплінарного провадження передує вирішення питання про наявність чи відсутність у зверненні, що надійшло до Вищої ради юстиції, відомостей про наявність в діях судді ознак дисциплінарного проступку.
В той же час, всі звернення (заяви, скарги, клопотання) розглядаються посадовими особами Вищої ради юстиції (Головою Вищої ради юстиції та заступником Голови Вищої ради юстиції, які працюють на постійній основі) в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян»(ст. ст. 14, 15, 19, 20) в частині, що не суперечить Закону України «Про Вищу раду юстиції».
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян»(із змінами і доповненнями), звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як зазначив представник Відповідачів у запереченнях, у структурі секретаріату Вищої ради юстиції діє управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпеченню особистого прийому громадян, до складу якого входить відділ по роботі зі зверненнями. Відповідно до положення про вищевказане управління на відділ по роботі зі зверненнями покладено, зокрема, попередній розгляд звернень громадян та підготовка кваліфікованих роз'яснень з порушених питань, надання роз'яснень згідно з вимогами чинного законодавства та повноваженнями Вищої ради юстиції.
Відомості, викладенні у таких зверненнях, слугують для Вищої ради юстиції лише інформацією щодо наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку чи порушення присяги.
З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2012 року на адресу Вищої ради юстиції надійшла заява ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на дії судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4, в якій Позивач повідомляв про порушення, на його думку, суддею вимог Господарського процесуального кодексу України щодо відводу (самовідводу) судді при розгляді справи №48/448-13/364 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ «АвтоВаз-Інвест», Компанії HOLDINGS Limited», Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Акціонерного банку «ІНГ Банк України»про розірвання приватизаційних договорів та повернення пакету акцій ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»у державну власність.
За дорученням Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. вказана заява була вивчена у відділі по роботі зі зверненнями.
01 серпня 2012 року за підписом в.о. Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л.П. надіслано відповідь на адресу генерального директора ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»Котюка О.В. за вихідним № 8713/0/9-12 з відповідними роз'ясненнями, що заява не містить відомостей, які могли б слугувати підставою для призначення перевірки відносно судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4
Згідно ст. 21 Закону України «Про Вищу раду юстиції»до повноважень Голови Вищої ради юстиції належить: організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях; координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; призначення засідань Вищої ради юстиції; направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади; загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції; розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції; здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями.
Відповідно до пункту 3 параграфу 4 глави 1 розділу І Регламенту Вищої ради юстиції до повноважень Голови Вищої ради юстиції також належить здійснення контролю за своєчасним і належним розглядом скарг, подань та інших звернень, поданих до Ради у встановленому законом порядку.
Статтею 22 Закону України «Про Вищу раду юстиції»встановлено, що Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції.
Оскільки, за результатами розгляду заяви ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»в.о. Голови Вищої ради юстиції Ізовітова Л.П. не вбачила обставин, які б свідчили про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, а також притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відповідна перевірка не призначалась.
Суд також враховує, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 (справа про Закон України «Про Вищу раду юстиції») Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади чи факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або суддів вищих спеціалізованих суддів, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
Слід вказати, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.
Таким чином, визнавати протиправною бездіяльність в.о. Голови Вищої ради юстиції Л.П. Ізовітової, що виразилась у неналежній перевірці відомостей, викладених у заяві ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4 від 02.07.2012 р. № 011-567, та у не наданні доручення члену Вищої ради юстиції про здійснення перевірки даних про дисциплінарний проступок, є безпідставним.
А відтак не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання Голови Вищої ради юстиції надати доручення члену Вищої ради юстиції про здійснення перевірки даних про дисциплінарний проступок судді Вищого господарського суду України ОСОБА_4 з підстав порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема, про порушення правил відводу (самовідводу) у справі № 48/448-13/364 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ «АвтоВаз-Інвест», Компанії HOLDINGS Limited», Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Акціонерного банку «ІНГ Банк України»про розірвання приватизаційних договорів та повернення пакету акцій ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»у державну власність.
Крім того, суд звертає увагу, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Відповідача-2 щодо надання доручення члену Вищої ради юстиції про здійснення перевірки даних про дисциплінарний проступок судді є виключною компетенцією посадової особи.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень -ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження Відповідача-2 та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином, судом встановлено, що виконуючим обов'язки Голови Вищої ради юстиції Ізовітовою Лідіє Павлівною вжито всіх необхідних заходів щодо належного розгляду заяви Позивача, яку розглянуто з дотриманням вимог діючого законодавства.
Разом з тим суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб»щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Таким чином, Позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя Маруліна Л.О.