Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
24 грудня 2012 р. № 2-а- 12959/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д.,
при секретарі - Тайцеві А.Л.,
за участі: представника позивача - Ходарєвої К.Г.,
представника відповідача - Онищенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Державне підприємство завод «Електроважмаш», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000830040 від 06.11.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 050,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 4 525 грн., та №0000820040 від 06.11.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 247 228,00 грн., а також стягнути з Державного бюджету України (з УДКСУ у Червонозаводському р-ні м. Харкова, ЄДРПОУ 37999628, рахунок №31217206784011 в ГУДКCУ в Харківській області МФО 851011 ) на користь ДП завод "Електроважмаш" судовий збір у розмірі 2146,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування ДП завод "Електроважмаш" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року у розмірі 1 512 442 грн., за липень 2012 року - у сумі 4 439 782 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 1 512 442 грн., в результаті чого було складено акт № 476 (40-028/00213121), далі Акт. На підставі даного акту податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення №0000830040 від 06.11.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 050,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 4 525 грн., та №0000820040 від 06.11.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 247 228,00 грн.
Позивач вказує, що оскаржуванні податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси. При цьому, в акті перевірки не вказано в чому саме полягає порушення вимог Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення".
Таким чином, як вважає позивач, у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відсутні підстави невизнання належності формування податкового кредиту, та відповідно зменшення суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої в декларації.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у запереченні на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог виходячи з наступного.
ДП завод "Електроважмаш" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.12.1991 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №591137. ДП завод "Електроважмаш" є платником податку на додану вартість з 07.06.1993 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 12.03.2012р. № 18.
Судом встановлено, що в вересні-жовтні 2012 року фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства завод "Електроважмаш" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень, липень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №476 (40-028/00213121) від 19.10.2012р. яким встановлено порушення Державним підприємством завод "Електроважмаш" п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме неправомірне включення до складу податкового кредиту червня 2012 року суми ПДВ у розмірі 9 050,00 грн., що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 9 050,00 грн. за червень 2012 року та абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення бюджетного відшкодування за липень 2012 року на 9 50,00 грн. А також порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме неправомірно включено до складу податкового кредиту липня 2012 року суми ПДВ у розмірі 247 228,00 грн., що призвело до порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 247 228,00 грн. за липень 2012 року.
06.11.2012 р. на на підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000830040 від 06.11.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 050,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 4 525 грн., та №0000820040 від 06.11.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 247 228,00 грн.
Щодо підстав визнання права позивача на формування від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також бюджетного відшкодування ПДВ суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України: "датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізинг) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187,9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку."
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України: "податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."
Отже сума від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість звітного податкового періоду залежить від правильності формування сум податкового кредиту.
Виходячи зі змісту вищевказаних норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Позивачем до суду надано завірені належним чином копії укладених договорів та документів, які підтверджують їх виконання (податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери), а саме:
копію договору № 207-02/108-Т, укладеного 05.12.2011 року з ТОВ "Промтехнології Лтд" з доданими до нього податковими накладними № 3 від 02.07.2012р. Та № 4 від 09.07.2012р., прибутковими ордерами № 00004160150/168 02.07.2012р. Та № 71 від 10.07.2012р., видатковими накладними № РН-0000003 від 02.07.2012р. та № РН-0000004 від 09.07.2012р., товарно-транспортними накладними від 02.07.2012р. серія 01ААК та ТТН від 09.07.2012р. серія 01ААК, лімітно-забірними картами №152 від 20.07.2012р., №154 від 20.07.2012р., №155 від 20.07.2012р., №174 від 09.08.2012р., №237 від 10.10.2012, (які підтверджують, що поставлений товар був використаний у виробництві), а також вимогою №145 від 06.08.2012р., яка підтверджує замовлення необхідного товару у виробництво;
копію договору № 207-03/84-Т, укладеного 13.06.2011р. з ПП "Форест-Плюс" з доданими до нього податковою накладною № 69 від 25.06.2012р., прибутковим ордером №357 від 25.06.2012р., видатковою накладною № 2506/01 від 25.06.2012р., лімітно-забірними картками № 257, 258, 259, 260 від 03.07.2012р.;
копію договору № 238/04-210-Т, укладеного 06.09.2011 з ПП "Форест-Плюс" з доданими до нього податковими накладними №16 від 08.06.2012р., № 57 від 20.06.2012, прибутковими ордерами №726 від 08.06.2012р., №00004076150/793 від 20.06.2012р., видатковими накладними №0606/02 від 08.06.2012р., № 2006/02 від 20.06.2012р., товарно-транспортними накладними від 08.06.2012 серія Ф-П №00023, від 20.06.2012р. серія Ф-П №00025;
копію договору № 238/04-2011-Т від 06.09.2011р. з доданими до нього податковими накладними №56 від 22.05.2012р., №15 від 08.06.2012р., №56 від 20.06.2012р., №74 від 26.06.2012р., № 20 від 09.07.2012р., №80 від 18.07.2012р., прибутковими ордерами №633 від 22.05.2012р., №727 від 08.06.2012р., №00004075150/792 від 20.06.2012р, №820 від 26.06.2012р., № 889 від 09.07.2012р., №920 від 18.07.2012р., видатковими накладними №2205/01 від 22.05.2012р,№0806/01 від 08.06.2012р, №2006/01 від 20.06.2012р, №2606/01 від 26.06.2012р., №0907/01 від 09.07.2012р., №1807/01 від 18.07.2012р., товарно-транспорними накладними від 22.05.2012р серія Ф-П№00020, від 08.06.2012 серія Ф-П№00022, від 20.06.2012р серія Ф-П№00024, від 26.06.2012р серія Ф-П№00028, від 09.07.2012р. Серія Ф-П№00029, від 18.07.2012р серія Ф-П№00030, лімітно-забірні картки № 346 від 17.07.2012р.. №577 від 25.07.2012р., №695 від 11.06.2012р., №815 від 18.06.2012р.,№989 від 23.06.2012р., №990 від 23.06.2012р.,№850 від 26.09.2012р., №649 від 07.07.2012р. та вимоги №402 від 19.07.2012р., №403 від 19.07.2012р., № 646 від 27.07.2012р.
Таким чином реальність господарських операцій підтверджується податковими та видатковими накладними, надходження продукції на склад підтверджується прибутковими ордерами, використання продукції у виробництві - лімітно-забірними картками, наявність складів - технічними паспортами, які були долучені до матеріалів справи.
Суд зазначає, що вказані документи також не мають дефектів форми, змісту, або походження.
Що стосується посилань відповідача в акті перевірки на те, що контрагентам встановлено стан "9", суд зазначає наступне:
Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язок та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцем знаходження, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах, отриманих від продавця, у разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних , за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
В судове засідання доказів, які б підтверджували інформацію стосовно контрагентів позивача суду не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86), ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.12 ст. 86), суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем по справі правомірно визначено податкові зобов'язання та сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами, а висновки податкового органу в Акті перевірки щодо виявлених порушень є не обгрунтованими та не доведеними.
На підставі викладено, суд вважає адміністративний позов обгрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -
Адміністративний позов Державне підприємство завод "Електроважмаш" до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000830040 від 06.11.2012 р.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000820040 від 06.11.2012 р.
Стягнути з державного бюджету (з УДКСУ у Червонозаводському р-ні м. Харкова, ЄДРПОУ 37999628, рахунок №31217206784011 в ГУДКCУ в Харківській області МФО 851011 ) на користь ДП завод "Електроважмаш" (ЄДРПОУ 00213121, рахунок №26002200400001 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" у м. Києві, МФО 380537) на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків. пр. Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121, п/р 26002200400001 у ПАТ "ВіЕйБі Банк" МФО 380537) судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 28.12.2012 року.
Суддя Кухар М.Д.