26.11.2012 Справа №1915/12721/2012
Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючої судді Воробель Н.П.
при секретарях: Вербицькому Р.А. та Присяжнюку В.В.
за участю:
прокурорів: Гульовської О.Г. та Ороновського С.І.,
захисників -адвокатів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, має неповнолітню дочку, 1996 року народження, жителя АДРЕСА_1 (зареєстрований у АДРЕСА_2), працює провідним інженером у Тернопільському національному технічному університеті імені І. Пулюя, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
У підсудного ОСОБА_3 під час конфлікту із ОСОБА_6 05 травня 2012 року приблизно о 03 год. у приміщенні більярдного клубу «VIP», що у м. Тернополі на проспекті С. Бандери, 96, виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, для реалізації якого ОСОБА_3 у цьому ж місці та у вказаний час взяв із більярдного столу більярдну кулю та відразу умисно кинув нею у ОСОБА_6, внаслідок чого влучив йому у голову та заподіяв закриту черепно-мозкову травму у вигляді забою-стиснення головного мозку гострою субдуральною гематомою над правою гемісферою та забійну рану лоба, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині визнав частково та, не заперечуючи наслідків від його необережних дій для потерпілого, вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а наявне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень з необережності, тобто, злочин, передбачений ст. 128 КК України. На підтвердження цього пояснив, що 05 травня 2012 року приблизно о 01-02 год. він був у більярдному клубі «VIP». Там побачив ОСОБА_7, із якою на той час був одружений, однак спільно не проживав, яка була в компанії потерпілого. Щоб вияснити із ОСОБА_7 те, чому вона так пізно відпочиває та хто буде сидіти із їхньою неповнолітньою дочкою, хотів, щоб вона вийшла із ним з приміщення, взяв її за руку, однак вона вирвала руку. Потерпілий зрозумів, що він ображає ОСОБА_7 і між ними почалася шарпанина. При цьому він та потерпілий наносили один одному удари по стегнах, шиї. Зокрема, потерпілий наніс йому декілька ударів та здавлював шию, від чого він упав на коліна. Піднявшись з колін, він взяв із більярдного столу кулю та в «серцях», з розмаху, із великою силою, запустив нею по столу по діагоналі в лунку, однак куля зрикошетила у потерпілого. Відразу після цього він розвернувся та пішов із клубу. По дорозі додому йому зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила про те, що він розбив потерпілому голову. Вказав на те, що не хотів попасти в голову ОСОБА_6, а замахнувся кулею, лише, щоб попасти в лунку, що на протилежному боці столу. Кулю метнув паралельно більярдному столу. Вважає, що світильники, розташовані над більярдним столом, не дали б йому можливості кинути кулею в потерпілого. Підтвердив, що кидаючи кулю, був схвильований. У стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Шкоду, заподіяну потерпілому, відшкодував повністю та примирився з ним. Про вчинене шкодує, просить його суворо не карати. Попросив вибачення у потерпілого.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудним, його винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю доводиться такими дослідженими у судовому засіданні доказами:
Показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що він разом із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грали у більярд у більярдному клубі «VIP», що на проспекті Бандери у м. Тернополі. Це була ніч. Між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, шарпанина, після чого він став по один бік більярдного столу, а ОСОБА_3 по інший. Відчув як йому в голову попала куля. Претензій до підсудного не має, шкода йому повністю відшкодована, просить суд не карати підсудного.
Показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що відпочивала із співробітниками у більярдному клубі «VIP», із ОСОБА_6 грала у більярд, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли на вулицю. В цей час зайшов її колишній чоловік ОСОБА_3, із яким вона на той час була одружена, та який напевно був випившим, підійшов до неї, щоб вияснити стосунки, а ОСОБА_6 запитав його «Що ти хочеш від ОСОБА_7?». Між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 почалася словесна перепалка, шарпанина. Можливо вони наносили один одному удари. Усе відбувалося дуже швидко. Після закінчення шарпанини ОСОБА_6 взяв кий і пішов грати, а ОСОБА_3 підняв руку, замахнувся і куля полетіла та попала в голову потерпілому, який в момент удару стояв обличчям до підсудного біля правого дальнього кута столу від входу в кімнату, а ОСОБА_3 стояв біля лівого ближнього кута більярдного столу. Самої траєкторії польоту кулі не бачила. Бачила як ОСОБА_6 схопився руками за голову, ОСОБА_3 в цей момент втік із приміщення, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернулися з вулиці. Потерпілому викликали швидку допомогу, йому ставало гірше. Категорично стверджувати, що підсудний був п'яним не може. Зауважень до слідчих дій за її участю не має.
Показаннями свідка ОСОБА_8, допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що 04 травня 2012 року він із ОСОБА_9, ОСОБА_7 та потерпілим прийшли у більярдний клуб »для гри у більярд. Бачив як у приміщення, де вони перебували, заходив і виходив ОСОБА_3, якого туди ніхто не кликав. Приблизно о 01:30-02:00 год. ночі він разом із ОСОБА_9 вийшли із приміщення, щоб покурити. Коли заходив у приміщення, то ОСОБА_3 втікав, а потерпілий стояв біля більярдного столу і з його голови текла кров. ОСОБА_7 сказала йому, що в потерпілого кинув кулю ОСОБА_3 Після цього вони пробували допомогти ОСОБА_6, підвели до умивальника, але йому ставало гірше і вони викликали швидку допомогу. Вважає, що ОСОБА_3, який був нетверезий, приревнував ОСОБА_7 до потерпілого.
Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 05 травня 2012 року приблизно о 01-02 год. ночі він разом із ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 був у більярдному клубі ». У приміщенні, де вони грали у більярд, хтось заходив, хто саме, не пам'ятає. Він вийшов покурити із ОСОБА_8 на вулицю. Коли через п'ять хвилин повернувся, то побачив, що ОСОБА_3 не було, ОСОБА_6 тримається за голову. ОСОБА_6 сказав, що кинули кулею, а хто саме, не сказав.
Також, вина ОСОБА_3 доводиться наступними оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами:
Рапортом чергового МВМ-1 ТМВ УМВС України у Тернопільській області про надходження 05 травня 2012 року о 17 год. 30 хв. повідомлення від чергового лікаря про звернення ОСОБА_3 у травмпункт, йому діагностовано: забій правого та лівого передпліччя, крововилив, забої тіла /а.с. 8/;
Протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 07 травня 2012 року, з якого слідує, що ОСОБА_6 повідомив про те, що 05 травня 2012 року він отримав тілесні ушкодження у більярдному клубі «VIP», що у м. Тернополі на проспекті С. Бандери /а.с. 13/;
Протоколом огляду місця події від 05 травня 2012 року із таблицею фотоілюстрацій, згідно якого оглянуто приміщення більярдного клубу «VIP», що у м. Тернополі на проспекті С. Бандери, 96, виявлено в центрі одного із приміщень клубу більярдний стіл, над яким до стелі прикріплена люстра, яка складається із трьох плафонів; слідів боротьби та будь-яких інших підозрілих слідів у клубі не виявлено /а.с. 35-39/;
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 22 червня 2012 року із таблицею ілюстрацій, під час проведення якого ОСОБА_3 деталізував свої показання на місці вчинення злочину /а.с. 66-72/;
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02 липня 2012 року та додатковим протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11 липня 2012 року, із таблицями ілюстрацій, проведених у приміщенні більярдного клубу «VIP», що у м. Тернополі на проспекті С. Бандери, 96, за участю свідка ОСОБА_7, під час яких вона вказала місцезнаходження підсудного та потерпілого в момент запускання більярдної кулі, показала механізм її запускання підсудним в потерпілого, моделюючи його. Вказала, що потерпілий в момент отримання удару кулею знаходився, не доходячи 0,5 м. до правого дальнього кута більярдного столу, а підсудний - не на лівому куті столу, а починаючи від лівого кута столу в напрямку до нижнього правого кута столу /а.с. 90-99/; Дані протоколи, які не містять зауважень з сторони свідка ОСОБА_7 та про відсутність таких вона підтвердила у судовому засіданні, спростовують доводи підсудного та сторони захисту щодо неможливості кидання кулі підсудним в потерпілого з огляду на розташування над більярдним столом люстри, яка складається із трьох плафонів;
Протоколом очної ставки, проведеної 03 липня 2012 року між ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_7, під час якої остання, пояснюючи те, яким чином ОСОБА_3 кинув більярдною кулею, яка влучила в голову потерпілому, відповіла, що він, опустивши руки на більярдний стіл, підняв з нього більярдну кулю, яку в подальшому відразу кинув шляхом піднімання руки вверх та подальшим розмахом руки ззаду наперед. ОСОБА_3 вказане заперечив. Також, свідок ОСОБА_7 підтвердила місцезнаходження потерпілого та ОСОБА_3 в момент кидання кулі, показане нею при відтворенні обстановки та обставин події /а.с. 100-102/;
Протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від 25 червня 2012 року, під час якої потерпілий вказав, що в момент отримання удару більярдною кулею в голову 05 травня 2012 року він перебував в положенні стоячи біля правого дальнього кута більярдного столу від входу в кімнату, при цьому він не нахилявся над більярдним столом для влучення по кулі чи підшукуючи її, тобто в гру не грав. ОСОБА_3 із вказаними показаннями потерпілого погодився повністю. Також, потерпілий з огляду на конструкцію більярдного столу виключив можливість рикошету більярдної кулі від більярдного столу йому в голову під час її запускання ОСОБА_3 по діагоналі до нього з протилежної сторони столу для попадання в лунку /а.с. 82-85/;
Протоколом проведеної 07 червня 2012 року виїмки у більярдному клубі «VIP», що у м. Тернополі на проспекті с. Бандери, 96, більярдної кулі /а.с. 113/;
Протоколом із фотоілюстрацією від 07 червня 2012 року огляду вилученої більярдної кулі, яка визнана речовим доказом у справі /а.с. 114-116/;
Висновком № 802 від 14 червня 2012 року судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_3 при зверненні 05 травня 2012 року за медичною допомогою був виявлений синець (крововилив) на лівому передпліччі у нижній частині; при судово-медичні експертизі 15 травня 2012 року у нього виявлені внутрішньо-шкірні крововиливи на правому передпліччі у верхній третині. Виявлені ушкодження передпліч не властиві для утворення при падінні з висоти власного росту, утворилися від дії тупих предметів незадовго до звернення за медичною допомогою, не виключено 05 травня 2012 року приблизно о 03 год., та належать до легких тілесних ушкоджень /а.с. 144-146/;
Висновком судово-психіатричної експертизи № 321 від 22 травня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину, психічними хворобами чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними; в даний час психічними хворобами не хворіє; під час вчинення злочину ОСОБА_3 у стані фізіологічного афекту не перебував /а.с. 181-182/;
Висновком судово-медичної експертизи № 055 від 15 червня 2012 року, із якого слідує, що ОСОБА_6 був доправлений уночі 05 травня 2012 року машиною швидкої допомоги у важкому непритомному стані, лікарі Тернопільської університетської лікарні встановили діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма: забій-стиснення головного мозку гострою субдуральною гематомою над правою гемісферою (півкулею). Забійна рана лоба». Даних про інші ушкодження у медичній карті № 02/04460 немає. Зазначені ушкодження утворилися від одноразової дії (удару) зі значною силою тупим предметом, не характерні для їх виникнення внаслідок падіння особи на площині (з висоти власного росту) та належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки їх для життя в момент заподіяння. Важкий загальний стан пацієнта в момент його доставлення у стаціонар лікувального закладу вказує на те, що травма головного мозку і рана лоба у ОСОБА_6 заподіянні незадовго до госпіталізації 05 травня 2012 року. Травма ОСОБА_6 могла бути спричинена за обставин, описаних у протоколі допиту потерпілого від 10 травня 2012 року та протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 09 травня 2012 року. Описана лікарями «зірчаста форма рани лоба із довжиною променів до 1,5 см. і розміщеними краями» характерна для дії тупого предмета зі сферичною поверхнею, якою є більярдна куля, тому травма голови у ОСОБА_6 цілком могла утворитися від удару кинутою більярдною кулею, наданою на дослідження /а.с. 153-159/.
Показання потерпілого, дані ним в судовому засіданні, про те, що він заперечує показання, дані ним на досудовому слідстві, тому що не пам'ятає допитів; що, він не бачив, хто кидав кулю та чи вона зрикошетила від столу та не пам'ятає, в якому положенні перебував в момент отримання удару, суд розцінює критично, оскільки вони спростовуються його показаннями, які він однаково, послідовно давав на досудовому слідстві, та містяться у протоколах його допиту від 10 травня 2012 року /а.с.74-77/, від 23 червня 2010 року /а.с. 78-80/, у протоколі очної ставки із ОСОБА_3 від 25 червня 2012 року /а.с. 82-85/.
Вказані протоколи слідчих дій не містять зауважень потерпілого. В судовому засіданні ст. слідчий СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_10 вказав, що потерпілий показання на досудовому слідстві давав добровільно, а також був притомним, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 055 від 15 червня 2012 року /а.с. 156-157/. Зміну потерпілим показань суд розцінює як намагання применшити відповідальність підсудного, оскільки з ним примирився та отримав відшкодування шкоди.
Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_3 в частині того, він не мав умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6
Вказане повністю спростовується даними щодо обставин, які передували спричиненню тяжких тілесних ушкоджень, та полягали у конфлікті між підсудним та потерпілим, зокрема словесній перепалці, шарпанині, нанесенням ударів один одному та спричиненням потерпілим тілесних ушкоджень ОСОБА_3, чого в судовому засіданні та під час досудового слідства /а.с. 61, 76/, вони не заперечили, та які підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_7, висновом судово-медичної експертизи № 802 від 14 червня 2012 року про виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження /а.с. 144-146/.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний вказав, що кулю кидав в «серцях», тобто, як сам пояснив, будучи схвильованим. В стані фізіологічного афекту він не перебував, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 321 від 22 травня 2012 року /а.с. 181-182/.
Наслідки для підсудного від вказаного конфлікту, характер цього конфлікту, обумовленого особистими стосунками підсудного із свідком ОСОБА_7, із якою він на той час був одружений, та втручанням у них потерпілого, дають суду підстави дійти прийти до переконання про обраний підсудним напрям запускання кулі, бажання підсудного кинути кулею відразу після конфлікту саме в потерпілого, а не закинути її в лунку більярдного столу, та бажання спричинити цим ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження. З цих підстав суд не знаходить підстав для кваліфікації дій підсудного як необережне тяжке тілесне ушкодження за ст. 128 КК України.
При цьому, суд бере до уваги застосоване знаряддя злочину, вагу більярдної кулі, яка становить 188 гр. /а.с. 158/, силу удару, яка була значною, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 055 /а.с. 159/ та показаннями підсудного, даними ним в судовому засіданні, а також невелику відстань між підсудним та потерпілим в момент кидання кулі, яка дорівнює приблизно довжині більярдного столу по діагоналі (2,765 м.) та підтверджена матеріалами справи /а.с. 67, 68, 83, 91/ і показаннями в судовому засіданні підсудного, свідка ОСОБА_7
Також, суд вбачає суперечливість у показаннях ОСОБА_3, даних на досудовому слідстві та в судовому засіданні, щодо мети кидання більярдної кулі та траєкторії її польоту:
- так, будучи допитаним в якості підозрюваного 08 травня 2012 року, в присутності адвоката, ОСОБА_3 вказав, що перебуваючи у незвичному для себе напівпритомному стані, зумовленому стисненням його шиї потерпілим, тримаючи більярдну кулю в правій руці, кинув кудись нею, не бачачи куди та не прицілюючись; ніякої мети для кидання кулі у нього не було; не знає через що її кинув /а.с. 60-62/;
- при відтворенні обстановки та обставин події, проведеного за його участі 22 червня 2012 року в присутності його захисників -адвокатів та при понятих, обвинувачений ОСОБА_3, демонструючи свою поведінку при киданні більярдної кулі, показав, що більярдну кулю метнув по діагоналі до потерпілого з метою попасти нею в лузу, що в місці столу, де стояв потерпілий. Куди саме влучила куля він не бачив, оскільки відразу розвернувся та пішов з клубу /а.с. 66-69/;
- на очній ставці із потерпілим ОСОБА_6, проведеної 25 червня 2012 року в присутності захисників, обвинувачений ОСОБА_11 доповнив, що більярдну кулю запускав в лузу столу, спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 відбулось випадково /а.с. 82-85/;
- при допиті його як обвинуваченого 11 травня 2012 року в присутності захисника-адвоката, ОСОБА_3 пояснив, що, більярдний «шар», який опинився чомусь у нього в руках, він механічно відштовхнув від себе /а.с. 202-203/;
- в судовому засіданні підсудний настоював, що цілився більярдною кулею саме в лунку, що по діагоналі від нього, у куті столу, біля якого був потерпілий, однак куля зрикошетила від поверхні столу в останнього.
Зауважень до вказаних протоколів від ОСОБА_3 та його захисників не надходило, відсутні такі і під час судового розгляду справи.
Аналізуючи наведене, суд розцінює таку зміну своїх показань підсудним, як обраний спосіб захисту від обвинувачення, тому показання підсудного в цій частині суд вважає неправдивими, суперечливими, не підтвердженими матеріалами справи, та з цих підстав відкидає їх.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким; конкретні обставини справи; особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання: щире каяття підсудного, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому, а також те, що до підсудного застосовано з боку потерпілого неправомірні дії.
Вважаючи наведені обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу винного: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, працює, має на утриманні неповнолітню дочку, 1996 року народження, та батьків-пенсіонерів, суд вважає за доцільне застосувати ст. 69 КК України, призначивши підсудному покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді 1 /одного/ року 6 /шість/ місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід -заставу -до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речовий доказ -більярдну кулю, передану на зберігання у більярдному клубі «VIP», що у м. Тернополі на проспекті с. Бандери, 96, - залишити вказаному клубу /а.с. 116, 117/.
Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуюча Н.П. Воробель
Головуючий суддяН. П. Воробель