Справа: № 2а-4885/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"19" грудня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,
при секретарі: Блажієвській А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року по справі за позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС про визнання протиправними дій щодо зміни призначення платежів з ПДВ за квітень -серпень 2011 року на ПДВ за листопад -грудень 2009 року, січень 2010 року та розподілення сплачених сум на суми, що спрямовані на погашення податкового боргу і пені; скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2011 року № 0001711530; зобов'язання облікувати в картці особового рахунку підприємства з обліку сплати ПДВ, кошти, що сплачені підприємством до бюджету як ПДВ за квітень 2011 року - серпень 2011 року на суму 395743,00 грн. - за призначенням, указаним в платіжних дорученнях за зазначений період.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, з чим апеляційна інстанція повністю погоджується, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач подав відповідачу декларації від: 16.05.2011 року № 9003177628 з ПДВ за квітень 2011 року; 17.06.2011 року № 9004041136 з ПДВ за травень 2011 року; від 20.07.2011 року № 9004929657 з ПДВ за червень 2011 року; від 18.08.2011 року № 9006828096 з ПДВ за липень 2011 року; 16.09.2011 року № 9007623338 з ПДВ за серпень 2011 р., де визначив суму ПДВ.
14.09.2011 року, ДПІ у Бородянському районі Київської області була здійснена
камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету по ПДВ, за наслідками якої складено акт від 14.09.2011 року № 312/1530/33710516.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001711530 від 14.09.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% від узгодженої суми зобов'язань, яка становить 36281,94 грн. (181409,70 х 20%).
Згідно п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2011 року, 17.06.2011 року, 20.07.2011 року, 18.08.2011 року та 16.09.2011 року підприємством до податкового органу подано відповідні декларації, в яких було зазначено про сплату податкових зобов'язання до бюджету.
У платіжних дорученнях в розділі «призначення платежу»було вказано «платіжне доручення №…», тобто з відповідним номером.
За п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у
цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Кошти в сумі 395743,00 грн., сплачені позивачем згідно зазначених вище платіжних доручень були зараховані ДПІ у Бородянському районі Київської області в рахунок погашення неіснуючого боргу по ПДВ у вищевказаних податкових деклараціях без повідомлення та згоди платника податку.
Колегія суддів також повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, що не обґрунтовують правомірність дій податкової інспекції і посилання відповідача на п. 87.9 ст. 87 ПК України, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
При цьому апеляційна інстанція відмічає, що боргу по ПДВ за листопад, грудень 2009 року, січень 2010 року у позивача немає, що підтверджується відповідними деклараціями.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції правомірно взято до уваги постанову Київського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9340/10/1070 від 19.04.2011 року, залишеною без змін ухвалю Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року, якою визнано протиправними дії ДПІ у Бородянському районі Київської області щодо зміни призначення платежу КП Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»з ПДВ за листопад-грудень 2009 року та січень 2010 року на ПДВ за березень-квітень 2008 року, а також дії щодо розподілу сплачених платіжними дорученнями коштів. Також було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 № 0000391530/0 та зобов'язано податкову інспенкцію обліковувати в картці особового рахунку
позивача з обліку сплати ПДВ за листопад-грудень 2009 року та січень 2010 року
кошти, що сплачені підприємством до бюджету відповідними платіжними дорученнями за призначенням, зазначеним у них - як ПДВ за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
За ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання апелянта на те, що наявність податкового боргу позивача перед бюджетом підтверджується постановою Господарського суду Київської області від 10.01.2012 року у справі № А20/250-07, якою з КП КОР «Бородянкатепловодопостачання»стягнуто податковий борг в сумі 778,8 тис. грн., не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 14.09.2011 року, тобто на момент прийняття спірного рішення наявність податкового боргу не була встановлена. Крім того, перевірка, за результатами якої прийнято спірне рішення, проводилася з приводу своєчасності сплати позивачем ПДВ за листопад - грудень 2009 року, січень 2010 року, а податковий борг в розмірі 778,8 тис. грн. виник за період 01.04.2003 року по 06.06.2006 року.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності дій щодо зміни призначення платежів з ПДВ та розподілення сплачених сум на суми, що спрямовані на погашення податкового боргу і пені, а також спірного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин Київським окружним адміністративним судом зроблено правильний висновок щодо нявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Ісаєнко Ю.А.
Повний текст ухвали виготовлено 21.12.2012 року.