Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"19" грудня 2012 р. Справа № 0617/2а-9156/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "05" липня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 05 липня 2011 року позов задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 за період з 01.10.2010р. по 31.01.2011р.: підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що дорівнює 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно; доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розмірів даної доплати - двох мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розмірів 25% мінімально пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 за період з 01.10.2010р. по 28.01.2011р. щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру даної допомоги - 40% від мінімальної заробітної плати з урахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 є пенсіонером за віком, віднесена до 3-ї категорії осіб, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі Закону), але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно зі ст. 39 цього Закону встановлено, що непрацюючим пенсіонерам провадиться доплата, розмір якої у зоні гарантованого добровільного відселення становить дві мінімальні заробітні плати.
Відповідно до ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39, 51 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 та від 28.05.2008 року № 530, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Крім того, позивач має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Таким чином ОСОБА_4 є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні ст.1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, що встановлені, зокрема, статтею 46 Конституції України та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосовно визначення розміру та виплати грошової допомоги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Овруцький районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "05" липня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100 Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул.Леніна, 17,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11101