Головуючий у 1-й інстанції: Довгий І.І.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"19" грудня 2012 р. Справа № 1718/2-а-739/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "23" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 23.10.2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано дії відповідача протиправними.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.39 та ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 15.09.2010 року по 22.07.2011 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, віднесений до 3 категорії громадянин, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого (добровільного) відселення.
Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
За змістом ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", якою Кабінету Міністрів надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати не узгоджуються з вимогами, викладеними в Конституції України.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та №836 від 26.07.1996р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Судом також враховані положення п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року та положення постанови Кабінету міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності з 23.07.2011 року.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "23" жовтня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500