04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" грудня 2012 р. Справа№ 34/255
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі: Коваленко В.С.
за участю представників:
від позивача - Мельник М.А.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотека - Нова»
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива України»
про встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемності правочину, -
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотека-Нова» (далі - відповідач) про встановлення нікчемності договору уступки права вимоги від 01.06.2009 року та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме - повернути сторони у становище, яке існувало на момент укладення вказаного оспорюваного договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року у позові відмолено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2012 року у складі колегії суддів: Шапрана В.В. - головуючого, суддів: Кошіля В.В., Моторного О.А. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 06.03.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 05.04.2012 року.
У судових засіданнях 05.04.2012 року, 24.04.2012 року та 26.04.2012 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву.
Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/3 від 10.05.2012 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 34/255 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Шапрана В.В., суддів: Алданової С.О., Моторного О.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.05.2012 року.
Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/6 від 21.05.2012 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 34/255 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Шапрана В.В., суддів: Алданової С.О., Кошіля В.В.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року призначено по справі № 34/255 технічну експертизу та провадження по справі зупинено до надання висновку експерта.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року № 34/255 здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 34/255 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Шапрана В.В., суддів: Андрієнка В.В., Буравльова С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року поновлено провадження по справі розгляд справи призначено на 09.10.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 23.10.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року віддалено розгляд справи на 01.11.2012 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року сформовано для розгляду справи № 34/255 колегію у складі Чорногуз М.Г. - головуючий, судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від колегією у складі Чорногуз М.Г. - головуючий, судді: Жук Г.А., Суховий В.Г. апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.11.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року розгляд апеляційної скарги відкочено на 11.12.2012 року.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію у складі Шапран В.В. - головуючий, судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» прийнято до провадження колегією у складі головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
У судове засідання призначене на 11.12.2012 року з'явився представник позивача.
Представники відповідача та третьої особи у призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).
З відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 року, випливає, що така ухвала направлена сторонам по справі 02.11.2012 року за реєстровими номерами 325-326.
Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи та третьої особи були повідомлені про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.
За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне.
Правовідносини між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (банк) та ТОВ «Нива України» (позичальник) виникли на підставі укладеного 18 квітня 2006 року кредитного договору № 65 (далі - кредитний договір).
За умовами якого (із змінами та доповненнями) банк відкрив ТОВ «Нива України» відновлювальну відкличну кредитну лінію для фінансування весняно-польових робіт (придбання паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, насіння) та на поповнення обігових коштів з загальним лімітом 14 000 000 гривень на строк з 18.04.2006 до 15.12.2009 зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 16% річних.
Відповідно до пункту 1.3 статуту банку (затверджений загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» 01.07.2011, протокол № 3) банк є правонаступником відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк».
3 метою забезпечення виконання ТОВ «Нива України» своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком (іпотекодержатель) та ТОВ «Нива України» іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № б/н (без оформлення заставної) від 28 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. 28 серпня 2007 року за реєстраційним номером д-1857 (далі - договір іпотеки).
1 червня 2009 року, з метою уступки права вимоги за кредитним договором, між банком та ТОВ «Іпотека-Нова», як новим кредитором, було укладено договір уступки права вимоги (далі - договір уступки).
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що банк передав, а новий кредитор прийняв право за кредитним договором, і став кредитором з зобов'язань щодо сплати грошового боргу, що складається з:
- права вимоги сплати основного боргу у розмірі 12 655 000 грн. (підпункт 1.1.1);
- права вимоги сплати суми процентів за користування кредитними коштами (нарахованими на дату укладення цього договору) в розмірі 819 938,20 грн. (підпункт 1.1.2);
- права вимоги сплати процентів за користування кредитними коштами, яке настане відповідно до умов кредитного договору (підпункт 1.1.3).
Пунктом 1.2 договору уступки передбачено, що з моменту підписання цього договору банк вибуває із зобов'язань за кредитним договором, а всі його права кредитора переходять до нового кредитора (відповідача). Новий кредитор вважається кредитором за кредитним договором по відношенню до боржника з моменту підписання цього договору сторонами.
Згідно з пунктом 1.3 договору уступки разом з правами за кредитним договором до нового кредитора переходять всі права за всіма зобов'язаннями, що забезпечують виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором (порука, гарантія, іпотека, застава, неустойка та інші). З моменту укладення цього договору до нового кредитора переходять всі права та обов'язки іпотекодержателя за договором іпотеки (з наступними змінами та доповненнями).
Предметом позовних вимог по справі є встановлення нікчемності договору уступки права вимоги від 01.06.2009 та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме - повернути сторони у становище, яке існувало на момент укладення вказаного оспорюваного договору у зв'язку із тим, що, на думку позивача, договір уступки підлягав нотаріальному посвідченню, а оскільки такої не відбулося, то цей договір є нікчемним.
Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з положень глави 49 ЦК України, Закону України «Про заставу» та Закону України «Про іпотеку», який є спеціальним нормативним актом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Законом не передбачено, що кредитні договори підлягають нотаріальному посвідченню. Кредитний договір, права за яким були відступлені відповідачу за договором уступки, не був нотаріально посвідчений.
Відтак, нотаріального посвідчення договору уступки, за яким відступалися права за Кредитним договором, не вимагалося.
Що стосується пункту 1.3 договору уступки, за яким зокрема передбачено перехід до відповідача всіх прав та обов'язків іпотекодержателя (банка) за договором іпотеки, то суд зазначає наступне.
Якщо предметом застави є нерухоме майно, то договір застави (іпотеки) повинен бути нотаріально посвідчений (частина 2 статті 13 Закону України «Про заставу, частина 1 статті 577 ЦК України, стаття 18 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина 1 статті 220 ЦК України).
Разом з тим, частиною 3 статті 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Дане положення кореспондується з частиною 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Крім того, у частині 2 статті 220 ЦК України закріплено положення про те, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, виходячи з аналізу даних норм, правочин щодо відступлення права вимоги за іпотечним договором набуває чинності (вважається укладеним, дійсним) з моменту його нотаріального посвідчення або набранням рішення суду про визнання такого правочину чинним законної сили. До цього часу такий правочин слід вважати нікчемним, тобто таким, що є недійсним на підставі закону.
Застава (іпотека) за своєю правовою природою є видом забезпечення виконання зобов'язання (частина 1 статті 546 ЦК України, частина 1 статті 1 Закону України «Про заставу», абзац 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку»).
Юридична природа видів забезпечення виконання зобов'язань виключає можливість їх самостійного виникнення та існування, оскільки вони виступають як акцесорні (похідні, додаткові) зобов'язання. Акцесорне зобов'язання залежить від основного зобов'язання, і відповідно не може існувати самостійно без останнього. Натомість основне зобов'язання може існувати самостійно, окремо від забезпечуваного його зобов'язання.
Так, у частині п'ятій статті 3 Закону України «Про іпотеку» закріплена імперативна норма про те, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. Аналогічне положення закріплено й у частині 3 статті 3 Закону України «Про заставу».
Частина 1 статті 24 Закону України «Про іпотеку» також закріплює положення про те, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. При цьому, якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Забезпечувальні засоби дають можливість кредитору отримати майнове задоволення у випадку неналежного виконання основного зобов'язання боржником. Застава (іпотека) встановлюється з метою забезпечення виконання основного зобов'язання.
У частині шостій статті 3 Закону України «Про іпотеку» закріплено положення про те, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 1 Закону України «Про заставу», статті 572 та частині 2 статті 589 ЦК України.
Таким чином, за рахунок заставлено майна (предмета іпотеки) задовольняються вимоги саме за основним зобов'язанням, тобто погашається заборгованість за кредитним договором, а не самим договором застави (іпотеки).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.
Отже, при переході права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора за (основним зобов'язанням до останнього автоматично переходять і права, які забезпечують виконання основного зобов'язання (переданого права вимоги). Зазначена обставина відбудеться якщо не буде доведено інше (наприклад, вказаний перехід прав не відбудеться якщо сторони вирішать не передавати забезпечувальні права або в іпотечному договорі буде існувати пряма заборона переходу прав за цим договором на користь інших осіб).
При таких обставинах справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що пункт 1.3 договору уступки не містить окремого правочину про відступлення права вимоги за договором іпотеки, а лише констатує той факт, що разом з правами за кредитним договором до нового кредитора переходять всі права за всіма забезпечувальними зобов'язаннями (порукою, гарантією, іпотекою, заставою, неустойкою та інші), у т.ч. і за договором іпотеки. Тобто, такий перехід відбувається не за «окремими правочинами (не за окремою дією сторін), а на підставі вимог закону.
Крім того, спір про визнання недійсним договору уступки був предметом розгляду у справі № 20/70 (за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «Іпотека-Нова»), за наслідками розгляду якої рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 року, залишеного без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, у позові банку було відмовлено. При цьому, судами при розгляді справи № 20/70 не було встановлено нікчемності оспорюваного договору уступки ні повністю, ні частково.
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року у справі № 34/255 не підлягає скасуванню.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012 року - без змін.
Матеріали справи № 34/255 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шапран В.В.
Судді Андрієнко В.В.
Буравльов С.І.