13.12.2012 року Справа № 23/5005/5333/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В. (доповідач)
суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.
Секретар судового засідання Єрьоміна К.В.
За участю представників сторін:
від відповідача: Мележик О.О., представник, довіреність № б/н від 10.01.12;
представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Розглядається апеляційна скарга Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012р. у справі № 23/5005/5333/2012
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення 21 613,24 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012р. (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" м. Павлоград на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ, 18 376,00 грн. - штрафу, 1 368,43 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою, просить оскаржене рішення суду скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів підстав для задоволення скарги не знаходить виходячи з наступного.
Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" по залізничній накладній №47726542 у вагоні №52528692 на адресу Публічного акціонерного товариства "Західенерго" відвантажено кам»яне вугілля.
На станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці відповідно до ст.24 Статуту залізниць України проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній у накладній.
Відповідно до вимог ст.129 Статуту залізницею складено комерційний акт АА №042301/626 від 21.12.2011 року. Із комерційного акту вбачається, що завантаження вантажу в вагоні рівномірне, вище бортів на 10 см, без поглиблень, без маркування. Торцеві двері цільнометалеві, завантаженні люки з обох сторін закриті. Теча вантажу відсутня. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вага підтвердилась. Вантажовідправник для контрольного зважування вагону не з»явився. Вага по документу: брутто не зазначено, тара вагону 23950 кг, нетто 70 000 кг. Після перевірки маси вантажу, в дійсності виявилось: брутто 95520 кг, тара вагону 23950 кг, нетто 71570 кг.
Відповідно до ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Факт невірного зазначення відповідачем у накладній маси вантажу підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу передбаченого ст.118, 122 Статуту судом першої інстанції задоволено правомірно.
Позивач просить стягнути з відповідача додаткові збори за час затримки вагонів та виправлення навантаження, а саме: плату за користування вагонами у сумі 227,60 грн.; збір за зберігання вантажу у сумі 716,00 грн.; збір за маневрову роботу у сумі 1 454,80 грн.; збір за зважування у сумі 187,00 грн.; збір за заповнення довідки про перевезення телеграфом у сумі 65,90 грн.; збір за оформлення дослідних перевізних документів: вартість перевізних документів у сумі 6,80 грн.; заповнення перевізних документів у сумі 39,60 грн., а всього на загальну суму 3 237,24 грн.
В цій частині позову вимоги позивача залишено без задоволення. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо вимог про стягнення 3237, 24 грн. додаткових зборів також є обгрунтованим.
Відповідно до п. п. 3,4 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. N 113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за Відомістю плати користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, загальної форми ГУ-23». Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись начальником станції і представником вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Приписами 8, 9, 10 зазначених Правил встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника складається акт загальної форми, який підписується, представниками станції вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (додаток 3 до Правил користування). Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. До внесення цієї плати відправлення вантажу може бути затримано, за час затримки залізниця стягує з відправника плату за користування вагонами (контейнерами), передбачену ст.119 Статуту, а також пеню у розмірі, встановленому законодавством. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. № 644, що списання грошових коштів з рахунку платника проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. N 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відомості плати за користування вагонами та контейнерами, накопичувальні картки не складались
Проведення розрахунків за надані додаткові послуги на підставі лише, саме за актами загальної форми Правилами розрахунків за перевезення вантажів не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції, відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміні чи скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012р. у справі № 23/5005/5333/2012 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2012р. у справі № 23/5005/5333/2012 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у строки та порядку визначеному ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя Л. П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна
Повний текст складено
та підписано 19.12.12р.