Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/5469/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальніковой Г.І.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового Управління "Шебелинкагазвидобування" (смт. Червоний Донець, Харківська обл.)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" (м. Балаклія, Харківська обл.)
про стягнення 104774,95 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Хлопузян Р.Д. (довіреність №2-330д від 22.08.12 р.)
відповідача - не з"явився
Позивач, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі ГУ "Шебелинкагазвидобування", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Балмолоко" на свою користь заборгованість за поставлений товар за договором поставки №10/с від 01.01.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 104774,95 грн., з яких сума основного боргу - 104585,84 грн., 3% річних у сумі 189,11 грн. Судовий збір у розмірі 2131,74 грн. просить суд покласти на відповідача.
14.12.12 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому відповідач вказує, що надає витребувані судом документи на виконання ухвали суду від 30.11.12 р.
17.12.12 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він вказує, що надає копію акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, станом на 31.10.12 р.
Представник позивача в судовому засіданні 17.12.12 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 17.12.12 р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №022428/2, яке долучено до матеріалів справи.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.01.12 р. між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового Управління "Шебелинкагазвидобування" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" (покупець) було укладено договір поставки №10/с.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця молоко коров'яче незбиране, надалі молоко, яке за якістю відповідає ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче цільне», ветеринарним і санітарним правилам, а також вимогам безпеки, згідно «Медико-біологічних вимог та санітарних норм якості продовольчої сировини і харчових продуктів», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР 01.08.89 р., № 5061-89, Порядку та періодичності контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки МВ 5.08.07/1332.
Відповідно до п. 1.2 договору, покупець зобов'язується прийняти молоко і оплатити його на умовах, обумовлених у цьому договорі.
Відповідно до п. 1.3 договору, передача молока здійснюється зі складу постачальника, який знаходиться за адресою: Харківська обл., Валківський р-н., с. Ст. Мерчік, вул. Дружби, 6.
Відповідно до п. 3.1 договору, фіксована вартість одного кілограма молока першого сорту при базовій масової частки жиру 3,4% на дату підписання договору складає 4,20 грн. з урахуванням ПДВ 20% і в подальшому може змінена тільки за взаємною згодою сторін, виходячи з кон'юнктури ринку, що відображається в Додаткових угодах.
Відповідно до п. 3.5 договору, покупець здійснює оплату поставленого постачальників молока грошовими коштами шляхом 100% передоплати на поточний рахунок або в касу постачальника.
Судом встановлено, що в період з 01.01.12 р. по 30.09.12 р. позивачем передано відповідачу молоко на загальну суму 3553477,97 грн.
Факт отримання відповідачем ТОВ "Балмолоко" від позивача товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін. Також в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії довіреностей ТОВ "Балмолоко" на отримання від позивача матеріальних цінностей (товару згідно договору поставки №10/с від 01.01.12 р.).
Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №10/с від 01.01.12 р., лише частково оплатив отриманий товар.
Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки №10/с від 01.01.12 р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку №26005123622001/980 ГУ "Шебелинкагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача 24.10.2012р. за №2-02-18589 направлено вимогу в порядку статті 530 Цивільного кодексу України з вимогою погасити заборгованість в сумі 106585,84 грн., яка отримана адресатом 30.10.2012р.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 31.10.12 р., підписаного обома сторонами та скріпленого печатками товариств, сума боргу відповідача становить 104585,83 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 104585,84 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 189,11 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 188,6 грн. В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2131,74 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балмолоко" (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Тимірязєва, буд. 6; р/р 26007280198400 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 37010632) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового Управління "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська обл., Балаклійський р-н., смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9; п/р 26005123622001 в ПАТ КБ "Надра" м. Київ, МФО 380764; код ЄДРПОУ 00153146) суму основного боргу в розмірі 104585,84 грн., 3% річних в розмірі 188,6 грн. та судовий збір в сумі 2131,74 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 0,51 грн. в позові відмовити.
Повне рішення складено 24.12.2012 р.
Суддя Сальнікова Г.І.