Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/4954/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Федоровой К.О.
розглянувши справу
за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3, дов. б/н від 25.10.12 р.;
відповідача - не з'явився;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), з урахуванням уточнень від 03.12.12 р. (які були прийняті судом) 23 261,46 грн. основного боргу, 411,06 грн. пені, витрати на юридичні послуги у сумі 1 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару поставленого позивачем за договором № 15/08 від 15.08.12 р.
Позивач в судовому засіданні 17.12.12 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 15/08 від 15.08.12 р. (а.с. 9), відповідно до умов якого (п. 1.1), постачальник (позивач) зобов'язався поставляти покупцю (відповідачу) товар, який вказується в накладних, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на протязі 7 банківських днів після отримання позивачем узгодженої сторонами заявки. Об'єм та ціна партії товару вказується в рахунках-фактурах та товарних накладних.
Ціна та кількість товару вказується в відповідних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору, позивачем 23.08.12 р. та 04.09.12 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 23 261,46 грн., що підтверджується видатковими накладними № 23/08 від 23.08.12 р. на суму 2 995,06 грн. та № 04/09 від 04.09.12 р. на суму 20 266,40 грн. (а.с. 10), які були скріплені печатками підприємств та підписані уповноваженими представниками.
Сторони в договорі 15/08 від 15.08.12 р. домовились (п. 4.2), що оплата проводиться за наступними умовами: 50% суми в день відвантаження та 50% на протязі 14 днів з моменту відвантаження.
Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, жодного розрахунку не здійснив.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 23 261,46 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № 15/08 від 15.08.12 р. з 07.09.12 р. по накладній № 23/08 від 23.08.12 р. та з 19.09.12 р. по накладній № 04/09 від 04.09.12 р.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 23 261,46 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п. 7.2 договору поставки № 15/08 від 15.08.12 р. в разі порушення строків сплати за товар зазначених в договорі, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.
Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 411,06 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 1 000,00 грн. витрат на юридичну допомогу, вони не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Через невиконання відповідачем грошових зобов'язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач змушений був залучити юриста для надання кваліфікованих юридичних послуг щодо стягнення боргу, вартість яких, згідно договору від 02.10.12 р. склала 1000 грн.
Такі витрати підприємства не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розміру не знаходиться у відповідному зв'язку з заборгованістю відповідача. Тобто дані витрати не мають необхідних ознак шкоди (її грошового вираження в формі збитків), відповідно до вимог чинного законодавства. Об'єктом правопорушення не є зобов'язальні правовідносини, а дані витрати не знаходяться у причинному зв'язку щодо збитків за основним позовом, в зв'язку з чим, суд вважає неможливим відшкодування витрат позивача на оплату юридичних послуг за рахунок відповідача.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_2, відомості про банківські рахунки відсутні) 23 261,46 грн. основного боргу, 411,06 грн. пені та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 544,26 грн.
В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1 000,00 грн. витрат на юридичні послуги, в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.12.2012 р.
Суддя Інте Т.В.