Справа № 1/2609/1240/12
20 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Криворот О.О.,
при секретарі - Шатунові А.С.,
за участю прокурора - Вівдиченко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186 та ч.2 ст. 190 КК України,
підсудний ОСОБА_1 15.03.2012 року, приблизно о 11.25 годині, перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд»по бульвару Чоколівському, 28/1 в м. Києві, вирішив викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 викрав з полиці на вітрині 8 плиток шоколаду «Мілка з цільним мигдалем», які сховав собі під куртку. Після чого з викраденим майном направився до виходу з магазину. Проходячи контрольну рамку, яка спрацювала, на вимогу охоронця ОСОБА_2 зупинитись ОСОБА_1, утримуючи при собі викрадене майно, став тікати, та вибіг з приміщення магазину. На вулиці, біля магазину «Сільпо»ОСОБА_1 було затримано охоронцями магазину Під час затримання ОСОБА_1 вирвавшись від охорони знов став тікати. При цьому у нього з-під куртки випало 5 плиток викраденого шоколаду. Відкрито викравши чуже майно, яке належить ТОВ «Фоззі-Фуд», ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД»матеріальної шкоди на загальну суму 128 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 з 03.04.2012 року працюючи торговим представником ПП «Біла Церква»та здійснючи доставку товарів на торгові точки, не маючи доступу до матеріальних цінностей підприємства, 12.04.2012 року доставив товар в магазин ПП «ОСОБА_3», за який власник даного магазину ОСОБА_3, згідно усної домовленості з керівництвом ПП «Біла Церква», 19.04.2012 року мала виплатити гроші в сумі 1936 гривень, про що стало відомо ОСОБА_1 18.04.2012 року ОСОБА_1 продовжуючи працювати на вказаній вище посаді, вирішив повторно, шахрайським шляхом заволодіти чужим майном, а саме грошима в сумі 1936 гривень, які належать ПП «Біла Церква». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1,18.04.2012 року приблизно о 12.00 годині, без відома керівництва ПП «Біла Церква», не маючи на це відповідних повноважень та не будучи матеріально відповідальною особою, повернувся до магазину ПП «ОСОБА_3»та повідомив власнику вказаного магазину ОСОБА_3. неправдиву інформацію про те, що за вказівкою керівництва ПП «Біла Церква»гроші за придбаний товар необхідно повернути на день раніше, тобто 18.04.2012 року та передати йому. ОСОБА_3 знаючи, що ОСОБА_4 працює торговим представником ПП «Біла церква», будучи впевненою у добропорядності намірів ОСОБА_1, передала йому гроші в сумі 1936 гривень. Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та бажаючи уникнути викриття у вчиненому злочині, ОСОБА_1 вніс до накладної про отримання грошей від ОСОБА_3 неправдиві дані, а саме невірно вказав свої прізвище, ім'я та по батькові, зазначивши їх як ОСОБА_5. Заволодівши шляхом зловживання довірою чужим майном, яке належить ПП «Біла Церква», а саме грошима в сумі 1936 гривень, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ними на власний розсуд, чим завдав ПП «Біла Церква»матеріальної шкоди на суму 1936 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся і показав суду, що він 15.03.2012 року зайшов до магазину «Сільпо». Перебуваючи в приміщенні магазину, він побачив на вітрині плитки шоколаду, які вирішив викрасти щоб в подальшому продати. Він сховав шоколад собі під куртку та направився до каси, де розрахувався тільки за кефір. При виході з магазину він пройшов через контрольну рамку яка спрацювала. До нього підійшов охоронець магазину та запропонував оглянути його речі. Він злякався та вибіг з магазину. Охоронці його наздогнали та доставили до службового приміщення магазину.
04.04.2012 року він влаштувався на роботу торговим представником ПП «Біла Церква». 12.04.2012 року він доставив товар до ПП «ОСОБА_3»на суму 1936 грн. Гроші за доставлений товар він мав отримати через тиждень. 18.04.2012 року він прихав до кіоску ПП «ОСОБА_3», сказав що гроші потрібні негайно, від продавця отримав 1936 грн., а в накладній вказав інше прізвище ім»я по батькові. Гроші він витратив на власні потреби. На даний час він відшкодував завдану шкоду майже у подвійному розмірі, претензій до нього немає.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України.
Також умисні дії ОСОБА_1, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинені повторно, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України.
Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, особу підсудного ОСОБА_1, який в силу ст.. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1, є його щире каяття.
Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи особу підсудного, фактичні обставини справи, відсутність цивільних позовів, критичне відношення ОСОБА_1 до вчиненого, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання :
- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
Відповідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на нього такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ - вісім плиток шоколаду «Мілка з цільним мигдалем», які були передані на зберігання ТОВ «ФОЗЗФ ФУД»- залишити у їх володінні і користуванні.
Речовий доказ -копії накладних про отримання товару ПП «ОСОБА_3»та отримання грошей ОСОБА_1, які зберігаються при матеріалах справи -залишити у матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя О.О.Криворот