Рішення від 19.12.2012 по справі 5011-73/11232-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/11232-2012 19.12.12

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Компанії "Біогенетика Лімітед"

до відповідача 1: Дочірнього підприємства "Аполо фарма" фірми "Нікокардія фарма лімітед"

до відповідача 2: Приватного підприємства "Прогресфарм"

до відповідача 3: Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві

про визнання права власності та виключення майна з під арешту

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Батурін С.В.;

від відповідача 3: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.12.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Біогенетика Лімітед" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Аполо фарма" фірми "Нікокардія фарма лімідет", Приватного підприємства "Прогресфарм", Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності та виключення майна з під арешту.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 06.09.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля. Між відповідачами 1 та 2 існували господарські зобов'язання. Рішенням суду стягнуто з відповідача-1 суму заборгованості на користь відповідача-2 та видано наказ. На підстави заяви відповідача-2 було відрито виконавче провадження та арештовано автомобіль. Проте, позивач вважає, що автомобіль арештовано незаконно, оскільки у зв'язку з неповною оплатою відповідачем-1 вартості автомобіля, сторонами було укладено договір про відмову від договору купівлі продажу до винесення постанови про арешт.

Відповідач-1 проти позову не заперечував, підтвердив, що між сторонами було укладено договір про відмову від договору купівлі-продажу до винесення постанови про арешт майна боржника, а тому вважає, що право власності на автомобіль перейшло до позивача.

Відповідач-2 письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судовому засіданні представник проти позову заперечив, зазначив, що автомобіль було арештовано на виконання наказу господарського суду.

Відповідач-3 у відзиві зазначив, що в процесі виконання наказу господарського суду, державним виконавцем було зроблено запит в Управління ДАІ в м .Києві, яке повідомило, що автомобіль перебуває під арештом.

Ухвалою суду від 17.08.2012р. (суддя Баранов Д.О.) порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.09.2012р.

Зазначеною ухвалою Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зобов'язано надати копії матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу №3-10/106-10-3378 від 06.12.2011р.

Сторони явку представників в судове засідання 06.09.2012р. не забезпечили, у зв'язку із викладеним розгляд справи було відкладено на 02.10.2012р.

У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2012р., справу №5011-73/11232-2012 передано на розгляд судді Власову Ю.Л.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.10.2012р.

У зв'язку з виходом судді Баранова Д.О., розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.10.2012р. справу №5011-73/11232-2012 передано на розгляд судді Баранову Д.О.

19.10.2012р. у зв'язку з неявкою відповідача-3 та невиконання вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено на 14.11.2012р. та на 05.12.2012р., та на 19.12.0212р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1,2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2006р. між Фірмою «Біоенергетика ЛТД», Кіпр, (продавець) та ДП «Аполо фарма»фірми "Нікокардія фарма лімітед" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно п. 1 якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити автомобіль Мерседес Бенц ML №4JB87ЕХ6А017161 вартістю 47 800 доларів США.

Товар передавався на умовах відстрочки платежу 90 днів з моменту оформлення вантажної декларації для отримання товару. Строк поставки до 31.12.2006р., умови поставки: CIF Одеса в редакції Міжнародних правил «Інкотермс 2000». (п. 3-6 договору).

Автомобіль ввозився 25.09.2006р. згідно вантажно-митної декларації.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2011р. у справі №3-10/106-10-3378 задоволено позовні вимоги ПП «Прогресфарм»до ДП «Аполо фарма»фірми "Нікокардія фарма лімітед" про стягнення 2 464 331,48 грн. та 06.12.2011р. видано наказ.

16.12.2011р. державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

03.02.2012р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В подальшому постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2011р. була скасована на підставі ухвали Господарського суду Одеської області.

07.06.2012р. на підставі заяви ПП «Прогресфарм»державним виконавцем ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду від 06.12.2011р. Також, 07.06.2012р. винесено постанову про накладення арешту на майно ДП «Аполо фарма»фірми "Нікокардія фарма лімітед".

05.07.2011р. державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна

Позивач зазначає, що відповідачем-3 безпідставно включено автомобіль до акту опису й арешту майна оскільки автомобіль Мерседес Бенц ML №4JB87ЕХ6А017161 належить йому на праві власності.

На підтвердження зазначених обставин Фірма «Біоенергетика ЛТД»покликається на укладений із ДП «Аполо фарма»фірми "Нікокардія фарма лімітед" договір від 12.01.2010р. про відмову від договору купівлі-продажу.

Згідно п. 1.2 даного договору сторони згідні, з тим, що умови договору купівлі-продажу 03.07.2006р. виконані частково, оскільки покупець не здійснив оплати за отриманий автомобіль.

По взаємній згоді та керуючись ч. 2 ст. 214 ЦК України, сторони домовились про те, що повністю відмовляються від договору від 03.07.2006р. і виконання взятих по ньому зобов'язань. (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.2 договору з моменту укладення цього договору сторона 2 позбавляється всіх прав і обов'язків покупця по договору від 03.07.2006р.

З огляду на викладене, позивач вважає, що державним виконавцем безпідставно накладено арешт на автомобіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. ст. 391 та 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається із п. 3.1-3.2 договору ДП «Аполо фарма»фірми "Нікокардія фарма лімітед" зобов'язалось повернути Фірмі «Біоенергетика ЛТД»автомобіль протягом 180 днів. Автомобіль передається офіційному представнику Фірмі «Біоенергетика ЛТД», який діє по довіреності, оформленої у відповідності до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 334 ЦК України переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Позивачем не надано доказів отримання автомобіля його представником, реєстрації речового права на нього, перереєстрації права власності на себе, вивозу автомобіля за кордон.

Відповідачем-1, який визнав позов не надано доказів повернення автомобіля позивачу (зняття з реєстрації, доказів вивозу його за митну територію України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Проте, позивачем та відповідачем-1 не надано будь-яких доказів переходу права власності від відповідача-1 до позивача.

Крім цього, державним виконавцем зроблено запит до Управління ДАІ ГУ МВС в м. Києві, яке у відповіді зазначило, що автомобіль Мерседес Бенц ML №4JB87ЕХ6А017161 зареєстрований на ДП «Аполо фарма»фірми "Нікокардія фарма лімітед" та перебуває під арештом з 16.02.2012р.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 5 ст. 5 цього Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не надано доказів наявності у нього права власності на автомобіль, з урахуванням чого, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.12.2012р.

Попередній документ
28226333
Наступний документ
28226335
Інформація про рішення:
№ рішення: 28226334
№ справи: 5011-73/11232-2012
Дата рішення: 19.12.2012
Дата публікації: 26.12.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: