ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
19.03.12 Справа № 10/5014/343/2012.
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево Закарпатської області
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ
про стягнення 138 358 грн. 00 коп.
Суддя Т.М. Мінська
Представники сторін:
від позивача -ОСОБА_3, представник за довіреністю № 10 від 04.01.2012,
від відповідача - ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 243 від 01.03.2012.
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 138 358 грн. 00 коп.
На обґрунтування позову Позивач посилається на такі обставини:
На підставі заявки Відповідача від 12.11.2010 Позивач 17.112010 у Відні (Австрія) завантажив автомобіль edes»державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом державний номер НОМЕР_2 вантажем масою 11000 кг для здійснення перевезення вантажу за CMR А № 016901 за маршрутом Відень «Австрія» - Луганськ (Україна).
19.11.2010 під час митного контролю на митному посту «Ужгород»Чопської митниці було затримано вищевказаний транспортний засіб з вантажем. Цей вантаж було придбано Відповідачем у австрійської фірми - Kornholz ». 04.12.2010 за фактом порушення митних правил складено протокол відносно керівника фірми -Kornholz -OG», яким встановлено розбіжності у масі вантажу, що заявлена у CMR А № 016901 та фактичною. Митним органом вилучено вантаж і транспортний засіб та справа передана дол. суду. Постановою Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 28.02.2011 провадження по адміністративній справі закрито в зв'язку з відсутністю у діях керівника фірми erger -Kornholz » складу правопорушення, 13.04.2011 Позивачу було видано транспортний засіб.
Позивач вважає, що з вини відповідача, а саме з причини неповідомлення про властивості вантажу, в результаті простою транспортного засобу Позивачу спричинені збитки в сумі 138 358 грн. у вигляді виплати заробітної плати водію за грудень 2010 -квітень 2011 в сумі 1726 грн., неотриманий прибуток за 116 днів роботи транспортного засобу по 100 євро за кожен день.
Позивач вважає, що дані збитки спричинені Відповідачем в зв'язку з порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про транспортно - експедиційну діяльність», а саме ненадання повної і достовірної інформації про характеристики товару.
Відповідач відзивом на позову заяву від 05.03.2012 заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні за його необґрунтованістю. Позивач жодним чином не обґрунтував наявність вини Відповідача у простої на митниці у зв'язку із затримкою вантажу. В даному випадку вина Відповідача відсутня, оскільки простій вантажу відбувся з підстав недогляду перевізника (Позивача) та з вини громадянина Австрії ОСОБА_5, у відношенні якого і був складений протокол про порушення митних правил № 1334/30506/10. Враховуючи вищевикладене Відповідач просить замінити первісного відповідача - ФОП ОСОБА_2 належними відповідачами: Чопською митницею (яка необґрунтовано затримала вантаж разом із транспортним засобом) та громадянина Австрії ОСОБА_5 (який самовільно здійснив перевезення вантажу на 2 тони). Дане клопотання відхиляється з огляду на таке - враховуючи, що підставою позову є правовідносини між сторонами з приводу перевезення вантажу, суд не вбачає підстав для заміни відповідача ФОП ОСОБА_2 на іншого відповідача.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд
Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Відповідачем у справі) 12.11.20100 було подано заявку Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 (Позивачу у справі) на перевезення вантажу, яка була прийнята Позивачем.
За умовами даної заявки Відповідача від 12.11.2010 Позивач зобов'язався 17.11.2010 у Відні (Австрія) завантажити автомобіль des»державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом державний номер НОМЕР_2 вантажем масою 9 000 кг для здійснення перевезення вантажу за маршрутом Відень «Австрія» - Луганськ (Україна).
Фактично за CMR А № 016901 17.11.2010 Позивач завантажив вантаж масою 11 000 кг.
19.11.2010 під час митного контролю на митному посту «Ужгород» Чопської митниці було затримано вищевказаний транспортний засіб з вантажем. Цей вантаж було придбано Відповідачем у австрійської фірми erger -Kornholz ». 04.12.2010 за фактом порушення митних правил складено протокол відносно керівника фірми er -Kornholz », яким встановлено розбіжності у масі вантажу, що заявлена у CMR А № 016901 (11000 кг) та фактичною. Митним органом вилучено вантаж і транспортний засіб та справа передана дол. суду. Постановою Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 28.02.2011 провадження по адміністративній справі закрито в зв'язку з відсутністю у діях керівника фірми -Kornholz » складу правопорушення, 13.04.2011 Позивачу було видано транспортний засіб. При розгляді адміністративної справи було встановлено, що за висновком Ужгородської служби експертного забезпечення митних органів № 19-604 від 31.12.2010 вага вантажу зазначена у сухому стані, але внаслідок зберігання на відкритому повітрі через вбирання дощової води та вологи повітря вага може збільшуватись втричі, збільшення ваги до 17530 кг. знаходиться у допустимих межах.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
У відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлено ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України а саме: Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
У відповідності до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.
Можливість укладення договору у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсогамами, телеграмами, телефонограми мами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття замовлень, також передбачено ч. 1 ст. 181 ГК України.
Між сторонами у справі у спрощений спосіб укладено договір на перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Відповідно до ст. 933 ЦК України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті. Згідно ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.
Ст. 22 цього кодексу встановлено загальні правила відшкодування збитків. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже, необхідна наявність всіх елементів складу порушення, наявність неправомірних дій Відповідача, вина Відповідача, наявність збитків, причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю Відповідача та збитками.
З наданих позивачем документів і зазначених ним підстав, не вбачається наявність підстав для задоволення позову. Так, Позивачем не доведено, яка саме інформація про товар, що перевозився, не надана Відповідачем, наявність такої інформації у Відповідача, причинний зв'язок між відсутністю інформації про товар, і наявністю збитків, документальні докази розміру збитків.
З огляду на вказане позовні вимоги визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 26.03.2012.
Суддя Т.М.Мінська