ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/1978-2012 14.03.12
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»
До: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
Про стягнення 6 156,38 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Якимова А.С. -дов. № 43-2-4/37 від 23.12.11 р.
від відповідача: Бухенська Н.М. -дов. № 327D/2011 від 09.06.11 р.
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 5 603,84 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем страхового відшкодування в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.10.08 р. на пр. Палладіна-Біличанський шляхопровід в м. Київ за участю транспортних засобів «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, та «Renault Magnum», державний номер АК2141АН; 468,48 грн. пені та 84,06 грн. трьох річних процентів у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання.
Ухвалою суду від 17.02.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/1978-2012 та призначено її розгляд на 14.03.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 13.03.12 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 17.02.12 р., які було залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 14.03.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 17.02.12 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
21.10.08 р. на пр. Палладіна-Біличанський шляхопровід в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, яким керував Ольговський С.Я. та транспортного засобу «Renault Magnum», державний номер АК2141АН, під керуванням Норкина Г.В.
Норкин Г.В., керуючи транспортним засобом «Renault Magnum», державний номер АК2141АН, під час випередження, не дотримався безпечного інтервалу до автомобіля, який знаходився праворуч, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, під керуванням Ольговського С.Я., чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Про наведене свідчить довідка УДАІ в м. Києві ГУ МВС України та постанова Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.08 року в адміністративній справі № 3-33915/2008 р., відповідно до якої Норкина Г.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Факти, які встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.08 року в адміністративній справі № 3-33915/2008 р., у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.
Вищезазначеною постановою Норкина Г.В. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, під керуванням Ольговского С.Я.
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.
В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гпрант-Авто», (страховик) та Ольговським С.Я., (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0129630 (строк дії з 27.12.07 р. до 26.12.08 р.), у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, замовив у СПД Крот В.Л., проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.
15.12.08 р. було складено акт огляду транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ.
22.12.08 р. було надано звіт про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ № 456/12/08, складеним оцінювачем Кучуком О.П. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 5105/06 від 12.06.06 р.), складеним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, становить 7 482,46 грн.
На підставі заяви про страховий випадок страхувальника (Ольговського С.Я.) від 22.10.08 р. Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ВАТ «УСК «Дженералі Гарант») було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт №52167 від 09.01.09 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 6 113,84 грн.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0129630 (строк дії з 27.12.07 р. до 26.12.08 р.) виконав належним чином, перерахувавши платіжними дорученнями № 1854 від 12.02.2009 р. суму страхового відшкодування в розмірі 3 113,84 грн. та № 1963 від 25.02.09 р. -3 000,00 грн. власнику автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ - Ольговському С.Я.
Враховуючи те, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.2008 року в адміністративній справі № 3-33915/2008 р. Норкина Г.В., який керував автомобілем «Renault Magnum», державний номер АК2141АН, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ.
Відповідальність власника транспортного засобу «Renault Magnum», державний номер АК2141АН, яким керував Норкин Г.В., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВВ/3814657.
З огляду на те, що Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0129630 (строк дії з 27.12.07 р. до 26.12.08 р.), внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.10.08 р. на пр. Палладіна-Біличанський шляхопровід в м. Київ, виплачено страхове відшкодування Ольговському С.Я. -власнику автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Renault Magnum», державний номер АК2141АН, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна».
За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 5 603,84 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем страхового відшкодування в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.10.08 р. на пр. Палладіна-Біличанський шляхопровід в м. Київ за участю транспортних засобів «Daewoo Lanos», державний номер А7279ЕТ, та «Renault Magnum», державний номер АК2141АН; 468,48 грн. пені та 84,06 грн. трьох річних процентів у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Renault Magnum», державний номер АК2141АН, зокрема до відповідача у даній справі - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до п. 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3814657 передбачена франшиза у розмірі 510 грн.
В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»заяву № 52167 від 17.06.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 463,84 грн.
Проте Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 603,84 грн. підлягають задоволенню.
ПАТ «УСК «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»просить суд стягнути з ПАТ «СК «Універсальна»468,48 грн. пені за період з 19.07.11 р. до 13.02.12 р. у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
У відповідності до п. 36.5. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом було встановлено, що позивач невірно застосував періоди та кількість днів у році, у зв'язку з чим виконав власний розрахунок наведений в таблиці.
Розрахунок розміру пені
Сума Заборгованості, грн.Розмір облікової ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн.
5 603,847,75 %18.09.11 р.-31.12.11 р.105249,87
5 603,847,75 %01.01.12 р.-13.02.12 р.44104,42
ВСЬОГО:354,29
Таким чином, підлягає стягненню з ПАТ «СК «Універсальна»пеня в розмірі 354,29 грн. за період з 18.09.11 р. до 13.02.12 р. за порушення грошового зобов'язання у зв'язку з невиплатою страхового відшкодування.
Також ПАТ «УСК «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»просить суд стягнути з ПАТ «СК «Універсальна»84,06 грн. трьох відсотків річних за період з 19.07.11 р. до 19.01.12 р. у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, судом було встановлено, що позивач невірно застосував періоди та кількість днів у році, у зв'язку з чим виконав власний розрахунок наведений в таблиці.
Розрахунок розміру трьох відсотків річних
Сума Заборгованості, грн.Розмір річних відсотків Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн.
5 603,843 %18.09.11 р.-31.12.11 р.10548,36
5 603,843 %01.01.12 р.-19.01.12 р.198,73
ВСЬОГО:57,09
Таким чином, підлягає стягненню з ПАТ «СК «Універсальна»три відсотки річних в розмірі 57,09 грн. за період з 18.09.11 р. до 19.01.12 р. за порушення грошового зобов'язання у зв'язку з невиплатою страхового відшкодування.
Враховуючи наведене, позов ПАТ «УСК «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»до ПАТ «СК «Універсальна»підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 546, 549, 51, 611, 614, 625, 979, 993, 116, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 232, 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(вул. Б. Хмельницького, буд. 48-А, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 20113829) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Київської філії «Сіті»(вулиця Златоустівська, 35, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 24580961) 5 603 (п'ять тисяч шістсот три) грн. 84 коп. суми невиплаченого страхового відшкодування, 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 23 коп. пені, 57 (п'ятдесят сім) грн. 09 коп. трьох річних відсотків та 1 572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення
складено 19.03.2012 р.