ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-13/576-2012 20.03.12
За позовом Прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі:
1. Київської міської ради
2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від прокуратури Пилипенко Т.А. -дов. № 5/95 від 15.09.2011
від позивача 1. Кохан А.І. - 225-КР-152 від 02.02.12
2. не з'явився
від відповідача Кирич С.О. -дов. № 34/41 від 08.02.2012 року
В судовому засіданні 20.03.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення
Прокурор Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.12 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 08.02.12, сторони зобов'язано вчинити дії.
08.02.2012 року в судове засідання з'явилися представники прокуратури, позивача-1 та відповідача.
Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився.
До канцелярії суду від позивача-2 надійшла заява про направлення позивачу-2 копії позовної заяви та додатних до неї документів.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про застосування строків позовної давності, обґрунтовуючи клопотання тим, що позивачу-1 та позивачу-2 з 2006 року було відомо про наявність залізобетонного паркану, отже станом на час звернення прокурора в інтересах держави в особі КМР та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради з позовом строк позовної давності сплинув.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2 та зважаючи на необхідність отримання додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 08.02.2012 року судом відкладено розгляд справи на 23.02.2012 року та зобов'язано прокурора та позивача надати витребувані документи по справі.
23.02.2012 року в судове засідання з'явилися представники прокуратури та відповідача, надали витребувані документи по справі.
Представники позивачів в судове засідання не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про припинення провадження у справі.
Судом розглянуто клопотання відповідача та відмовлено його задоволенні, оскільки воно не ґрунтується на приписах ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, за результатами судового засідання оголошено перерву до 13.03.2012 року.
13.03.2012 року в судове засідання з'явилися представники позивача-1 та відповідача.
До суду через канцелярію від прокурора надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом розглянуто та задоволено клопотання прокурора.
За результатами судового засідання суд оголошує про відкладення розгляду справи на 20.03.2012 року.
20.03.2012 року в судове засідання з'явилися представники прокуратури, позивач-1 та відповідача.
До суду через канцелярію надійшла заява щодо неналежності та недопустимості доказів.
Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився.
В ході розгляду справи прокурор підтримав заявлені в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Представники позивачів підтримали заявлені прокурором позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.
Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд -
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва органами прокуратури України у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.
За змістом ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і така заява, згідно ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.
Відповідно до ч.2 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп99, поняття "органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Прокурор Голосіївського району в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір.
Прокурором пред'явлений позов на захист прав держави в особі Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на земельні ділянки площею 2,4 та 6,4 га за адресою: м. Київ, о. Водників у Голосіївському районі м. Києва
Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.09.2003 року № 16/890 про «Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві»забезпечення здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві покладено на Головне управління земельних ресурсів -виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Як встановлено судом, прокуратурою Голосіївського району м. Києва спільно з Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено перевірку законності зайняття Закритим акціонерним товариством «Київський суднобудівний - судноремонтний завод" земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, о. Водників у Голосіївському районі м. Києва площею 2,4 та 6,4 обліковий код 90:191:002).
Встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 08.06.2000 155/876 „Про оформлення права користування земельними ділянками", Закритому акціонерному товариству „Київський суднобудівний-судноремонтний завод оформлено право тимчасового довгострокового користування строком на 5 років земельною ділянкою площею 14,81 га без права капітального будівництва для обслуговування та експлуатації будівель і споруд ремонтної бази флоту на о. Водників у Харківському районі у зв'язку з переходом права власності на майно цілісного майнового комплексу за рахунок частини земель, відведених згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 12.01.60 №50 „Про висновки обміру земель, що знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ м. Києва".
В подальшому, згідно рішення Київської міської ради від 28.03.2002 392/1826 „Про передачу громадянам, членам садівничого товариства „Блакитна затока" Харківського району м. Києва, земельних ділянок для ведення садівництва та садовому товариству „Блакитна затока" Харківського району м. Києва земель загального користування і про погодження садовому товариству „Блакитна затока" Харківського району м. Києва місця розташування колективного садівництва на острові Водників у Голосіївському районі м. Києва", з користування ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод" вилучено земельні ділянки загальною площею 16,22 га, що були зареєстровані за Київською ремонтно-експлуатаційною базою відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 12.01.60 №50 „Про висновки обміру земель, знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ м. Києва" і зараховано до земель запасу житлової та громадської забудови.
Одночасно, садівничому товариству „Блакитна затока" Харківського району м. Києва передано у приватну власність земельні ділянки загального користування загальною площею 4,52 га в урочищі „Острів Водників" у Голосіївському районі Києва за рахунок земель міської забудови, а також передано громадянам, членам садівничого товариства „Блакитна затока" Харківського району м. Києва в ватну власність земельні ділянки загальною площею 11,7 га для ведення садівництва в урочищі „Острів Водників" у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
Згідно рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 354/3815, вилучено з користування ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод" земельні ділянки загальною площею 25,57 га, що зареєстровані за Київською ремонтно-експлуатаційною базою.
Прийнято рішення про передачу громадянам, членам садового товариства „Блакитна затока" в приватну власність земельні ділянки загальною площею 20,37 га для ведення колективного садівництва в урочищі „Острів Водників" у Голосіївському районі м. Києва за рахунок вилучених земель у ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод", а також передано садовому товариству „Блакитна затока" в приватну власність земельні ділянки загального користування загальною площею 5,20 га в урочищі „Острів Водників" у Голосіївському районі м. Києва, за рахунок вилучених земель у ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
Частково членами садівничого товариства „Блакитна затока" на підставі рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 392/1826 оформлено право власності на земельні ділянки, орієнтовною площею 2,4 та 6,4 га.
Втім, відведені земельні ділянки ні садівничому товариству, ні його членам - громадянам в натурі не передані, через неможливість їх звільнення від майна відповідача в тому числі і паркану.
Всупереч вимогам чинного земельного законодавства України встановлено, що відповідачем, окрім вищезазначеної ділянки, яка надана була йому в довгострокову оренду строком на 5 років рішенням Київської міської ради від 08.06.2000 № 155/876 площею 14,81 га, фактично використовує ще дві прилеглі земельні ділянки, орієнтовною площею 2,4 та 6,4 га.
Прокуратурою Голосіївського району м. Києва спільно з фахівцем Головного управління земельних ресурсів виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 17.10.2011 обстежено земельні ділянки за адресою: о. Водників у Голосіївському районі м. Києва.
За результатами обстеження, складено Акт обстеження земельної ділянки № 750/01 від 17.10.11, відповідно до якого було встановлено та засвідчено, що земельні ділянки орієнтовною площею 2,4 та 6,4 га фактично використовуються ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
Вказаний факт також засвідчив головний юрисконсульт ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод" ОСОБА_5 при наданні пояснень в прокуратурі Голосіївського району м. Києві 01.11.2011, зазначивши, що вказані земельні ділянки орієнтовною площею 2,4 та 6,4 га Відповідачем використовуються, оскільки на даних земельних ділянках розташовані будівлі та споруди для експлуатації та обслуговування ремонтної бази флоту.
Як зазначено в Акті обстеження земельної ділянки № 750/01 від 17.10.11, зазначені земельні ділянки орієнтовною площею 2,4 та 6,4 га огороджені єдиним залізобетонним парканом разом із основною земельною ділянкою, територія площею 6,4 га вільна від забудови, а на земельній ділянці площею 2,4 га розміщено металеві ангари.
Рішень щодо передачі зазначених земельних ділянок у користування або власність ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод", в тому числі на умовах оренди, Київська міська рада не приймала, документи, що посвідчують право користування Відповідачем вказаним земельними ділянками, згідно вимог ст. 126 Земельного кодексу України, в Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровані.
Зазначені земельні ділянки орієнтовною площею 2,4 та 6,4 га огороджені єдиним залізобетонним парканом з метою охорони майна ЗАТ „Київський суднобудівний-судноремонтний завод".
Одночасно факт розміщення та встановлення на вказаних земельних ділянках залізобетонної огорожі відповідачем не заперечується, та підтверджується судовими рішенням в адміністративних справах.
Як зазначає прокурор, використання відповідачем вказаної залізобетонної огорожі порушує права Київської міської ради та її виконавчих органів, а також громадян, членів садового товариства „Блакитна затока", які отримали державні акти на земельні ділянки, розташовані на території, яку перетинає вказана залізобетонна огорожа та самовільно зайнята відповідачем земельна ділянка.
Крім того, стверджує прокурор, самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання і охорони земель, рівноправного розвитку всіх прав власності на землю.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання Закритого акціонерного товариства „Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 2,4 та 6,4 га за адресою: м. Київ, о. Водників у Голосіївському районі м. Києва, привівши їх у попередній стан, придатний для використання, шляхом демонтажу залізобетонної огорожі за власний рахунок, підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 84 Земельного кодексу України вказує, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Згідно вимог ст.ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Відповідно до п. «в»ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
З таких підстав органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах є Київська міська рада.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Стаття 211 Земельного кодексу України зазначає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за правопорушення, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі, або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного або допустимого доказу на які б спростовували зазначені вище обставини.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що Закрите акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права користування спірною земельною ділянкою, безпідставно та неправомірно користується вказаною нею не звільнивши її шляхом демонтажу огорожі (паркану/забору), господарський суд вважає вимоги позивача щодо зобов'язання Закритого акціонерного товариства „Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 2,4 та 6,4 га за адресою: м. Київ, о. Водників у Голосіївському районі м. Києва, привівши їх у попередній стан, придатний для використання, шляхом демонтажу залізобетонної огорожі за власний рахунок, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Відповідно до п. 2. 2), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1 073,00 грн.
Державне мито підлягає оплаті в розмірі 1 073,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати державного мита, зокрема від сплати судового збору звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 22, 29, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Закрите акціонерне товариство „Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул.. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 03149949) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 2,4 та 6,4 га за адресою: м. Київ, о. Водників у Голосіївському районі м. Києва, привівши їх у попередній стан, придатний для використання, шляхом демонтажу залізобетонної огорожі за власний рахунок.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул.. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 03149949)в дохід Державного бюджету 1 073 (одна тисяча сімдесят три),00 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д Курдельчук
дата складення 22.03.2012