ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-27/1785-2012 13.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"
до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова
компанія "Оранта"
третя особа Закрите акціонерне товариство «Фармація»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 915, 05 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача Вільховик С. Л. - представник за довіреністю від 03.01.2012 року;
від відповідача не з'явився;
від третьої особи не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 915, 05 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.08.2011 року по вул. Дмитрівська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Ауді, д/н АА 5639 ВХ, під керуванням гр. Шклярука В. О. та автомобіля марки Деу, д/н АА 2541 АТ, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. Шклярука В. О. була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Закрите акціонерне товариство «Фармація», та призначено розгляд на 13.03.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 13.03.2012 року не з'явився, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від останнього надійшла заява, відповідно до якої ВАТ «НАСК «Оранта»визнав позовні вимоги обґрунтованими та просив розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання 13.03.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки № 8863595 ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 12.10.2011 року та Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2011 року по справі № 3-8834/11 вбачається, що 16.08.2011 року о 12.50 годині гр. Шклярук А. В., керуючи автомобілем марки Ауді, д/н АА 5639 ВХ, рухаючись по вул. Дмитрівська в м. Києві при перестроюванні та зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Деу, д/н АА 2541 АТ, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. п. 10.1, 10.3 ПДР України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2011 року по справі № 3-8834/11 гр. Шклярука В. О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Деу, д/н АА 2541 АТ був застрахований на підставі договору № К/667 добровільного страхування наземного транспорту від 09.06.2011 року, який укладено між ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(страховик) та ТОВ «Кернел-Трейд»(страхувальник).
Із матеріалів справи вбачається, що 25.08.2011 року було проведено автотоварознавче дослідження (Звіт № 6387 про оцінку автомобіля), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Деу, д/н АА 2541 АТ у результаті його ушкодження при ДТП, становить 4 915, 05 грн.
Як вбачається із страхового акту № 401/11-387/11 від 12.10.2011 року, позивачем було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 5 388, 00 грн.
На виконання умов договору № К/667 добровільного страхування наземного транспорту від 09.06.2011 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 5 388, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4614 від 21.10.2011 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм Шкляруком В. О., позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається із матеріалів справи, транспортним засобом Ауді, д/н АА 5639 ВХ, яким спричинено ДТП, на момент пригоди володіло Закрите акціонерне товариство «Фармація»на підставі договору лізингу.
При цьому, між ЗАТ «Фармація»та ВАТ «НАСК «Оранта»було укладено поліс № ВЕ/201774 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль Ауді, д/н АА 5639 ВХ. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза -0, 00 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків.
Згідно п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Листом № 7/ЮЗ від 13.01.2012 року позивач надав відповідачеві відповідну заяву із доданими документами, які були надіслані останньому 16.01.2012 року.
Відповідно до п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У процесі розгляду справи від відповідача надійшла заява про визнання вимог позивача обґрунтованими.
Частинами 5, 6 ст. 22 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Так, оскільки прийняття судом визнання відповідачем позову не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву ВАТ «НАСК «Оранта», вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»(36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3; ідентифікаційний код: 22523595) 4 915 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 05 коп. та судовий збір у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання 19.03.2012 р.