ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/155-58/456 12.03.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"
До Третя особа без самостійних вимог на предмет спору За участю1) Київський зоологічний парк загальнодержавного значення 2) Київська міська державна адміністрація Головне управління екології та охорони природних ресурсів Київської міської державної адміністрації Прокуратури міста Києва
Простягнення 6918230, 00 грн.
Головуючий суддя: Блажівська О.Є.
судді: Івченко А.М.
Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача -Ковальов О.М. (за дов. б/н)
Ткачов В.В. (директор)
Від відповідача -1 -Мирошниченко А.П., пред. за дов. № 745
Від відповідача -2 -Савич С.В. пред. за дов. №001-1029
Від третьої особи - Савич С.В., пред. за дов. № 071/08-8-26/462 від 12.03.2012р.
Від Прокуратури міста Києва -Лиховид О.С., посв. № 210 від 24 червня 2010 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2011 р., касаційну скаргу Прокуратури міста Києва задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. у справі №30/155 скасовано.
Справу № 30/155 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
28.09.2011 року справу № 30/155 відповідно розпорядження № 04-1/1072 від 27.09.11, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.11.2011 року.
У судове засідання 09.11.2011 року представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 з'явились.
Представник третьої особи у судове засідання 09.11.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.
Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
07.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від ВДВС надійшло постанова про закінчення виконавчого провадження від 27.10.11 та наказ від17.01.11.
08.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло пояснення по суті справи, відповідно якого відповідач вважає, що суму підрядних робіт позивачем завищено та посилається на висновок від 21.01.2011 р. №09/105-27 КП «Київекспертиза».
08.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло письмове пояснення, відповідно якого відповідач зазначає, що Рішенням Київської міської ради від 15.07.2010, № 1264/4702, передбачено розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень, в тому числі фінансування оплати заборгованості робіт за 2009 рік та минулі роки. Також відповідач-2 вказує, що не порушував права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому просить відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідача-2, як солідарного боржника.
08.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.
Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.
В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2011 року розгляд справи відкладено на 23.11.2011 року.
23.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло заперечення на письмові пояснення відповідача-1.
23.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про уповноваження ТОВ "Гарант і Я" на одержання завірених в установленому порядку копій первинних документів.
У судове засідання 23.11.2011 року представники з'явились.
Представник 1 позивача наддав суду письмові заперечення до відзиву відповідача-2.
Представник 1 позивача наддав суду усні пояснення по справі щодо поданих заперечень.
Представник відповідача 1 надав усні пояснення по суті справи.
Представник 1 позивача надав усні поясення щодо заперечення на письмові пояснення відповідача-1.
Представник 1 позивача надав усні пояснення по справі щодо письмових заперечень до відзиву відповідача-2
Представник 2 позивача надав усні пояснення по справі щодо поданих заперечень.
Представник 1 позивача наддав усні пояснення по справі щодо доцільності призначення судової експертизи.
Представник відповідача-1 надав усні пояснення по справі щодо призначення експертизи.
Представник відповідача-1 надав усні пояснення щодо поданих заперечень.
Представник відповідача-2 надав усні пояснення по справі щодо поданих заперечень.
В усних поясненнях проти тверджень представників позивача заперечив у повному обсязі.
Представник 1 позивача надав усні пояснення по справі щодо погодження договорів із відповідачем 2.
Представник відповідача-1 надав усні пояснення по справі.
Представник 1 позивача надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.
Заяву судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи № 30/155-58/456.
Розпорядженням від 23.11.2011 року, Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., справу № 30/155-58/456 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Картевцевої Ю.В., Чебикіної С.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року розгляд справи було призначено на 18.01.2012 р.
У судове засідання 18.01.2012 року представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та Прокуратури міста Києва з'явились.
25.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло уточнення до клопотання.
25.11.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло доповнення до заперечень на письмові пояснення відповідача.
16.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення та збільшення позовних вимог.
17.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло доповнення до заперечень на письмові пояснення відповідача-1 від 21.11.2011 р.
У судовому засіданні від 18.01.2012 року, судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
У судовому засіданні від 18.01.2012 року заяву позивача від 16.01.2012 року про уточнення та збільшення позовних вимог залишено без розгляду.
Представник 1 позивача надав усні пояснення по суті справи. в усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача-1 надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях позовні вимоги визнав частково.
Представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник прокуратури надав усні пояснення по суті справи. в усних поясненнях проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 заперечив у повному обсязі.
Представник відповідача-1 надав усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Клопотання судом задоволено.
Представник відповідача-2 надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.
Клопотання судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 03.02.2012 року.
03.02.2012 року розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Е.О. Шевченко справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуючий), Івченко А. М., Картевцевої Ю.В.
01.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшов Відзив на письмову відповідь.
01.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.
03.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло заперечення проти заяви позивача щодо зменшення позовних вимог
03.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання залучити до участі у справі представника КП "Київекспертиза", який проводив перевірку обсягів виконаних робіт на об'єкті "Будівництво павільйону людиноподібних мавп" на стороні відповідача-1
03.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло письмове заперечення на доповнення Позивача до "Заперечення на письмові пояснення Відповідача - 1 від 21.11.2011 р." по справі 30/155.
У судове засідання 03.02.2012 року представники сторін з'явились.
У судовому засіданні від 03.02.2012 року заяву позивача від 03.02.2012 року про зменшення позовних вимог залишено без розгляду.
Представник відовідача-1 надав усні пояснення по справі щодо поданого 03.02.2012 року клопотання про залучення третьої особи.
Представник 1 позивача надав усні пояснення щодо заявленого клопотання. В усних поясненнях проти задоволення клопотання заперечив.
Представник 2 позивача надав усні пояснення щодо заявленого клопотання. В усних поясненнях проти задоволення клопотання заперечив.
Представник 1 позивача наддав усні пояснення по справі.
В зв'язку з необхідністю вивчення поданих документів, судом оголошено перерву до 27.02.2012 року на 15:40.
10.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до відзиву на письмову відповідь відповідача-1 відповідно яких висновок від 21.01.2011 р. №09/105-27 КП «Київекспертиза»на думку Позивача не є експертним висновком.
27.02.2012 року у судове засідання позивач та представник позивача, відповідача2 та прокуратури з'явились.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо поданих доповнень до відзиву.
Представник позивача надав суду пояснення щодо заявлених позовних вимог.
Представник відповідача 2 надав суду усні пояснення щодо солідарної відповідальності.
Представник прокуратури надав суду усні пояснення щодо солідарної відповідальності відповідача 2.
Представник позивача надав суду усні пояснення щодо солідарної відповідальності відповідача 2.
Позивач надав суду усні пояснення по справі.
Представник позивача надав усні пояснення щодо поданого відзиву.
Представник відповідача 2 надав клопотання про залучення додаткових документів по справі.
Представник відповідача 2 надав суду усні пояснення щодо поданих додаткових документів по справі.
Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення щодо необхідності залучення третьої особи без самостійних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 року розгляд справи відкладено на 12.03.2012 року.
03.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшов письмові пояснення на лист ГУ екології та охорони природних ресурсів від 02.12.2011 року.
У судове засідання 12.03.2012 року представники сторін з'явились.
03.03.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив.
12.03.2012 року у судове засідання представники сторін з'явились.
Представник третьої особи надав усні пояснення по суті справи.
Представник третьої особи надав усні пояснення щодо відсутності підстав для солідарної відповідальності.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача-1 надав суду усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача-2 надав суду усні пояснення по суті справи.
Представник прокуратури надав суду усні пояснення по суті справи.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 12.03.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Розпорядженням КМДА № 2004 від 05.11.2002 „Про будівництво та реконструкцію першочергових об'єктів київського зоопарку" із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМДА від 24.05.2004 № 848, з метою забезпечення виконання розпорядження КМДА № 1504 від 28.08.2000 „Про поліпшення матеріальної бази Київського зоологічного парку та підготовку до святкування 100-річчя від дня заснування (2008 рік)" та зміцнення матеріально-технічної бази, покращення умов утримання зоологічної колекції і організації повноцінного відпочинку відвідувачів Київського зоопарку комунальному підприємству „Київський зоологічний парк" дозволено здійснити проектування і будівництво першочергових об'єктів згідно з додатком (в тому числі, павільйонів людиноподібних мавп і слонів).
02.08.2004 Київський зоологічний парк (замовник, відповідач -1) та ТОВ „Гарант і Я" (підрядник, позивач) уклали Договір підряду № 9 (далі Договір № 9), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по збудуванню павільйону людиноподібних мавп.
Додатковою угодою № 1 від 04.01.2005 до Договору № 9 сторони визначили, що вартість робіт визначається згідно з коштами міського бюджету, передбаченими на будівництво павільйону людиноподібних мавп у 2004-2005 р.р. в сумі 11 200 000,00 грн. у т.ч. ПДВ (п. 2.1 Договору № 9); та встановили зобов'язання Підрядника виконати роботи до 31.10.2005 (Розділ 3 Договору).
Додатковою угодою № 3 від 04.01.2006 до Договору № 9 сторони визначили, що вартість робіт визначається згідно з коштами міського бюджету, передбаченими на будівництво павільйону людиноподібних мавп у 2004-2005 р.р. в сумі 11 200 000,00 грн. у т.ч. ПДВ (п. 2.1 Договору № 9), а саме: у 2004 році виконано робіт та профінансовано 2 905 163,00 грн. в т.ч. ПДВ: у 2005 році виконано робіт та профінансовано 4 072 108,23 грн. в т.ч. ПДВ; у 2006 році очікувана вартість виконаних робіт складає 4 222 728,77 грн. в т.ч. ПДВ.
Додатковою угодою № 6 від 29.12.2008 до Договору сторони дійшли взаємної згоди перенести юридичні зобов'язання за Договором на 2009 рік, розрахунки за Договором, в тому числі, за виконані роботи в сумі 5 909 460,00 грн., провести у 2009 році після розпорядження розподілу асигнувань на капітальне будівництво Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Додаткова угода № 6 вступає в силу з моменту підписання її сторонами та діє до 31.12.2009 року.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 Договору № 9 оплата за виконані роботи здійснюється Замовником згідно наданих Підрядником форм № КБ-2в, № КБ-3; Проміжні розрахунки здійснюються Замовником щомісячно протягом трьох днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт за поточний місяць, остаточний розрахунок -протягом п'яти днів після повного закінчення робіт; У випадку затримки бюджетного фінансування передбачених цим Договором робіт розрахунки за їх виконання здійснюються протягом п'яти днів з моменту надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника.
Згідно п. 7.1 Договору № 9 роботи вважаються виконаними після підписання акту № КБ-2в, акту приймальної комісії.
На виконання умов Договору № 9 позивачем на павільйоні людиноподібних мавп виконано робіт на суму 3 660 323,55 грн., що підтверджується актами типової форми № КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 за серпень 2008 року на суму 204 892,18 грн., 307 447,84 грн., 1 025 840,66 грн., 1 045 748,69 грн., 866 277,78 грн., 210 558,00 грн. відповідно, які підписані сторонами без зауважень.
У 2005 р. позивач став переможцем відкритих торгів (тендери) на закупівлю робіт за рахунок коштів місцевого бюджету щодо будівництва павільйону "Акваріум"та здійснення другої черги капітального будівництва павільйону слонів Київського зоологічного парку загальнодержавного значення.
11.01.2006 Київський зоологічний парк (замовник, відповідач -1) та ТОВ „Гарант і Я" (підрядник, позивач) уклали Договір № 20-1/сл (далі Договір № 20-1/сл), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання робіт з будівництва павільйону слонів (друга черга) -монолітні роботи у Київському зоопарку.
Відповідно п.2 Договір № 20-1/сл, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконанн договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005р. №668 (далі -Загальні умови).
Згідно п. 29 Договору № 20-1/сл фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
Згідно п. 6 Договору № 20-1/сл договірна ціна визначається на основі Договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору, є приблизною і складає 3 500,00 тис. грн.
Згідно п. 3 Договору № 20-1/сл Підрядник розпочинає виконання робіт з лютого 2006 року і завершить виконання робіт у червні 2006.
Додатковою угодою № 1 від 14.09.1006 до Договору № 20-1/сл сторони продовжили строк дії договору до 31.08.2008.
Додатковою угодою № 2 від 22.11.1007 до Договору № 20-1/сл сторони дійшли згоди, що Підрядник розпочинає виконання робіт з листопада 2007 року та завершить виконання робіт у грудні 2008 року; що в термін не пізніше двох тижнів після початку робіт Замовник перераховує Підряднику аванс на 2007 рік для придбання матеріалів в розмірі 260,0 тис. грн., що складає 29,67% від вартості річного обсягу; що термін закриття авансу до 31.12.2007, термін освоєння бюджетних коштів 2007 року в сумі 876,2 тис. грн. до 31.12.2007.
Згідно п. 37 Договору № 20-1/сл приймання-передача закінчених робіт здійснюються відповідно до вимог Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі Загальні умови).
Згідно п. 33 Договору № 20-1/сл Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (форма № КБ-2в та № КБ_3) і подає їх для підписання Замовнику протягом 3 днів після завершення звітного періоду.
Згідно п. 32 Договору № 20-1/сл розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов.
Згідно п. 99 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
На виконання умов Договору № 20-1/сл позивачем на павільйоні слонів виконано робіт на суму 474 860,40 грн., що підтверджується актами типової форми № КБ-2в приймання виконаних підрядних № 5 за грудень 2007 року на суму 207 691,20 грн. та № 1 за січень 2008 року на суму 267 169,20 грн., які підписані сторонами без зауважень.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Між Київським зоологічним парком загальнодержавного значення та ТОВ "Гарант і Я" склалися правовідносини за договором підряду.
За договором будівельного підряду, відповідно до ст. 875 ЦК України, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно ч.1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Згідно ч.1, 5 ст. 321 Господарського кодексу України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення; якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У договорі підряду сторони можуть встановити самостійно інший порядок проведення оплати роботи: розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Пункт 99 Загальних умов укладення та виконання договорів у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668, містить порядок за яким оплата здійснюється на підставі документів про обсяг та вартість виконаних робіт, що їх складає підрядник та затверджує замовник.
Відповідно до п. 22 ст. 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.
Рішенням Київської міської ради від 17.01.2008 № 2/4474 затверджено Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2008 рік.
Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік відповідно до затвердженого Розподілу асигнувань на фінансування капітальних вкладень на 2008 рік (Додаток до розпорядження КМДА від 25.07.2008 № 1040) фінансування з міського бюджету об'єктів будівництва та реконструкції Київського зоопарку, проведене не було, виділені для цих цілей гроші на рахунок відповідача 1 відповідачем 2 не перераховувались.
Рішенням Київської міської ради від 06.03.2009 № 125/1180 затверджено Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік.
Розпорядженням КМДА від 10.04.2009 № 408 "Про Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік" головним управлінням, іншім структурним підрозділам КМДА доручено забезпечити виконання показників Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік, затвердженої рішенням Київської міської ради від 06.03.2009 № 125/1180.
Проте, передбачене Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік відповідно до затвердженого Розподілом асигнувань на фінансування капітальних вкладень згідно Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік (Додаток до розпорядження КМДА від 10.04.2009 № 408), фінансування з міського бюджету об'єктів будівництва та реконструкції Київського зоопарку, проведене також не було, виділені для цих цілей гроші на рахунок відповідача 1 відповідачем 2 не перераховувались.
Відповідно додатку викладеному у Рішенні Київської міської ради від 15.07.2010, № 1264/4702 "Про внесення змін до рішення Київради від 14.05.2010 N 794/4232 "Про Програму соціально-економічного розвитку міста Києва на 2010 рік" передбачено розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень, в тому числі фінансування оплати заборгованості робіт за 2009 рік та минулі роки.
Відповідно матеріалів справи загальна сума заборгованості відповідача 1 за виконані позивачем за умовами Договору підряду № 9 та Договору № 20-1/сл роботи дорівнює 4 135 183,95 грн. (3 660 323,55+474 860,40).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач-1 в порушення покладеного на нього законом та Договорами обов'язку по своєчасній оплаті за виконані позивачем роботи не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я" щодо стягнення з Київського зоологічного парку загальнодержавного значення заборгованості в сумі 4 135 183,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині позовних вимог до Київської міської державної адміністрації, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 не порушив права та охоронювані законом інтереси позивача в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
Крім основної суми боргу, позивач просить суд стягнути з відповідачів неустойку/штраф в розмірі 2 369 926,68 грн., 737 696,61 грн. - збитків від інфляції, 1 529 811,00 грн. -втраченої вигоди, 11 670,24 грн. - додаткових витрат, 100000, 00 грн. -моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами Договору № 20-1/сл від 11.01.06. не передбачено сплати відповідачем-1 неустойки за прострочення грошового зобов'язання. Згідно умов Договору підряду № 9 від 02.08.04. передбачено (п. 5.2), що у випадку затримки бюджетного фінансування, передбачені даним Договором розрахунки за їх виконання здійснюються протягом п'яти днів з моменту надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача-1.
Відповідно до Положення про Київський зоологічний парк, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 29.03.00., Київський зоологічний парк належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і підпорядковується безпосередньо Київській міській державній адміністрації.
Київська міська державна адміністрація на виконання "Програми соціально-економічного та культурного розвитку Києва" безпосередньо затверджувала та виділяла відповідні обсяги капітальних вкладень на 2007-2009 рр. в Київський зоологічний парк загальнодержавного значення.
Відповідно листа Головного управління з питань торгівлі та побуту виконавчого органу Київської міської державної адміністрації № 041/10-1598 від 18.04.08., відповідно до якого вбачається, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.03.08. № 270 "Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік" зарезервовано кошти у разі затвердження проектно-кошторисної документації по об'єкту "Будівництво павільйону людиноподібних мавп (горил, шимпанзе)", а після затвердження проектно-кошторисної документації на цей павільйон, кошти були переведені на капітальні вкладення, але фактичного виділення їх в 2008 - 2009 рр. не було.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, з наведеного вбачається, що в зв'язку з тим, що фінансування з міського бюджету об'єктів будівництва та реконструкції Київського зоопарку за програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва, відповідно до затвердженого плану асигнувань 2008-2009 р.р. на протязі 2008-2009 років не здійснювалось, відповідач-1 був позбавлений можливості своєчасно розраховуватись з позивачем за виконані будівельні роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 Господарського кодексу України вбачається, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Збитки у формі втраченої вигоди відрізняються від реальних збитків тим, що якщо при витратах, втраті або пошкодженні майна характерним є зменшення наявного майна потерпілого суб'єкта господарювання, то втрачена вигода відображає той факт, що наявне в особи майно не збільшилося, хоча й могло б збільшитись, якби не було правопорушення.
У пункті 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України зміст поняття "неодержаний прибуток" ("втрачена вигода") не розкривається, зазначається лише можливість відшкодування неодержаного прибутку, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Це визначення дає підстави віднести до втраченої вигоди всі доходи, які могла б одержати потерпіла сторона, якби господарське зобов'язання було виконано боржником належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Цивільним кодексом передбачені певні додаткові умови відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди, або фактори, які впливають на розмір втраченої вигоди, які повинні враховуватися і учасниками господарських відносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма зобов'язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (укладення відповідних договорів, підготовки виробничого обладнання, приміщень, складів тощо). Це положення орієнтує потерпілу сторону на необхідність доведення фактів, які б підтверджували, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий доход, якби договір був виконаний належним чином.
При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки точні дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов'язання було виконане боржником належним чином. Її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.
Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру втраченої вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Таким чином, незважаючи на те що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов'язання належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Згідно з ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 вказаної статті визначено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також дулової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 3-5 ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, при цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно вiд характеру правопорушення, глибини фiзичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостi їх реалiзацiї, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є пiдставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, якi мають iстотне значення. При визначенні розмiру відшкодування враховуються вимоги розумностi i справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом та незалежно вiд майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Положеннями ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними рушеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спори про відшкодування заподіяної юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законодавством, яке встановлює вiдповiдальнiсть за заподіяння моральної шкоди.
Вiдповiдно до вимог чинного законодавства України, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженнi честi, гiдностi, престижу або дiлової репутацiї, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушеннi права власності (в тому числi iнтелектуальної), прав, наданих споживачам, iнших цивiльних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням пiд слiдством i судом, у порушеннi нормальних життєвих зв'язкiв через неможливiсть продовження активного громадського життя, порушеннi стосункiв з оточуючими людьми, при настаннi iнших негативних наслiдкiв.
Пiд немайновою шкодою, заподіяною юридичній особi, слiд розумiти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її дiлової репутацiї, посяганням на фiрмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерцiйної таємницi, а також вчиненням дiй, спрямованих на зниження престижу чи пiдрив довiри до її дiяльностi.
Вiдповiдно до загальних пiдстав цивiльно-правової вiдповiдальностi обов'язковому з'ясуванню при вирiшеннi спору про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди пiдлягають: наявнiсть такої шкоди, протиправнiсть дiяння її заподiювача, наявнiсть причинного зв'язку мiж шкодою i протиправним дiянням заподiювача та вини останнього в її заподіянні, чим пiдтверджується факт заподiяння позивачевi моральних чи фiзичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими дiями (бездiяльнiстю) вони заподiянi, в якiй грошовiй сумi чи в якiй матерiальнiй формi позивач оцiнює заподiяну йому шкоду та з чого вiн при цьому виходить, а також iншi обставини, що мають значення для вирiшення спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача суми неустойки, оскільки заборгованість виникла не з вини відповідача-1, а в зв'язку з відсутністю фінансування відповідача-1 з боку Київської міської державної адміністрації.
Враховуючи те, що заборгованість за Договорами виникла не з вини відповідача-1, а в зв'язку з відсутністю його фінансування з боку Київської міської державної адміністрації, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивача 737 696,61 грн. - збитків від інфляції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено суду належними засобами доказування наявності втраченої вигоди, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов Договорів, оскільки позивачем в підтвердження наявності втраченої вигоди не надано суду належних та допустимих доказів, які безспірно і достовірно підтверджували б існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"реальної можливості отримання грошових сум у вигляді втраченої вигоди.
Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем лише здійснено припущення щодо ймовірності існування у нього втраченої вигоди, та не доведено належними засобами доказування того факту, що він би гарантовано отримав відповідну вигоду у разі, якщо б його право не було порушено іншою особою, з зв'язку з чим, суд відмовляє позивачу в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідачів 1 529 811,00 грн. -втраченої вигоди.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем належними та допустимими засобами доказування не доведено суду того, що позивачем в зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків було понесено додаткові витрати в сумі 11 670,24 грн., оскільки як зазначено вище, з ТОВ "Гарант і Я"на користь ТОВ "Науково-виробнича компанія "ДАКМАС"рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.09. у справі № 27/421 було стягнуто заборгованість у розмірі 10 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 1 112, 05 грн., збитки від інфляції у сумі 7 260, 05 грн., пеню у сумі 952, 60 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 193, 23 грн. та 182, 29 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, внаслідок невиконання ТОВ "Гарант і Я"своїх обов'язків перед ТОВ "Науково-виробнича компанія "ДАКМАС"за контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 175/1н від 28.10.05.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено суду наявності додаткових витрат в сумі 11 670,24 грн., які поніс позивач внаслідок порушень відповідачами умов Договорів у справі № 30/155, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 11 670,24 грн. -додаткових витрат.
Суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено факту понесення ним втрат немайнового характеру та не надано обґрунтування розрахунку суми таких втрат, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я" 100 000,00 грн. -моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Також позивач просить стягнути з відповідача-1 на користь позивача 20 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.
На підтвердження понесених витрат, позивач долучив до матеріалів справи наступні документи: договір № 1-1 про надання юридичних (адвокатських) послуг від 10.01.10., укладеного між адвокатом Ковальовим Олександром Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"; свідоцтво про право на зайняття Ковальовим Олександром Миколайовичем адвокатською діяльністю; довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"№ 1 від 10.01.10. на уповноваження Ковальова Олександра Миколайовича представляти інтереси позивача.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при задоволенні позову позивач має право на стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг, лише в тому разі, коли зазначені послуги (грошові кошти) були реально та фактично перераховані.
У 10 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02. N 04-5/609 викладено правову позицію, згідно з якою відшкодування витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідно матеріалів справи, позивачем не надано суду будь-яких доказів перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"на користь адвоката Ковальова Олександра Миколайовича коштів у сумі 20 000,00 грн. (квитанції, платіжні доручення, чи інші фінансові документи).
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідачів 20 000,00 грн. за послуги адвоката.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"задовольнити частково.
2. Стягнути з Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 02221171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант і Я"(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17-б; 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 12, кв. 3, код ЄДРПОУ 21549173) 4 135 183 (чотири мільйони сто тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 95 коп. -основного боргу, 11868 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. - витрат по сплаті державного мита, 109 (сто дев'ять) грн. 85 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові до Київської міської державної адміністрації -відмовити.
4. В частині позовних вимог про стягнення 2 369 926,68 грн. -неустойки, 737 696,61 грн. -збитків від інфляції, 1 529 811,00 -втраченої вигоди, 11 670,24 грн. -додаткових витрат, 100 000,00 грн. -моральної шкоди, 20 000,00 грн. -адвокатських послуг -відмовити повністю.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя (головуючий) О.Є. Блажівська
Суддя А.М. Івченко
Суддя Ю.В. Картавцева