ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-14/1411-2012 14.03.12
За позовом Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний
передавальний центр"
до Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Контрольно-ревізійне управляння в Харківській області.
про стягнення 13 210,06 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: Волошина В.В. -представник за довіреністю;
від відповідача: Бабенко А.І. -представник за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився.
Державне підприємство "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" про стягнення 13 210,06 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.12 р.
14.03.12 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач змінив своє найменування з Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" на Приватне акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр - СТБ", у зв'язку з чим суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України замінити відповідача у справі -Закрите акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" його правонаступником -Приватним акціонерним товариством "Міжнародний Медіа Центр - СТБ".
В судовому засіданні 14.03.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.12.07 р. між Державним підприємством "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (позивач, Виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Міжнародний Медіа Центр - СТБ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" (відповідач, Замовник) було укладено договір № 4 (надалі -Договір), предметом якого є надання Виконавцем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та експлуатації (надалі - телекомунікаційні послуги) технічних засобі мовлення (ТЗМ) Замовника, а саме: передавальних засобів мовлення (ПЗМ); супутникових приймальних станцій (СПС) (п. 1.1. договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна договору на 2008 рік встановлюється за домовленістю Сторін і визначається у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору. Зміни ціни Договору оформлюються Додатковою угодою та заміною Додатку № 1 до Договору.
Згідно з Додатковою угодою № 1 від 31.12.08 р. до договору № 4 від 31.12.07 р., ціна однієї години послуг, що надавались відповідачу згідно з умовами договору у 2009 році становила 29,80 грн.
За Додатковою угодою № 2 від 30.11.09 р. до договору № 4 від 31.12.07 р. вартість послуг у 2010 році становила 302 723,52 грн.
Як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на те, що перевіркою Контрольно-ревізійного управління в Харківській області державного підприємства Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр (акт ревізії КРУ в Харківській області від 25.03.2011р. №06-12/46) встановлені зайві витрати підприємства на електроенергію, понесені на утримання телевізійних та радіомовних передавачів замовників, за період з 01.07.09 р. по З1.12.10 р.
Згідно з довідкою про суму зайво понесених ДП-ХОРТПЦ витрат електроенергії на утримання телевізійного передавача ТХІІР-2000, що належить ЗАТ "ММЦ-СТБ", які не відшкодовувались, за період з 01.07.09 р. по 31.12.10 р., загальна сума неоплаченої відповідачем позивачу електроенергії з ПДВ складає 13 210,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1042 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.
14.04.11 р. та 29.07.11 р. позивач звертався до відповідача з листами про сплату 13 210,06 грн. на виконання вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України № 06-21/3496 від 01.04.11 р. про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених ревізією в ДП-ХОРТПЦ за період з 01.07.09 р. по завершений звітний період 2011 р.
Пунктом 2.2.1. Договору передбачено обов'язок Замовника здійснювати оплату за надані Виконавцем послуги у відповідності з умовами цього Договору.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач добровільно здійснив оплату вартості наданих робіт, яка була попередньо визначена сторонами у Додаткових угодах № 1 від 31.12.08 р. та № 2 від 30.11.09 р. до Договору № 4 від 31.12.07 р., жодних зауважень чи розбіжностей виявлено не було.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що Додаткові угоди до Договору № 4 від 31.12.07 р., якими визначено ціну Договору, було визнано в установленому порядку недійсними, а їх положення не підлягають застосуванню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву з приводу того, що положення ст. 1042 Цивільного кодексу України може застосовуватись лише до відносин, які виникають з договору управління майном, та які урегульовані відповідними положеннями закону (глава 70 Цивільного кодексу України), та не може застосовуватись до договору про надання послуг, яким, по своїй правовій суті, є Договір № 4 від 31.12.07 р.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, та відмовляє в задоволенні позову.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 43, 25, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Замінити відповідача -Закрите акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр - СТБ" його правонаступником -Приватним акціонерним товариством "Міжнародний Медіа Центр - СТБ".
2. У позові відмовити повністю.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.03.12 р.