ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-4/252-2012 13.03.12
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
До Публічного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
Простягнення 19 493,57 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Приходько Я.В.
Від відповідача Пінчук А.А.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»19 463,57 грн. страхового відшкодування та пені в порядку регресу.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 01.02.2012р.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16.07.2009 р. в м. Фастові трапилась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення транспортного засобу «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер АІ2914ВХ, під керуванням Кривенка Володимира Володимировича, та транспортного засобу «Peugeot Partner», державний реєстраційний номер АА3321ВТ, під керуванням Горбатька Олега Володимировича, та що є об'єктом страхування відповідно до Договору №5926 добровільного страхування наземних транспортних засобів, укладеного 04.09.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «СК «НОВА»та ТОВ «ІЛТА».
До Позивача 21.07.2009 р. надійшла Заява від Страхувальника про настання страхового випадку по договору страхування, в зв'язку з чим Позивач на підставі складеного 31.08.2009 р. Страхового акту №3123, з урахуванням отриманого наряду-заказу №К9444 від 17.07.2009 р., відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про страхування», Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 19 463 грн. 57 коп., що підтверджується угодою про залік зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до Договору страхування №5926 «Страховик має право утримати при здійсненні виплат страхового відшкодування суми несплачених часток страхового платежу, якщо згідно з умовами цього Договору платіж сплачується кількома частинами».
Проведення зарахування зустрічних однорідних вимог проведено шляхом укладення двосторонньої Угоди між Позивачем та Страхувальником.
За твердженням Позивача, збиток, який поніс Позивач в результаті настання страхового випадку, складає 19 463,57 грн. та виражений не в прямому платежі страхового відшкодування, а в заліку даного відшкодування на страховий платіж (прибуток Позивача), який Позивач повинен був отримати прямим платежем від Страхувальника в разі ненастання страхового випадку.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області по справі №3-2184/09 від 12.08.2009р. підтверджено факт визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення Кривенка Володимира Володимировича та притягнуто його до адміністративної відповідальності.
Отже, особою винною у настанні страхового випадку є Кривенко Володимир Володимирович.
В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Суду доведено, що під час дослідження страхового випадку Позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність Кривенка Володимира Володимировича, як водія транспортного засобу «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер АІ2914ВХ, застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за Полісом №ВС/3663036.
В зв'язку з цим, Позивач 19.10.2011 р. направив до Відповідача, згідно ст. 222 ГК України, Претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (вих. №3775/0/17-11).
28.10.2011 р. Відповідач надіслав на адресу Позивача повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв'язку з неподанням заяви про настання страхового випадку протягом 1 року з моменту настання страхового випадку - відповідно до п. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції 19.09.2011 р.
Позивач вважає, відмову у виплаті страхового відшкодування, необґрунтованою та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 1 липня 2004 року N 1961-IV із змінами і доповненнями (Закон України N 1961-IV).
Позивач, у позовній заяві, з метою обґрунтування вартості матеріального збитку, посилається на Наряд-заказ №К9444 від 17.07.2009р., як на доказ вартості матеріального збитку.
Однак, суд не погоджується з обґрунтуванням вартості матеріального збитку Позивача, з наступних підстав.
Зазначений рахунок (Наряд-заказ №К9444 від 17.07.2009р.) не є встановленням вартості матеріального збитку, оскільки цей документ є лише розцінками окремо-взятого суб'єкту господарювання, а саме ТОВ «Ілта».
Відповідно до ст. 22.1. Закону України N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Закон України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів
Відповідно до п. 7 вищезазначеного Закону проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 6 вищезазначеного Закону оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
До того ж, у своїй діяльності щодо визначення величини матеріального збитку оцінювачі та судові автотоварознавці керуються «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції та ФДМУ від 24 листопада 2003 р.
Відповідно до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 p. N 142/5/2092 у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Позивачем не надано доказів вручення відповідного виклику під розписку заінтересованій особі (винна особа в ДТП, ПрАТ «УПСК»), що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Судом при прийнятті рішення також взято до уваги, що 19 вересня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»від 17 лютого 2011 року N 3045-VI, яким внесені зміни, в тому числі щодо визначення підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, відповідно до п. 37.1.4 статті 37 Закону України N 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з наданими Позивачем документами дорожньо-транспортна пригода мала місце 16.07.2009 року, а з заявою про страхове відшкодування Позивач звернувся до ПрАТ «УПСК»19.10.2011 року, тобто після сплину одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись п.37.1.4 статті 37 Закону України, ПрАТ «УПСК» не має правових підстав для виплати страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 19.03.2012р.