ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-3/1364-2012 15.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»
До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»
Про стягнення в порядку регресу 22 168,53 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Грабовський О.О. -по дов. № 2 ЗОВ від 03.01.2012
Від відповідачів не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»22 168,53 грн. виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту № 018-07-0229-11 від 17.12.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Форд, державний номер АА1866АТ під керуванням Рудніка Я.Ю., яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/5743578), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/1364-2012 та призначено її до розгляду на 21.02.2012.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 21.02.2012 відзиві звертає увагу на те, що відсутній сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, що проводив експертне дослідження № 30/10/09 від 29.10.2009, що підтверджувало б, дійсність цього висновку, а акт огляду не підписувався ні винуватцем, ні представником HACK «Оранта. Повідомлень про те, що дані особи на акт огляду викликались, також немає. Також зазначає, що за договором страхування № ВС/5743578 передбачена франшиза, тому сума заявлена до стягнення мала б становити лише 21658,53 грн. Зважаючи на вищезазначене HACK «Оранта»заперечує щодо заявлених вимог, так як вважає, що позивачем не було доведено підстав, на які він посилається у позові, адже не підтверджено належність документів щодо пошкоджень автомобіля.
В судовому засіданні 21.02.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.02.2012.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 справу № 5011-3/1364-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/1364-2012 від 28.02.2012 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 15.03.2012.
Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 справу № 5011-3/1364-2012 передано на розгляд судді Сіваковій В.В.
Позивачем в судовому засіданні 15.03.2012 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму франшизи (510,00 грн.), відповідно до якої просить стягнути з відповідача в порядку регресу 21 658,53 грн.
Відповідач в судове засідання 15.03.2012 не з'явився.
Відповідачем 15.03.2012 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника в іншому суді та неможливістю направити іншого представника.
Розглянувши подане клопотання суд відмовляє в його задоволенні, оскільки зайнятість представника відповідача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представником юридичної особи може бути її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
В судовому засіданні 15.03.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
З довідки Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві № 8483926 та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03.11.2009 у справі № 3-5451/1/09р. вбачається, що 29.09.2009 о 20 год. 10 хв. Руднік Я.Ю., в м. Києві по вул. Харківське шосе, 18, керуючи автомобілем марки Форд, державний номер АА1866АТ недотримався безпечної дистанції, внаслоідок яого здійсни зіткнення з автомобілем марки Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ, під керуванням водія Третякової В.В., чим заподіяв матеріальні збитки. При цьому водій Руднік Я.Ю. порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху України.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.11.2009 у справі № 3-5451/1/09р. Руднік Я.Ю. визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований Третяковою В.В. у Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», на підставі договору страхування наземного транспорту № 018-07-0229-11 від 17.12.2008.
Відповідно до звіту № 30/10/09 від 29.10.2009, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ, внаслідок його пошкодження при ДТП становить 30 871,01 грн.
Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.
Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.
Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.
Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).
Звіт № 30/10/09 від 29.10.2009 здійснений оцінщиком Семенченко П.О., який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтво та сертифікат (знаходяться в матеріалах справи).
На підставі договору страхування позивачем було складено страховий акт № 5078-Т від 30.11.2009 та розраховано суму страхового відшкодування.
Так, страховим актом № 5078-Т від 30.11.2009 позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 22 168,53 грн.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Кошти в розмірі 22 168,53 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 4923 від 09.12.2009.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 22 168,53 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Форд, державний номер АА1866АТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ, належить Щепанюк Д.О. та знаходився під керуванням Рудик Я.Ю.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки Форд, державний номер АА1866АТ, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5743578 з терміном дії з 19.07.2009 до 18.07.2010.
Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи визначено в розмірі 510,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Форд, державний номер АА1866АТ була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5743578, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем марки Форд, державний номер АА1866АТ встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Як встановлено судом, позивач сплатив своєму страхувальнику 22 168,53 грн. вартості відновлювального ремонту, тоді як відповідно до звіту № 30/10/09 від 29.10.2009 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ внаслідок його пошкодження при ДТП становить 30 871,01 грн.
Позивачем 02.03.2011 було надіслано відповідачу регресну вимогу за № 853 від 28.02.2011 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 22 168,53 грн.
Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Оскільки, умовами полісу ВС/5743578 розмір франшизи встановлено, тому страхове відшкодування має бути зменшено.
Позивачем за вирахуванням франшизи пред'явлено вимоги про стягнення 21 658,53 грн. (22 168,53 -510,00 = 21 658,53).
Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.
Проте, відповідач у визначений строк з дня отримання вказаної вище регресної вимоги з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Мітсубісі, державний номер АХ6040ВВ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 21 658,53 грн.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 21 658,53 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»(м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, літ. А, код ЄДРПОУ 21626809) суму страхового відшкодування в розмірі 21 658 (двадцять одну тисячу шістсот п'ятдесят вісім) грн. 53 коп., 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
СуддяВ.В.Сівакова
Рішення підписано 19.03.2012.