ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/499 06.03.12
Заявник Державної іпотечної установи
Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодьжитлобуд»
Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від заявника Кукла Г.М., Боков І.О.
Від позивача: не з'явився
оставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2011р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодьжитлобуд»задоволено повністю, стягнуто з Державної іпотечної установи 436 080 грн. основного боргу, 9811 грн. 3% річних, 23 362,03 грн. індексу інфляції, 4692,53 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючи із прийнятим рішенням, Державна іпотечна установа звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р., рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2011р. залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду від 13.01.2011р., було видано наказ від 08.04.2011 на примусове виконання рішення.
19.07.2011р. від Державної іпотечної установи надійшла заява про визнання наказу № 4/499 від 08.04.2011р. таким, що не підлягає виконанню, оскільки Державною іпотечною установо. 18.07.2011р. направлено до ТОВ «Молодьжитлобуд»посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстровану в реєстрі за № 3381 заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Матеріали справви свідчать, що згідно заяви про зарахування, державною іпотечною установою 18.07.2011р. було припинено її зобов'язання по сплаті боргу зазначеного у наказі № 4/499 від 10.03.2011 у розмірі 474181,56 грн. згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.09.2009р., що зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за № 373 у 469 253,03 грн. та рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2011п. у справі № 4/499 вирішено стягнути з Державної іпотечної установи 4 692,53 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки вимоги за зобов'язаннями, що існують між Державно іпотечною установою та ТО «Молодьжитлобуд»відповідають наступним умовам:
- вимоги є зустрічними (кредитор за один зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язання є кредитором за другим);
- вимоги є однорідними (грошові зобов'язання),
- строк виконання вимог за обома зобов'язаннями настав
Заявник вважає, що зобов'язання по сплаті боргу в сумі 474 181,56 грн. належить припинити шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Оскільки, заявником в порядку ст.601 ЦК України була направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.07.2011 в сумі 474 181,56 грн., на його думку, наказ Господарського суду м. Києва № 4/499 від 10.03.2011р. має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Позивач проти задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заперечує з наступних підстав.
Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Ст. 174 ГК України визначає чіткі підстави виникнення господарських зобов'язань: господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
На думку Позивача по справі, до підстав виникнення господарського зобов'язання рішення суду не відноситься.
Рішення господарського суду, як підстава виникнення цивільних прав та обов'язків, відсутнє також і в підставах виникнення цивільних прав та обов'язків, зазначених в ст. 11 ЦК України.
Позивач по справі вважає, що припинення ДІУ свого зобов'язання за наказом Господарського суду міста Києва по справі № 4\499 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України є незаконним та необґрунтованим.
Статтею 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення спору по суті, суд визнав зазначену заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
У той же час, сторони не позбавлені можливості виконати рішення суду в добровільному порядку. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 01.11.2005 № 15/154).
Постановою Вищого Господарського суду України від 26.10.2011 р. в справі № 3/29, касаційну скаргу ТОВ «Молодьжитлобуд»задоволено, Рішення Господарського суду м. Києва в справі № 3/29 від 11.05.2010 р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. - скасовано, та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.01.2012 р. в справі № 18/3397/11 позов Державної іпотечної установи задоволено частково, а саме стягнуто на користь Державної іпотечної установи суму коштів в розмірі 2 086 800,00 грн. та судові витрати, що разом складає 2 099 668,00 грн. Станом на 25.01.2012 р. Рішення набрало законної сили.
В зв'язку з тим, що Рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2011 р. у справі № 3/29, на підставі якого вчинено односторонній правочин - Заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.07.2011 p., що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрована в реєстрі під № 3381, скасовано, а також враховуючи, що в даній справі винесено нове Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.01.2012 p., відповідно до якого заборгованість ТОВ «Молодьжитлобуд»перед Державною іпотечною установою складає 2 099 668,00 грн., яке набрало законної сили, Державна іпотечна установа підписала нову заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2012p., яку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., та зареєстровано в реєстрі під № 383, відповідно до якої Державна іпотечна установа припинила грошове зобов'язання перед ТОВ «Молодьжитлобуд»в розмірі 469 253,03 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Судом встановлено, що наявні заборгованості між сторонами є зустрічними та за своєю природою є однорідними. Строк виконання зазначених вимог настав.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 602 ЦК України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.. 202 ГК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не настав або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахуванням зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Судом встановлено, що відповідачем було направлено на адресу позивача заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2012, яка була направлена заявником 25.01.2012, що підтверджується копією квитанції та описом вкладення.
Таким чином, Державної іпотечною установою вчинено односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 474181,56 грн. належним чином та у належній формі.
Статтею 204 ЦК України передбачено, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду (зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладений у постанові від 22.07.2004 N 15-03/186).
Доказів оскарження правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2012 суду не надано.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог відповідача та задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 86, 117 ГПК України, суд
Заяву Державної іпотечної установи про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Наказ Господарського суду міста Києва № 4/449 від 10.03.2011 визнати таким, що не підлягає виконанню.
СуддяІ.І.Борисенко