номер провадження справи 2/17/12
Запорізької області
05.03.12 Справа № 18/5009/4120/11
Суддя Мойсеєнко Т.В.
., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Металург" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27),
до відповідача: Публічного акціонерного товариства Страхової компанії "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Маліновського, буд. 16),
про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 11 793,99 грн.
за участю представників:
від позивача: Барков В.О. (довіреність № 01 від 05.01.2012 р., юрисконсульт);
від відповідача: Єгорова В.М. (довіреність № 115 від 09.12.2011 р.);
До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Металург" з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Страхової компанії "Оранта-Січ" в порядку регресу 50% сплаченого страхового відшкодування, а саме 11793,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.03.2008 р. в м. Запоріжжя сталася ДТП -зіткнення автомобіля «ДЕУ Ланос», державний номер АР9592АК, під керуванням Трофімова М.О., та автомобіля ГАЗ 3302115, державний номер АР 2682 АР, під керуванням Уйбікова Д.Р. Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль ГАЗ 3302115. На підставі договору страхування від 05.12.2006 р. №920ИТз/06, укладеного між Уйбіковим Д.Р. та ПАТ "СК "Металург", наданих страхувальником документів та страхового акту №233 від 18.04.2008 р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 23587,97 грн. згідно платіжного доручення від 23.04.2008 р. №1319. Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.02.2010 р. у справі № 2-261/2010 встановлено, що у здійсненні ДТП винні обидві сторони -і водій Трофімов М.О. і водій Уйбіков Д.Р. - у рівній мірі. Судом також з'ясовано, що водій Трофімов М.О. керував автомобілем на підставі довіреності. Оскільки цивільно-правова відповідальність Трофімова М.О. на час ДТП була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», позивач просить стягнути з відповідача 50% страхового відшкодування в порядку регресу згідно ступеню вини його страхувальника.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 224, 225, 228 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 998, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.08.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р., в позові відмовлено з мотивів пропуску позивачем строку позовної давності без поважних причин.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. по справі № 18/5009/4120/11 рішення господарського суду та постанову апеляційного суду у даній справі скасовано та передано справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області з тих підстав, що на дату подачі позову позовна давність (з урахуванням її переривання) не спливла. Також визнано необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про можливість пред'явлення страховиком регресного позову саме до Трофімова М.О., а не страхової компанії, оскільки відповідно до положень ст. ст. 993, 1191, 1194 Цивільного кодексу України позивач вправі пред'явити позов до кожного з боржників за своїм вибором.
Відповідно до автоматичного розподілу справу № 18/5009/4120/11 передано на розгляд судді Мойсеєнко Т.В.
Ухвалою від 10.01.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Мойсеєнко Т.В., присвоєно справі номер провадження 2/17/12 та призначено розгляд справи на 16.02.2012 р.
В судовому засіданні оголошувалися перерви до 24.02.2012 р. та до 05.03.2012 р.
В судовому засіданні 05.03.2012 р. були присутніми представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зменшив суму страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача, на суму франшизи, встановленої умовами полісу ОЦПВ (510,00 грн.). У зв'язку з цим просить стягнути з відповідача 11007,37 грн.
Заява про зменшення позовних вимог відповідає ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгялду.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що за приписами ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення вина особи у вчиненні ДТП встановлюється виключно судом при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Оскільки вина Трофімова М.А. не встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення, відповідач вважає, що на підставі п. 32.1 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" він вправі відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування. При цьому відповідач зауважив, що позивач помилково ототожнює право регресу (зворотної вимоги до винної особи) з переходом до страховика права вимоги до третьої особи на підставі Закону. Строки позовної давності при такому переході є загальними. В даному випадку відповідач вважає, що право подання позову виникло у позивача з моменту скоєння ДТП (01.03.2008 р.), а не з моменту виплати страхового відшкодування, тому строк на звернення до суду з позовом позивачем пропущено.
Позивачем надані письмові пояснення з урахуванням відзиву відповідача, в яких відзначив, що вина Трофімова М.О. встановлена судовим рішенням в цивільній справі, яке набрало законної сили і факти, встановлені даним рішенням, в силу приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення для розгялду даної справи. Також посилається на те, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки позивач довідався про своє право вимоги лише 24.01.2011 р. на засіданні Апеляційного суду Запорізької області, в якому Трофімов М.О. надав суду оригінал полісу ОЦПВ.
В судовому засіданні 05.03.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.03.2008р. приблизно о 20 год. 30 хв. на перехресті вулиць 8 Березня та Уральської в місті Запоріжжя, Уйбіков Дамір Рафаілович, керуючи автомобілем ГАЗ 3302415, державний номер АР 2682 АР, рухаючись на сигнал світлофора, що дозволяє рух, не надав можливості закінчити проїзд перехрестя автомобілю "ДЕУ Ланос", державний номер АР 9592 АК, яким керував Трофімов Михайло Олексійовий, внаслідок чого, Убійков Д.Р. здійснив зіткнення з автомобілем "ДЕУ Ланос". В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні ушкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-6650/08 від 21.11.2008 р., встановлено, що згідно експертного звіту від 22.10.2008 р. у причинному зв'язку із скоєною ДТП 01.03.2008 р. винні обидві сторони: водій Уйбіков Д.Р., який порушив п. 16.5. ПДР України, так і водій Трофімов М.О., який порушив п. 8.7.3. "г", "е" ПДР України. Вина Уйбікова Д.Р. у здійсненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП доведена. Питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності Трофімов М.О. не вирішувалося, оскільки на момент розгляду справи Шевченківський районним судом, строк притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення адміністративного правопорушення Трофімова М.О. -сплив.
Автомобіль ГАЗ 3302415, державний номер АР 2682 АР, що належить Уйбікову Даміру Рафаіловичу, застрахований власником транспортного засобу в ЗАТ "СК Металург" на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного) № 920 ИТз/06 від 05.12.2006 р.
03.03.2008 р. до позивача із заявою № 150 ИТз/08 звернувся Уйбіков Д.Р. про виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування.
05.03.2008 р. та 02.04.2008 р. здійснено огляд транспортного засобу -автомобіля ГАЗ 3302415, державний номер АР 2682 АР, про що складено протоколи, у яких зафіксовані пошкодження даного ТЗ.
Згідно Звіту № 114 про оцінку автомобіля ГАЗ 3302415, державний номер АР 2682 АР від 08.04.2008 р., складеного судовим експертом -автотехніком -автотоварознавцем, оцінювачем, аварійним комісаром Маляром М.І., вартість матеріальної шкоди нанесеної власнику автомобіля ГАЗ 3302415 в результаті його пошкодження (ДТП 01.03.2008 р.) складає 24 077,06 грн.
У зв'язку з настанням страхової події -пошкодження ТЗ внаслідок ДТП, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу (крім залізничного) № 1920 ИТз/06 від 05.12.2006р., на підставі заяви про виплату страхового відшкодування № 150-ИТз/08 від 03.03.2008р., Звіту про оцінку автомобіля № 114 від 08.04.2008р., довідки № 06/10 від 02.03.2010р., рахунку-фактури ПП Чмих С.В. № СФ-0000250 від 02.04.2008 р. на суму 24079,10 грн. (за ремонт автомобіля), страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 233 від 18.04.2008р.
На підставі умов Договору страхування, наданих страхувальником документів та страхового акту № 233 від 18.04.2008р., позивачем розрахована та згідно платіжним дорученням № 1319 від 23.04.2008р. перерахована сума страхового відшкодування ПП Чмих С.В. у розмірі 23 587,97грн. Франшиза -489,09грн.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність Трофімова Михайла Олександровича за забезпеченим транспортним засобом автомобіль "ДЕУ Ланос", державний номер АР 9592 АК, станом на момент скоєння ДТП згідно з полісом обов'язкового страхування № ВВ/2094497 була застрахована у ВАТ "СК "Оранта - Січ" (нині - публічне акціонерне товариство "СК "Оранта - Січ", відповідач у справі) (на строк з 11.07.2007р. по 10.07.2008р.).
Частиною другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на час виплати страхового відшкодування позивачем) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Обопільна вина водіїв Уйбікова Д.Р. та Трофімова М.О. у вчиненні ДТП, яке сталося 01.03.2008р., встановлена в судовому порядку (постанова Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.11.2008 у справі №3-6650/08 про адміністративне правопорушення, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.03.2010 у цивільній справі №2-261/2010 та рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27.07.2010 у цивільній справі №2-2925/10).
Відтак, Трофімов М.О. є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю ГАЗ 3302415 (д.н. АК 2682 АР) в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Цивільно-правова відповідальність Трофімова М.О. була застрахована у ПАТ "СК "Оранта-Січ" на підставі укладеного між ними договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/2094497 від 10.07.2007 р.).
Відповідно до вказаного полісу ПАТ "СК "Оранта-Січ" взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу (автомобіля "ДЕУ Ланос", д.н. АР 9592 АК) і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Трофімова М.О. Відтак, в силу приписів ст.993 та ч.1 ст.1191 ЦК України позивач має право на власний розсуд звернутися з регресною вимогою як до Трофімова М.О., так і до ПАТ "СК "Оранта-Січ".
Вищим господарським судом України у постанові від 20.12.2011 р. в даній справі встановлено, що особами, відповідальними за завдані Уйбікову Д.Р. збитки, у даному випадку є ПАТ "СК "Оранта-Січ" відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах ліміту (25500 грн.), передбаченого договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №ВВ/2094497), та Трофімов М.О. відповідно до вимог ст.ст.1188,1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком. Виходячи з положень ст. ст. 993, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, пред'явлення позову до кожного з боржників є правом вибору позивача, який виплатив страхове відшкодування.
Також Вищим господарським судом України встановлено, що на дату подачі позову позовна давність (з урахуванням її переривання) не спливла.
Відповідно до ст.1-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
З урахуванням вищезазначених обставин суд не приймає посилання відповідача на недоведеність вини Трофімова М.О. у вчиненні ДТП, а також на пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, суд відзначає, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням суду в цивільній справі, мають преюдиційне значення при розгляді господарської справи.
Доводи позивача про те, що вимоги позивача не є регресними, є безпідставними та спростовуються змістом ч.1 ст.1191 ЦК України, яка встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. В даному випадку позивачем відшкодовано шкоду, завдану Трофімовим М.О., відповідальність якого застрахована у ПАТ «СК «Оранта-Січ», тому у позивача виникло право пред'явити регресні вимоги до Трофімова М.О. або його страховика (відповідача у справі).
Страхове відшкодування заявлене в межах встановленого судом ступеня вини страхувальника у вчиненні ДТП (50%) та ліміту, передбаченого договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності ПАТ «СК Оранта-Січ»(поліс №ВВ/2094497).
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно полісу № ВВ/2094497 від 10.07.2007 р. франшиза Публічного акціонерного товариства Страхової компанії "Оранта-Січ" становить 510,00 грн. На цю суму позивач зменшив стягувану суму страхового відшкодування.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 11007,37 грн. страхового відшкодування є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача.
Клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат за розгляд апеляційної та касаційної скарг не підлягає задоволенню, оскільки вирішення питань є компетенцію відповідно суду апеляційної та касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхової компанії "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Маліновського, буд. 16, код ЄДРПОУ 2307292) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Металург" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27, р/р 26507891201 в АТ «Метабанк», м. Запоріжжя, МФО 313582, ОКПО 20496084) 11007,37 грн. (одинадцять тисяч сім грн. 37 коп.) страхового відшкодування, 110,07 грн. (сто десять грн. 07 коп.) витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.03.2012 р.