Запорізької області
24.02.12 Справа № 2/5009/8075/11
Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект", м. Одеса,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД", м. Запоріжжя,
про стягнення 419 507,51 грн. пені за несвоєчасну поставку обладнання,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД", м. Запоріжжя,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект", м. Одеса,
про стягнення 289 197,95 грн. інфляційних витрат, 43815,45 грн. пені, 8 574,45 грн. - 3 % річних,
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом), відповідача (за зустрічним позовом):
Шабашова Т.В. (посвідчення № КУ-0000002 від 22.02.2012 р.);
від відповідача (за первісним позовом), позивача (за зустрічним позовом):
Ференець О.Є. (довіреність № 012 від 24.01.2012р.);
До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД" 419 507,51 грн. пені за несвоєчасну поставку обладнання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору поставки від 19.03.2010 р. № 110/019 відповідач здійснював поставку товару з порушенням встановлених строків, тому на підставі п. 11.1 договору має сплатити позивачу пеню за прострочення поставки обладнання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610-612, 614 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 229, 231, 232 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 26.12.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.01.2012 р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що нарахування пені за негрошове зобов'язання суперечить положенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України. Також вказує на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій. Крім того, зауважив, що порушення строків поставки відбулось з вини позивача, який ухилявся від прийняття виконання за договором.
17.02.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" про стягнення 289 197,95 грн. інфляційних витрат, 43815,45 грн. пені, 8 574,45 грн. - 3 % річних.
В обґрунтування зустрічного позову відповідач вказує, що позивач порушив строки кінцевої оплати поставленої відповідачем продукції за договором поставки від 19.03.2010 р. № 110/019, що згідно з умовами п. 11.2 договору є підставою для нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості відповідач нарахував інфляційні втрати та 3% річних.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 20.01.2012р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та призначено її до сумісного розгляду з первісним позовом на 26.01.2012 р.
В судовому засіданні 26.01.2012 р. оголошувалася перерва до 24.02.2012 р.
В судовому засіданні 24.02.2012 р. були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав первісні позовні вимоги у повному обсязі. Також надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що відстрочення кінцевого розрахунку за продукцію в період з 04.02.2011 р. по 01.05.2011р. відбулось з вини відповідача, який здійснив поставку обладнання неналежним чином. Тому відповідач може вимагати сплати штрафних санкцій, річних та інфляційних втрат виключно за період з 01.05.2011р. по 17.05.2011р. від суми боргу 428181,73 грн. Крім того, позивач зауважив, що відповідачем не дотримано досудового порядку врегулювання спорів, передбаченого п. 14.1 договору, а зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ст. 54 ГПК України щодо надання обґрунтованого розрахунку позовних вимог. Також вважає, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є невірним.
Представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, в якій на підставі ст. 53 ГПК України позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для стягнення штрафних санкцій. У якості поважних причин пропуску строку позовної давності позивач посилається на порушення відповідачем досудового порядку врегулювання спору, повернення позову без розгляду при першому зверненні позивача до суду з позовом, завантаженість в роботі позивача та юридичну необізнаність представника позивача, який займався питанням стягнення штрафних санкцій.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти первісного позову, просив задовольнити зустрічний позов відповідача.
В судовому засіданні 24.02.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
19.03.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю"Інфоком ЛТД" (постачаль-ник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (покупець) укладено договір поставки № 110/019, за яким постачальник зобов'язується розробити, поставити та передати у власність покупця електротехнічне обладнання (в подальшому -обладнання), а покупець зобов'язується приймати це обладнання та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах даного договору.
Відповідно до умов п. 1.2, 2.1, 2.2 договору підставою для розробки та виготовлення обладнання є технічні завдання (додатки № № 1, 2 до даного договору), які підписані сторонами та є невід'ємними частинами даного договору. Кількість обладнання, що поставляється, за сортами, видами, марками, типами визначається за згодою сторін на підставі специфікацій, які додаються до даного договору та є його невід'ємною частиною. Загальна кількість обладнання, яке постачається, визначається за фактичним сумарним обсягом поставок, прийнятих покупцем в рамках даного договору.
Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов'язується здійснити поставку обладнання на умовах DDP м.Миколаїв, відповідно до Інкотремс 2000, якщо інші умови не обумовлюються сторонами у відповідній специфікації, яка додається до даного договору та є його невід'ємною частиною.
У п. 5.3 договору визначено строки поставки:
- обладнання згідно з п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 Специфікації № 1 поставляється у строк не пізніше 15.06.2010 р., за умови отримання передплати згідно з п. 7.1.1 даного договору не пізніше 23.03.2010 р.;
- обладнання згідно з п. п. 8, 9, 10, 11 Специфікації № 1 поставляється у строк з 01.07.2010р. по 03.07.2010р., за умови отримання передплати згідно з п. 7.1.1 даного договору не пізніше 23.03.2010 р.;
- обладнання згідно зі специфікаціями № № 2, 3, 4, 5 поставляється у строк з 01.07.2010р. по 03.07.2010р. за умови отримання передплати згідно з п. 7.1.1 даного договору не пізніше 23.03.2010 р.
Строки поставки обладнання, що поставляється згідно з усіма наступними специфікаціями до даного договору (специфікації № 6 і далі), вказуються безпосередньо у специфікації.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що при порушенні строків оплати згідно з п. п.7.1.1, 7.1.2 даного договору, строки поставки обладнання продовжуються на відповідний період.
Відповідно до п. 7.1 договору покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 100% сум, що вказані у специфікаціях, в наступному порядку:
- 12900000,00 грн., в тому числі ПДВ, покупець сплачує протягом 3-х банківських днів з дня підписання даного договору;
- іншу частину вартості обладнання покупець сплачує протягом 3-х банківських днів, по факту поставки останньої партії обладнання, вказаного у специфікаціях до даного договору.
Датою поставки згідно з п. 8.1 договору вважається дата підписання представником покупця видаткової (товарної) накладної.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що у випадку прострочення поставки обладнання в обумовлені строки, за порушення строків заміни неякісного обладнання, порушення строків усунення недоліків протягом гарантійного терміну, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 11.2 договору у випадку порушення покупцем строків кінцевого розрахунку за поставлену продукцію, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
У п. 12.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 р., а в частині взаєморозрахунків -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за даним договором.
Отже, умови договору є чинними на час розгляду справи судом.
Сторони підписали до договору специфікації № № 1-5 від 19.03.2010 р., № 6 від 21.04.2010 р.
На виконання п. 7.1 договору позивач перерахував відповідачу передоплату в сумі 12900000,00 грн. платіжним дорученням № 1 від 23.03.2010 р.
Відповідач, у свою чергу, здійснив поставу товару на загальну суму 14026575,00 грн. за видатковими накладними:
№ РН-0000342 від 10.06.2010 р. -на суму 564798,96 грн. з ПДВ,
№ РН-0000343 від 10.06.2010 р. -на суму 998003,16 грн. з ПДВ,
№ РН-0000369 від 18.06.2010 р. -на суму 25482,60 грн. з ПДВ,
№ РН-0000378 від 23.06.2010 р. -на суму 1379588,76 грн. з ПДВ,
№ РН-0000416 від 07.07.2010 р. -на суму 168446,52 грн. з ПДВ,
№ РН-0000417 від 07.07.2010 р. -на суму 867790,80 грн. з ПДВ,
№ РН-0000418 від 07.07.2010 р. -на суму 348915,60 грн. з ПДВ,
№ РН-0000464 від 23.07.2010 р. -на суму 721876,32 грн. з ПДВ,
№ РН-0000465 від 14.07.2010 р. -на суму 486783,00 грн. з ПДВ,
№ РН-0000508 від 12.08.2010 р. -на суму 606186,12 грн. з ПДВ,
№ РН-0000581 від 08.09.2010 р. -на суму 648172,80 грн. з ПДВ,
№ РН-0000620 від 20.09.2010 р. -на суму 35675,64 грн. з ПДВ,
№ РН-0000621 від 20.09.2010 р. -на суму 214445,88 грн. з ПДВ,
№ РН-0000673 від 30.09.2010 р. -на суму 17249,76 грн. з ПДВ,
№ РН-0000708 від 13.10.2010 р. -на суму 982713,60 грн. з ПДВ,
№ РН-0000735 від 25.10.2010 р. -на суму 4718593,44 грн. з ПДВ,
№ РН-0000743 від 28.10.2010 р. -на суму 30579,12 грн. з ПДВ,
№ РН-0000772 від 04.11.2010 р. -на суму 35675,64 грн. з ПДВ,
№ РН-0000785 від 08.11.2010 р. -на суму 481425,12 грн. з ПДВ,
№ РН-0000792 від 09.11.2010 р. -на суму 13590,72 грн. з ПДВ,
№ РН-0000802 від 15.11.2010 р. -на суму 103890,60 грн. з ПДВ,
№ РН-0000049 від 31.01.2011 р. -на суму 576690,84 грн. з ПДВ.
Решту суму вартості товару (1126575,00 грн.) позивач оплатив наступним чином:
27.04.2011 р. сплачено 698393,27 грн.,
17.05.2011 р. сплачено 428181,73 грн., що підтверджується відповідними виписками по рахунку відповідача та платіжними дорученнями від 27.04.2011р. № 400 та від 17.05.2011р. № 475.
Актом звірки між сторонами від 11.01.2012 р. сторони підтвердили вищезазначені дати та суми поставок і оплат.
Посилаючись на те, що відповідач здійснював поставку товару з порушенням встановлених строків, позивач у первісному позові просить стягнути з відповідача пеню на підставі п. 11.1 договору за прострочення поставки обладнання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 5.3 договору визначено строки поставки:
- обладнання згідно з п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 Специфікації № 1 поставляється у строк не пізніше 15.06.2010 р., за умови отримання передплати згідно з п. 7.1.1 даного договору не пізніше 23.03.2010 р.;
- обладнання згідно з п. п. 8, 9, 10, 11 Специфікації № 1 поставляється у строк з 01.07.2010 р. по 03.07.2010 р., за умови отримання передплати згідно з п. 7.1.1 даного договору не пізніше 23.03.2010 р.;
- обладнання згідно зі специфікаціями № № 2, 3, 4, 5 поставляється у строк з 01.07.2010р. по 03.07.2010 р. за умови отримання передплати згідно з п. 7.1.1 даного договору не пізніше 23.03.2010 р.
Строки поставки обладнання, що поставляється згідно з усіма наступними специфікаціями до даного договору (специфікації № 6 і далі), вказуються безпосередньо у специфікації.
Як вбачається з матеріалів справи, передоплата була здійснена позивачем у встановлені договором строк та сумі, тому застосовуються строки поставки, визначені п. 5.3 договору.
Разом із цим, відповідачем були порушені строки поставки, визначені п. 5.3 договору.
Так, обладнання згідно з п. п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 Специфікації № 1, яке має бути поставлено до 15.06.2010 р., фактично було поставлено позивачу у наступні строки:
07.07.2010 р. за видатковими накладними № РН-0000417, № РН-0000418,
23.07.2010 р. за видатковою накладною № РН-0000464,
25.10.2010 р. за видатковою накладною № РН-0000785,
08.11.2010 р. за видатковою накладною № РН-0000735.
Обладнання згідно зі специфікаціями № № 2, 3, 4, 5, яке має бути поставлено у строк до 03.07.2010 р., було фактично поставлено у наступні строки:
07.07.2010 р. - за видатковими накладними № РН-0000416, № РН-0000417,
14.07.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000465,
12.08.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000508,
08.09.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000581,
20.09.2010 р. - за видатковими накладними № РН-0000621, № РН-0000620,
30.09.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000673,
13.10.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000708,
25.10.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000735,
28.10.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000743,
04.11.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000772,
08.11.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000785,
09.11.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000792,
15.11.2010 р. - за видатковою накладною № РН-0000802,
31.01.2011 р. - за видатковою накладною № РН-0000049.
За прострочені дні поставки позивач нарахував пеню в загальній сумі 419 507,51 грн. на підставі п. 11.1 договору.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що у випадку прострочення поставки обладнання в обумовлені строки, за порушення строків заміни неякісного обладнання, порушення строків усунення недоліків протягом гарантійного терміну, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зі змісту норм статті 549 Цивільного кодексу України, статей 230, 231, 343 Господарського кодексу України та інших норм чинного законодавства і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо визначення розміру штрафних санкцій та порядку їх обчислення і застосування вбачається, що пеня, як різновид штрафної санкції має такі відмінні ознаки, а саме:
- обчислюється у відсотках ;
- від суми невиконаного грошового зобов'язання;
- обчислюється за кожний день прострочення виконання;
Чинним законодавством встановлено застосування пені саме за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання.
У постачальника відсутні перед позивачем за первісним позовом грошові зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що умова договору про застосування пені за кожен день прострочення за порушення негрошового зобов'язання не відповідає положенням чинного законодавства. Тому застосування пені за порушення строків поставки є неправомірним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 р. у справі № 53/294.
З цих підставі суд відмовляє позивачу в первісному позові. Оскільки суд відмовив в цьому позові по суті, заява відповідача про застосування строків позовної давності для нарахування пені не підлягає задоволенню.
У зустрічному позові відповідач просить стягнути з позивача 289 197,95 грн. інфляційних витрат, 8 574,45 грн. - 3 % річних, а також 43815,45 грн. пені на підставі п. 11.2 договору за порушення строків кінцевої оплати поставленої відповідачем продукції.
Відповідно до умов п. 7.1 договору покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 100% сум, що вказані у специфікаціях, в наступному порядку:
- 12900000,00 грн., в тому числі ПДВ, покупець сплачує протягом 3-х банківських днів з дня підписання даного договору;
- іншу частину вартості обладнання покупець сплачує протягом 3-х банківських днів, по факту поставки останньої партії обладнання, вказаного у специфікаціях до даного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, в порядку передоплати позивачем було оплачено поставки, здійснені в період з 10.06.2010 р. по 04.11.2010 р. на суму 12900000,00 грн.
Поставки, здійснені в період з 08.11.2010 р. по 31.01.2011 р. на суму 1126575,00 грн., мали бути оплачені протягом 3-х банківських днів по факту поставки останньої партії товару (31.01.11р.), тобто до 03.02.2011 р. включно.
Позивач оплатив решту суму вартості товару (1126575,00 грн.) з порушенням встановленого строку, сплативши 27.04.2011 р. суму 698393,27 грн. та 17.05.2011 р. -залишок боргу в сумі 428181,73 грн.
Пунктом 11.2 договору у випадку порушення покупцем строків кінцевого розрахунку за поставлену продукцію, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зустрічному позові відповідач просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 04.02.2011 р. по 27.04.2011 р. від суми боргу 1126575,00 грн., що склало 40218,73 грн., та за період прострочення з 28.04.2011 р. по 17.05.2011р. від суми боргу 428181,73 грн., що склало 3596,72 грн.
Всього просить стягнути 43815,45 грн. пені.
Розрахунок пені є невірним, оскільки відповідач невірно визначив період прострочення, включивши до періоду прострочення дні оплат.
За розрахунком суду пеню слід обчислювати наступним чином:
- за період з 04.02.2011 р. по 26.04.2011 р. (82 дні) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу 1126575,00 грн. пеня складає 39229,50 грн.,
- за період з 27.04.2011 р. по 16.05.2011 р. (20 днів) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу 428181,73 грн. пеня складає 3636,61 грн.
Всього 42866,11 грн. пені.
Отже, зустрічні позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків оплати продукції підлягають задоволенню в сумі 42866,11 грн. У стягненні 949,34 грн. пені суд відмовляє.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зустрічному позові відповідач просить стягнути 3% річних за період з 04.02.2011 р. по 27.04.2011 р. від суми боргу 1126575,00 грн., що склало 7870,59 грн., та за період з 28.04.2011 р. по 17.05.2011 р. від суми боргу 428181,73 грн., що склало 703,86 грн.
Загалом просить стягнути 8574,45 грн. -3% річних.
Розрахунок 3% річних є невірним, оскільки відповідач невірно визначив період прострочення, включивши до періоду прострочення дні оплат.
За розрахунком суду 3% річних слід обчислювати наступним чином:
- за період з 04.02.2011 р. по 26.04.2011 р. (82 дні) 3% річних від суми боргу 1126575,00 грн. складають 7592,81 грн.,
- за період з 27.04.2011 р. по 16.05.2011 р. (20 днів) 3% річних від суми боргу 428181,73 грн. складають 703,86 грн.
Всього 8296,67 грн. -3% річних.
Зустрічні позовні вимоги про стягнення 3% річних за порушення строків оплати продукції підлягають задоволенню в сумі 8296,67 грн. У стягненні 277,78 грн. - 3% річних суд відмовляє.
Також у зустрічному позові відповідач просить стягнути з позивача інфляційні втрати в загальній сумі 289197,95 грн., які розраховані наступним чином:
- за період з 04.02.2011 р. по 27.04.2011 р. застосовано середній індекс інфляції 1,012% та визначено інфляційні втрати від суми боргу 1126575,00 грн. в розмірі 265501,32 грн.,
- за період з 28.04.2011 р. по 17.05.2011 р. застосовано середній індекс інфляції 1,01% та визначено інфляційні втрати від суми боргу 428181,73 грн. в розмірі 23696,63 грн.
Розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки відповідачем невірно визначено середній індекс інфляції за спірний період.
Верховний Суд України у листі від 03.04.1997р. № 62-97Р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.
Так, за період з 04.02.2011 р. по 27.04.2011 р. слід застосовувати середній індекс за лютий-квітень 2011 р. (103,6%). Звідси інфляційні втрати від суми боргу 1126575,00 грн. становлять 41037,33 грн.
За період з 27.04.2011 р. по 15.05.2011 р. слід застосовувати середній індекс інфляції за травень 2011 р. (100,8%). Звідси інфляційні втрати від суми боргу 428181,73 грн. становлять 3425,45 грн.
Всього за розрахунком суду з позивача підлягає стягненню 44462,78 грн. інфляційних втрат. У стягненні 244735,17 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.
Поставка відповідачем неякісного обладнання, на яку посилається позивач, не впливає на обчислення строків оплати поставленої продукції та не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків оплати. Договором (п. 11.1) окремо передбачена відповідальність постачальника за порушення строків заміни неякісного обладнання та порушення строків усунення недоліків протягом гарантійного терміну. Вказані строки не тотожні строкам поставки, порушення яких є підставою для первісного позову. Правовідносини щодо заміни неякісного обладнання не є предметом розгляду суду в даній справі.
Недотримання відповідачем досудового порядку вирішення спору, на який посилається позивач, не є відповідно до законодавства перешкодою для звернення до суду з позовом та не є підставою для відмови в позові.
Таким чином, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати з розгляду первісного позову покладаються на позивача.
Судові витрати за розгляд зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (вул. Південна, буд. 26, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 35359577, р/р 26007010103816 у Відділенні «Одеська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком ЛТД" (бул. Т.Шевченка, буд. 56, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 20501767, р/р 2600431511610 в Донецькій обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 334011) 8296,67 грн. (вісім тисяч двісті дев'яносто шість грн. 67 коп.) - 3% річних, 44462,78 грн. (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят дві грн. 78 коп.) інфляційних втрат, 42866,11 грн. (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят шість грн. 11 коп.) -пені та 1912,89 грн. (одна тисяча дев'ятсот дванадцять грн. 89 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.03.2012 р.