01.08.12 р. № 5006/39/18пд/2012
Суддя господарського суду Донецької області Морщагіна Н.С.
розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалтинг» вчинити дії передбачені договором спільної діяльності від 15.12.2008 р., укладеного між ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ«Профконсалтинг»
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалтинг», м. Київ
до відповідача: Донецької міської ради, м. Донецьк
про: визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків його недійсності
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк, в порядку ст. 26 ГПК України звернулось до господарського суду Донецької області, в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалтинг» вчинити дії передбачені договором спільної діяльності від 15.12.2008 р., укладеного між ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ«Профконсалтинг» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалтинг», м. Київ до Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків його недійсності.
Частиною 1 ст. 26 ГПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача (ч. 3 ст. 26 ГПК України).
Пункт 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України „Про судовий збір" №3674- VI від 08.07.2011р. із відповідними змінами і доповненнями.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
Розмір ставок судового збору встановлений ст.4 Закону України "Про судовий збір". Згідно з ч.1 ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору з позовної заяви немайнового характеру, що подається до господарського суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених Законом порядку та розмірі.
Стосовно наданої позивачем заяви про звільнення від сплати судового збору господарський суд зазначає, що виходячи з приписів ст.8 Закону України „Про судовий збір" суд може звільнити сторону від сплати судового збору враховуючи майновий стан сторони.
Пунктом 12 Листа Вищого господарського суду, від 25.08.2011, № 01-06/1175/2011 "Щодо судового збору" встановлено, що обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк, не надало доказів складного фінансового положення підприємства, що може унеможливити сплату судового збору у встановлених законом розміру і в строки. Таким чином, означена заява не підлягає задоволенню.
Статтею 56 ГПК України (зі змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 19.05.2011 р. N 3382-VI) на позивача покладено обов'язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.57 ГПК України докази, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, мають бути долучені позивачем до позовної заяви.
Позивачем до матеріалів не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів, за приписом п.4 ч.1, п. 6 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та відповідно до приписів п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 26, п. 4, 6 ст.63 та ст.86 ГПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», м. Донецьк про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалтинг» вчинити дії передбачені договором спільної діяльності від 15.12.2008 р., укладеного між ТОВ «ВОСХОД» та ТОВ«Профконсалтинг» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профконсалтинг», м. Київ до Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків його недійсності та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п'яти днів або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її винесення.
Суддя Морщагіна Н.С.