83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.08.12 р. Справа № 5006/29/26пд/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Сгара Е.В., Бокової Ю.В.
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф», м.Київ
до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кросс Капітал», м.Макіївка, Донецька область
до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр», м.Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс», м.Донецьк
про: визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р.
за участю:
від позивача: Шендрик К.О. (за довіреністю);
від відповідача1: не з'явився;
від відповідача 2: Рудська О.Р. (за довіреністю);
від третьої особи: Матрос Л.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кросс Капітал», м.Макіївка, Донецька область (далі - Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр», м.Донецьк (далі - Відповідач 1) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс», м.Донецьк (далі - Третя особа) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на фіктивність договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., оскільки дії сторін договору не мали на меті настання правових наслідків, що обумовлюються даним договором, а також невідповідність оспорюваного правочину вимогам ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: ухвали господарського суду Донецької області від 12.10.2011р. по справі №27/153 про порушення справи про банкрутство, договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973, акту приймання передачі цінних паперів №1 до договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р., договору відступлення права вимоги (цесії) від 03.06.2011р., заяви про збільшення вимог ініціюючого кредитора по справі №27/153б, кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від26.10.2007р., договір про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії, договору про відступлення права вимоги №39/14, фінансового звіту суб'єкта малого підприємства, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованою Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997р., ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 5 ст. 203, ст.ст. 215, 234, 236 Цивільного кодексу України.
03.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано клопотання про:
- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» в якості доказу оригінали фінансових звітів з відмітками органів Державної статистики про їх отримання, в яких відображені звіти господарської діяльності ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» за період:1-ше півріччя 2008 року, за 2008 рік, за 1-ше півріччя 2009 року, за 2009 рік, за 1-ше півріччя 2010 року, за 2010 рік, за 1-ше півріччя 2011 року, за 2011рік;
- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» в якості доказів оригінали Договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р., укладеного ним з ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал», акту приймання-передачі цінних паперів №1 від 09.03.2011р. до Договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р.; Договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.006.2011р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Кросс Капітал» та ТОВ «Вугіллясервіс»;
- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс» в якості доказу оригінал заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс» до господарського суду Донецької області від 25.11.2011р. про збільшення вимог ініціюючого кредитора у справі №27/153б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр»;
- витребування в якості доказу у Донецького обласного управління Державної статистики копії фінансових звітів, завірені Донецьким обласним управлінням Державної статистики, в яких відображені звіти господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» за 1-ше півріччя 2008 року, за 2008 рік, за 1-ше півріччя 2009 року, за 2009 рік, за 1-ше півріччя 2010 року, за 2010 рік, за 1-ше півріччя 2011 року, за 2011рік;
- витребування в якості доказу у ДПІ у Київському районі м.Донецька копії звітів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» по ПДВ за період» березень 2011 року - березень 2012 року, завірені ДПІ у Київському районі м.Донецька; копії балансів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» за 1-ше півріччя 2011 року та за 2011 рік, завірені ДПІ у Київському районі м.Донецька.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.
24.04.2012р. Третьою особою через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. 09 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кросс Капітал» був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973. На виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09 березня 2011 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Кросс Капітал» та ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» був підписаний акт приймання-передачі цінних паперів №1 від 09 березня 2011 року, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кросс Капітал» передало, а ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» отримало наступні цінні папери: вексель простий Серії АА №2300041 номінальною вартістю 25 000 000,00грн.; вексель простий Серії АА №2300036 номінальною вартістю 25 000 000,00грн. Також, 03 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кросс Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс» був укладений договір відступлення права вимоги. За умовами якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Кросс Капітал» відступає, а ТОВ «Вугіллясервіс» набуває право вимоги, що належить ТОВ «Фінансова Компанія «Кросс Капітал» та стає кредитором по зобов'язанням, які виникли із умов договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011 року, укладеного між ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кросс Капітал», з моменту підписання договору відступлення права вимоги. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ» обґрунтовує свою зацікавленість тим, що визнання ТОВ «Вугіллясервіс» кредитором у справі №27/153Б про банкрутство ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» у загальній сумі 49 995 000,00грн., які виникли на підставі договору Цесії, суттєво впливає на права Позивача, оскільки наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів буде виключення ТОВ «Вугіллясервіс» з кредиторів у справі №27/153б про банкрутство ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр», у зв'язку із чим інші кредитори, у тому числі й Позивач отримують більш реальну можливість щодо задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок майна банкрута (ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр»). Твердження Позивача, що відповідно до чинного законодавства України статті 215 Цивільного кодексу України договір є недійсним, у зв'язку із тим, що ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр», нібито порушені вимоги частини 1 статті 165 Господарського кодексу України, Відповідач вважає необґрунтованими. Таким чином, не може бути підставою для визнання недійсності Договору та прийняте до уваги судом посилання Позивача на те, що сторонами на момент укладення оспорюваного Позивачем договору нібито порушено вимоги статті 165 Господарського кодексу України, оскільки перелік підстав для визнання договорів недійсними є вичерпним. Крім того, як було зазначено вище, на виконання умов договору купівлі-продажу сторонами було підписано акт приймання-передачі цінних паперів до договору №11/Д-973 від 09 березня 2011 року, згідно з яким ТОВ «ФК «Кросс Капітал» передав, а ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» прийняв прості векселі вартістю 49 995 000,00грн. Тобто, сторонами були вчинені фактичні дії на виконання зазначеного договору. Факт невиконання ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» прийнятих на себе зобов'язань за договором не тягне за собою правових наслідків передбачених статтею 234 Цивільного кодексу України, у вигляді недійсності правочину, як такого, що вчинений без мети настання реальних наслідків. Порушення ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів можна кваліфікувати лише як невиконання та порушення останнім прийнятих на себе зобов'язань та в будь-якому разі не можуть свідчити про відсутність наміру сторін під час укладання оспорюваного правочину на настання реальних, правових наслідків. Крім того Третьою особою було надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс».
24.04.2012р. Відповідачем 2 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позовних вимог заперечує, з наступних підстав. За твердженням Відповідача 2 при викладенні обставин укладення та виконання договору купівлі-продажу цінних паперів Позивач не повідомив суд, що на виконання його умов Відповідачами підписаний акт приймання-передачі цінних паперів від 09 березня 2011 року, який підтверджує факт передачі векселів від Відповідача-1 до Відповідача-2. Тобто, продавець виконав свою частину зобов'язань за договором, на відміну від покупця, який не здійснив оплату у передбачений договором строк. Також неможливо, врешті довести, що Відповідач-1 мав намір придбати цінні папери за рахунок коштів, що надійшли до сплати останнім податків та процентів за банківський кредит, враховуючи, що Відповідач-2 взагалі так і не виконав свій обов'язок (постанова ВГСУ від 28 вересня 2008 року у справі №9/709/07). Окрім того, при посиланні на цю обставину Позивач не обґрунтовує, яким чином Відповідачами було порушене його суб'єктивне право чи інтерес на момент укладення спірного договору, тобто ще до порушення справи про банкрутство, враховуючи що підставами позову є обставини, що виникли та існували до порушення справи про банкрутство. Крім того Відповідачем 2 через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр».
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 10.05.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.
29.05.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано заперечення на доводи Відповідача 2 та Третьої особи. За твердженням Позивача укладення договору купівлі-продажу цінних паперів всупереч вимогам ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України суперечить ще й вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (яка встановлює вимоги для чинності правочину), оскільки зміст правочину не може суперечити даному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. В даному випадку вчинення вказаного правочину суперечить не тільки вимогам законодавства, а ще й моральним засадам суспільства, оскільки не відповідає моральним засадам та основам ділових відносин вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань, коли інша сторона виконала всі умови договору (тобто грошові кошти при укладенні кредитного договору були отримані в натурі, а от їх повернення Відповідач 2 не вважав обов'язковим, укладаючи спірний договір купівлі-продажу цінних паперів та маючи заборгованість по сплаті відсотків). Таким чином, недодержання вимог ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів є порушення вимог ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України і напрямку є підставою для визнання вказаного правочину недійсним, оскільки в даному випадку наявним недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Бокова Ю.В.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. замінено склад судової колегії суддю Курило Г.Є. на суддю Сгара Е.В.
Представник Позивача у судове засідання 02.08.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.
Представник Відповідача 2 у судове засідання 02.08.2012р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.
Представник Третьої особи у судове засідання 02.08.2012р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.
Відповідач 1 у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, своїм правом на захист не скористався.
Вся кореспонденція направлялася Відповідачу 1 за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86157, Донецька область, м.Макіївка, Центрально-міський район, вул.Енгельса, б.2
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
09 березня 2011р. між ТОВ "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ" та ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973, згідно з умовами якого Відповідач 1 зобов'язався передати у власність Відповідача 2 цінні папери, а саме: прості векселі серії АА №2300041 у кількості 1 (одна) штука номінальною вартістю 25 000 000,00 грн., курсовою вартістю 24 997 500,00 грн., серії АА №2300036 у кількості 1 (одна) штука номінальною вартістю 25 000 000,00 грн., курсовою вартістю 24 997 500,00 грн. на загальну суму 49 995 000,00 грн. (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно до п.2.1 даного договору оплата за цінні папери, вказані в п.1 вказаного договору, здійснюється на протязі 5 (пяти) днів з моменту підписання даного договору.
За твердженням Позивача, розрахунки за вказаним договором сторонами не здійснювалися.
Відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 03.06.2011р., укладеного та підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ"(цедент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс» (цесіонарій), в порядку та на умовах, визначених даним договором, цедент уступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, яке належало цеденту, та є кредитором за зобов'язаннями, які виникли з договору №11/Д-973 від 09.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ" та ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр».
Згідно п.2 договору цесіонарій набуває права вимоги від боржника належного та реального виконання наступних зобов'язань: оплата грошових коштів в сумі 49 995 000,00 грн. (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 копійок) за набуті цінні папери.
Виходячи зі змісту позовної заяви, договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р. укладений в порушення ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки вказаний правочин був вчинений сторонами без наміру створення правових наслідків, що ним обумовлюються, а саме: при укладенні договору Відповідач 1 не мав наміру продати векселі, а Відповідач 2 не мав наміру придбати ці векселі.
Викладене, за твердженням позивача, підтверджується тим фактом, що Відповідач 2 не виконав зобов'язання, передбачене договором в частині здійснення оплати за отримані за договором цінні папери, а також невідображенням товариством з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» інформації стосовно укладеного договору в звітності до органів ДПА та Державної Статистики, а саме у балансі за 1 півріччя 2011р.
Крім цього, за думкою Позивача, договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р. порушує вимоги ч.1 ст.165 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно ч.1 ст.165 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що находяться у їх розпорядженні після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом. Проте, як вказує позивач, станом на дату укладення оспорюваного правочину Відповідач 2 маючи заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за банківський кредит, уклав договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого придбав цінні папери на суму 49 995 000,00 грн.
За таких обставин, Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр».
Відповідачі та Третя особа проти позовних вимог заперечили про, що виклали свою позицію у відзиві.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
За приписом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, предметом розгляду у цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р., який був укладений між ТОВ "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ" та ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр».
Таким чином, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України відповідні зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р. виникли саме у сторін цього договору - ТОВ "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ"(кредитором) та ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» (боржником).
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 та п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Як вказувалось вище, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р.
Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р. Позивачем має бути доведено, яким чином цей договір впливає на його права та обов'язки, порушує останні.
Як встановлено судом, позивач не є стороною і учасником спірного договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р.
Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами позивач посилається на ті обставини, що 26.10.2007р. між ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» було укладено та підписано кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07, з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору від 16.11.2007р., 12.01.2008р., 18.08.2008р., 25.09.2008р.,28.11.2008р., 26.12.2008р., 30.01.2009р.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк за умовами наявності вільних власних ресурсів надав Позичальнику (Відповідачу ) фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 15 000 000,00 (п'ятнадцять мільйонів) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - не пізніше 22 (двадцять друге) жовтня 2009 (дві тисячі дев'ятого) року, або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 даного договору.
29 квітня 2010 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"(первісний кредитор) та ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №39/14, згідно з яким Первісний кредитор відступає Новому кредитору, належне Первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між Первісним кредитором та ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» (Боржник) :
1.1.1 Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р., укладений між Первісним кредитором та Боржником, разом із договорами про внесення змін до Кредитного договору:
- договір про внесення змін від 16.11.2007р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
- договір про внесення змін від 12.01.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
- договір про внесення змін від 18.08.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
- договір про внесення змін від 25.09.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
- договір про внесення змін від 28.11.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
- договір про внесення змін від 26.12.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
- договір про внесення змін від 30.01.2009р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07 від 26.10.2007р.;
За приписами п.1.3 договору за даним договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:
- повернення грошових коштів в розмірі 29 996 770,00грн. (двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.), отриманих Боржником згідно Кредитного договору, укладеного між Первісним кредитором та Боржником;
- повернення нарахованих станом на датту укладання даного Договору, процентів за користування кредитом згідно Кредитного договору в сумі 8 413 268,78грн. (вісім мільйонів чотириста тринадцять тисяч двісті шістдесят всім гривень 78 коп.);
- сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в Кредитному договорі;
- інших обов'язків, встановлених Кредитним договором;
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2011р. було порушено провадження по справі №27/153б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр».
На момент порушення провадження по справі №27/153б заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр» перед позивачем становила 50 785 963,73 грн.
Після порушення провадження по справі №27/153б позивачем було подано заяву про визнання його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр».
Крім цього, як вказує позивач, до суду із заявою про визнання кредитором ТОВ «Стульнєвський гранітний кар'єр» звернулось ТОВ «Вугіллясервіс» на загальну суму 50 295 820,00грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2012р. по справі №27/153б визнано вимоги кредиторів щодо грошових зобов'язань до боржника та включено до реєстру вимоги ТОВ «Вугіллясервіс» у сумі основного боргу 49 995 00,00 грн., ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на суму основного боргу 41 751 712,15грн., та додатково пеня 9 034 251,58грн., затверджено реєстр вимог кредиторів на суму основного боргу 92 047 532,15грн., пеня 9 034 251,58грн.
За правилами ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованого особою.
Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N9 від 6 листопада 2009 року передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не визначено та не доведено, яким саме чином безпосередньо договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р., вимоги про визнання недійсним якого є предметом розгляду у цій справі, впливає на його права та обов'язки, порушує останні.
Крім цього, зважаючи на положення ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Застосування способу реституції, повернення сторін у попередній стан при визнанні недійсною угоди є визначальним для відновлення порушеного права такого способу захисту як визнання правочину недійсним.
За висновками суду, в разі визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності передбачених цивільним законом, останні будуть стосуватися виключно Відповідачів.
Одночасно, майновий статус та правове положення позивача ніяким чином не зміняться.
За таких обставин, недоведеність Позивачем факту порушення його прав підписанням Відповідачами спірного договору купівлі-продажу є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРОСС КАПІТАЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр».
Крім того, не приймається до уваги посилання скаржника на те, що спірний договір укладений всупереч положенням ст. 165 Господарського кодексу України, оскільки укладення правочину відбулось при наявності у Відповідача 2 заборгованості за кредитом та процентами, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-4734/07.
Згідно з ч.1 ст.165 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені в даному Кодексі, за рахунок коштів, що знаходяться у їх розпорядженні після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.
Проаналізувавши ч.1 ст.165 ГК України, суд дійшов висновку, що дана норма обмежує лише коло джерел фінансування для придбання цінних паперів, тобто порядок здійснення розрахунків суб'єктами господарювання за придбані цінні папери. Зокрема, з ч.1 ст.165 Господарського кодексу України випливає, що оплата за цінні папери допускається за відсутності заборгованості, в тому числі, за відсотками банківського кредиту. Враховуючи, що Відповідач 2 взагалі так і не виконав свій обов'язок з оплати цінних паперів, неможливо вести мову про дотримання чи недотримання ним приписів ч.1 ст. 165 ГК України. Адже неможливо встановити факт наявності заборгованості за процентами по кредиту на момент оплати за цінні папери за відсутності самого факту оплати.
Клопотання ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі лайф" про витребування доказів, що надійшло до суду 03.04.2012р., судом залишено без задоволення. Зокрема, за висновками суду, надані до справи належним чином засвідчені копії документів є достатніми для вирішення спору. Одночасно, витребувані позивачем документи не мають значення для розгляду спору, враховуючи, що оспорюваний правочин не стосується прав та обов'язків позивача.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. У позовних вимогах Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф», м.Київ до Товариств з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кросс Капітал», м.Макіївка, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стульнєвський гранітний кар'єр», м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вугіллясервіс», м.Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-973 від 09.03.2011р. відмовити.
У судовому засіданні 02.08.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Головуючий суддя Риженко Т.М.
Суддя Бокова Ю.В.
Суддя Сгара Е.В.
Повний текст рішення складено та підписано 03.08.12р.