83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.03.12 р. Справа № 5006/12/6/2012
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М», м. Донецьк
до відповідача: Приватного малого підприємства «Фортуна», м. Донецьк
про стягнення 25480,00грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Романов А.Б. - директор;
від відповідача: Ясько О.М. - за довіреністю;
Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М», м.Донецьк до Приватного малого підприємства «Фортуна», м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 25480,00грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди б/н від 11.04.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 25480,00грн. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 762 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.03.2012р. проти позову заперечує та зазначає, що ним було сплачено суму орендної плати у розмірі 20000,00грн як авансовий платіж, відтак несплачена сума з орендної плати складає 5480,00грн. Крім того відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача із вимогою припинити договір, у зв'язку із непереборною силою, а саме заборона купання на узбережжі Азовського моря, у зв'язку із розповсюдженням захворюваності на холеру, що спричинило непереборні труднощі для сторін, а саме неможливість використання орендованих будинків. Крім того відповідач у відзиві просить суд визнати договір недійсним та розірвати його.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М» (Орендодавець) та Приватним малим підприємством «Фортуна» (Орендатор) 11 квітня 2011р. було укладеного договір оренди житлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування житлові приміщення у кількості 2шт. в базі відпочинку «Лаванда», що знаходиться за адресою: с. Мелєкіно, вул. Набережна, 42. (приміщенням №31, №32).
Відповідно до умов п.2.1. договору вступ Орендатора в користування приміщеннями наступає з 01.06.2011р. по 30.08.2011р. Приміщення вважається переданими в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі. (п. 2.2. договору).
Згідно п. 4.1. договору Орендатор зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за орендоване приміщення.
За приписами п. 5.1. договору орендна плати за один будинок на добу складає 140,00грн. Загальна суму орендної плати складає 25480,00грн. та перераховується Орендатором на розрахунковий рахунок Орендодавця або вноситься в касу підприємства.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
Між тими ж сторонами 11 квітня 2011р. було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду житлові приміщення, а саме будинки у кількості 2 шт. на базі відпочинку «Лаванда», що знаходиться за адресою: м.Мелєкіно, вул. Набережна, 42. Даний акт підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.
У зв'язку із невиконання відповідачем, зокрема, умов договору від 11.04.2011р. щодо оренди будинків №31, №32 позивач направив на його адресу претензію №81 від 20.09.2011р. з вимогою сплатити загальну суму боргу у розмірі 61455,00грн. Як доказ надіслання претензії на адресу відповідача надано копію поштового конверту.
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 25480,00грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з договору оренди від 11.04.2011р. строк сплати орендної плати сторонами не визначено.
Однак відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання присів вищезазначеної статті позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №81 від 20.09.2011р. з вимогою сплатити суму боргу. Однак відповідач свої зобов'язання за Договором оренди житлового приміщення б/н від 11.04.2011р. належним чином не виконав, орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 25480,00грн., що підтверджується матеріалами справи.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним був внесений авансовий платіж в сумі 20000,00грн., у зв'язку із чим сума несплаченої орендної плати становить 5480,00грн. Як вбачається із виписки з банківського рахунку на суму 20000,00грн. призначення платежу зазначено як сплата орендної плати за договором оренди будинків б/н від 11.04.2011р. Однак за твердженням позивача між сторонами було укладено декілька договорів оренди будинків б/н від 11.04.2011р. і сплачені позивачем 20000,00грн. були зараховані позивачем як сплата орендної плати за договором б/н від 11.04.2011р. по справі №5006/12/7/2012р.
Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач просить відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із тим, що він неодноразово звертався до позивача із вимогою припинити договір, у зв'язку із непереборною силою, а саме заборона купання на узбережжі Азовського моря, у зв'язку із розповсюдженням захворюваності на холеру, що спричинило непереборні труднощі для сторін, а саме неможливість використання орендованих будинків.
Однак дані заперечення судом не приймаються, оскільки відповідно до вимог передбачених ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто результати господарської діяльності не впливають на виконання сторонами свої зобов'язань, зокрема обов'язок відповідача щодо сплати орендних платежів.
Крім того відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд визнати договір недійсним та розірвати його.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, у разі порушення позивачем своїх зобов'язань за договором оренди житлового приміщення б/н від 11.04.2011р. відповідач має право звернутися до суду з відповідними вимогами, які необхідно оформити в окремі позовні вимоги.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.ст.11, 202, 509, 530, 598, 599, 610, 612, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 173, 193, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 20, 22, 32, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М», м.Донецьк до Приватного малого підприємства «Фортуна», м.Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 25480,00грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного малого підприємства «Фортуна» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, б.78, оф.25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М» (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 15) борг з орендної плати в сумі 25480,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.03.2012р.
Суддя Тоцький С.В.