83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.03.12 р. Справа № 5006/38/8/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Зікєєвій Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк
до відповідача: Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська" м.Донецьк
про стягнення інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 16 604,07грн., 3% річних в розмірі 10 798,03грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Козаченко Н.Ю. - за дов. №1-4 від 05.01.2012р.
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська" м.Донецьк про стягнення інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 16 604,07грн., 3% річних в розмірі 10 798,03грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. по справі №34/129, від 08.02.2011р. по справі №29/126, претензію №101-ю-2011 від 05.10.2011р., розрахунок суми позову, правовстановлюючі документи тощо.
Позивач у судове засідання 20.03.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідач протягом розгляду справи в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, та повернутим на адресу суду поштовим повідомленням з відміткою про вручення.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, суд
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. по справі №34/129 з Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська", м. Донецьк на користь Позивача було стягнуто суму основного боргу у розмірі 291299,42грн. за договором постачання вугільної продукції №38-08/200 від 06.11.2008року., витраті по сплаті державного мита в розмірі 2912,99грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн., про що були видані накази.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2011р. по справі №29/126 з Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська", м. Донецьк на користь Позивача за період з 22.01.2010р. по 31.10.2010р. було стягнуто 3% річних у розмірі 6775,70грн., інфляційних витрат у сумі 17 472,89грн., компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 242,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 165,55грн., про що були видані накази.
Як зазначає позивач, виплати сум стягнутих рішенням від 21.01.2010р. по справі №34/129 відповідачем не здійснено у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 10798,03грн. та індекс інфляції у розмірі 16604,07грн.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. по справі №34/129, від 08.02.2011р. по справі №29/126 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та стягнуто з відповідача вищезазначені суми.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов'язання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування 3% річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
У вказаний в розрахунку позивача період відповідачем зобов'язання не виконані, стягнуті за рішеннями господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. по справі №34/129 суми не сплачені.
Наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов'язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення зобов'язань.
Таким чином, приписи вищевказаних норм права не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.
Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних за період з 01.11.2010р. по 31.12.2011р., суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 16 604,07грн.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за період з 01.11.2010р. по 25.01.2012р., суд приходить до висновку, що розмір 3% річних за заявлений позивачем період складає 10796,40грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 796,40грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача, пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк до Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська" м.Донецьк про стягнення інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 16604,07грн., 3% річних в розмірі 10798,03грн., задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська" м.Донецьк (83008, м.Донецьк, вул.Лермонтова, 3 Б, ЄДРПОУ 33966997) на користь Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) 3% річних - 10796,40грн. та індекс інфляції у розмірі 16604,07грн.
Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія "Куйбишевська" м.Донецьк (83008, м.Донецьк, вул.Лермонтова, 3 Б, ЄДРПОУ 33966997) на користь Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) судовий збір у розмірі 1609,40грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 20.03.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2012р.
Суддя Лейба М.О.