"26" березня 2012 р. Справа № 5004/255/12
за позовом приватного підприємства «Укрніпрокон», м. Луцьк
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горохів
про стягнення 58000 грн.
Суддя: Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (Свідоцтво НОМЕР_2 від 27.11.2008р., договір №21/02/12 від 21.02.2012р., дов. від 21.02.2012р.)
від відповідача: не з'явились
Суть спору: приватне підприємство «Укрніпрокон»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 58000 грн. заборгованості по оплаті поставлених на виконання умов укладеного між сторонами договору №21-08/11 від 22.08.2011р. у серпні місяці 2011 року товарно-матеріальних цінностей.
Ухвалою господарського суду від 13.03.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні, надавши суду витребувані останнім документи та матеріали, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі поклавши при цьому на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 обов'язок відшкодування ПП «Укрніпрокон»понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат, в тому числі 1609,50 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на правову допомогу адвоката. При цьому представник сторони посилається на укладення 22.08.2011р. між сторонами договору № 21-08/11, поставку позивачем згідно умов цієї угоди відповідачу товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 69 919,70 грн. згідно видаткової накладної № 1 від 31.08.2011р., отримання товарів підприємцем ОСОБА_1, проведення останнім лише часткової оплати поставлених нафтопродуктів та існування в зв'язку із цим на даний час заборгованості в розмірі 58000 грн. по їх оплаті.
Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено письмових пояснень та інших витребуваних документів, в судове засідання підприємець ОСОБА_1 особисто не з'явився, свого повноважного представника не направив, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (ухвала від 13.03.2012р. про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача: АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією та була вручена останньому 16.03.2012р.), про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с. 28).
З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності підприємця ОСОБА_1 не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
22 серпня 2011 року між приватним підприємством «Укрніпрокон», м. Луцьк та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк було укладено договір поставки нафтопродуктів за №21-08/11 (а.с.9-10), згідно з умовами котрого ПП «Укрніпрокон»було взято на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність відповідачу товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів) у визначених між сторонами асортименті та кількості, а підприємцем ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.
На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткової накладної № 1 від 31.08.2011р. (а.с.11) було відпущено підприємцю ОСОБА_1, а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 69 919,70 грн.
На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначеного вище договору поставки та видаткової накладної.
Поруч з цим представником позивача в підтвердження отримання відповідачем товарів, поставлених на виконання умов договору №21-08/11 від 22.08.2011р., до матеріалів справи долучено посвідчену у встановленому порядку ксерокопію товарно-транспортної накладної від 31.08.2002р., рахунку на оплату товару №1 від 31.08.2011р. та податкової накладної №1 від 31.08.2011р. (а.с. 12-13).
Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.
Судом встановлено, що видаткова накладна № 1 від 31.08.2011р. на відпуск підприємством «Укрніпрокон»відповідачу нафтопродуктів підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена печатками господарюючих суб'єктів, містить всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображає зміст та обсяг здійсненої сторонами на підставі останньої, згідно умов підписаного договору поставки № 21-08/11 від 22.08.2011р. в серпні місяці 2011 року господарської операції.
Згідно із пунктом 3.1 договору № 21-08/11 від 22.08.2011р. загальна вартість останнього визначається вартістю відвантаженого товару протягом всього строку дії договору.
Пункт 3.2. вищевказаного договору встановлює, що переданий продавцем товар оплачується покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Умовами пункту 3.3. договору № 21-08/11 від 22.08.2011р. визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються на умовах 100% попередньої оплата вартості кожної партії товару.
Пункт 3.4. вищевказаного договору встановлює, що оплата товару проводиться покупцем на підставі рахунків-фактури постачальника протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі, що надсилається покупцю факсимільним зв'язком з подальшим наданням оригіналу. Підставою для виставлення рахунку за товар є усна або письмова заявка покупця.
Підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору № 21-08/11 від 22.08.2011р. зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставлених в серпні місяці 2011 року товарно-матеріальних цінностей не виконав, вартість останніх в повному об'ємі не оплатив у зв'язку з чим заборгував приватному підприємству «Укрніпрокон»58000 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість поставлених згідно видаткової накладної № 1 від 31.08.2011р. товарів 69 919,70 грн. за мінусом частково проведеної відповідачем протягом жовтня-грудня місяців 2011 року та січня місяця 2012 року оплати отриманих нафтопродуктів на суму 11 919,70 грн. (докази оплати - банківські виписки від 13.10.2011р., 24.10.2011р., 04.11.20111р., 23.11.2011р., 08.12.2011р.. 09.12.2011р., 26.12.2011р., 20.01.2012р. -а.с.14-21 ).
Оскільки, в рахунку №1 від 31.08.2011р. на оплату товару не вказаного строку, протягом котрого товар повинен бути оплачений покупцем, беручи до уваги положення пункту 3.4. договору № 21-08/11 від 22.08.2011р., на думку суду, сторонами строк виконання покупцем обов'язку оплатити отриманий товар конкретними періодами визначений не був.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
23 лютого 2012 року у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу підприємця ОСОБА_1 було направлено лист-вимогу на суму 58000 грн. (а.с.23) з пропозиціями проведення підприємцем належних розрахунків по оплаті поставлених в серпні місяці 2011 року нафтопродуктів та погашення існуючої заборгованості в розмірі 58000 грн. Доказами направлення зазначеної вимоги відповідачу виступає долучений до матеріалів справи фіскальний чек відділення зв'язку від 23.02.2012р. №6467 (а.с.22).
Зазначену вимогу у визначений ст. 530 ЦК України строк було залишено підприємцем ОСОБА_1 без відповіді та належного реагування.
Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки нафтопродуктів № 22.08/11 від 22.08.2011р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та непроведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 58000 грн.
Сума заборгованості 58000 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.
Невиконання зобов'язання підприємцем ОСОБА_1 спричинило звернення ПП «Укрніпрокон»з позовом до суду та понесення останнім витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується договором про надання юридичних послуг №21/02/12 від 21.02.2012р. та копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 27.11.2008р.(а.с. 25,32).
Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Оцінивши клопотання ПП «Укрніпрокон»відносно стягнення на користь останнього з відповідача -підприємця ОСОБА_1 3000 грн. у відшкодування оплати наданих адвокатських послуг суд вважає за можливе задовольнити останнє частково на суму 1500 грн. з огляду на принципи добросовісності, розумності та справедливості судового процесу, а також з огляду на неспіврозмірність (завищеність) позивачем розміру цих витрат, розумну необхідність відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів ПП «Укрніпрокон»у даній конкретній справі.
При цьому господарським судом було враховано те, що у відповідності до п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(із наступними змінами та доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Згідно п.12 вказаного Роз'яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування вказаних витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини підприємця ОСОБА_1, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодовувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок підприємця ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 599, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Укрніпрокон» (м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 44/2, код ЄДРПОУ 37259137) 58000 грн. заборгованості, 1609,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору та 1500 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката.
Суддя В. А. Войціховський
Повний текст рішення
складено та підписано
26.03.12