"26" березня 2012 р. Справа № 5015/5565/11(31/172-2010)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЗаріцької А.О.,
суддів:Поліщука В.Ю.(доповідач),
Міщенка П.К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд",
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року,
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2011 року,
у справі№ 5015/5565/11,
за заявою Державної податкової адміністрації у Сколівському районі Львівської області (м. Сколе, Львівська область),
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат" (с. Волосянка, Сколівський район, Львівська область)
про банкрутство,-
У жовтні 2010 року Державна податкова інспекція у Сколівському районі Львівської області (далі за текстом -ДПІ у Сколівському районі) звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат" (далі за текстом -ТзОВ "Синдикат") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду Львівської області від 17.11.2010 року ТзОВ "Синдикат" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Ріжніва Михайла Івановича.
Після публікації оголошення, з грошовими вимогами до боржника звернулись Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі з вимогами в сумі 6 951 грн. 44 коп., Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" з вимогами у сумі 957 303 грн. 18 коп., Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення фонду з вимогами в сумі 431 грн. 52 коп., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сколівському районі Львівської області з вимогами в сумі 459 грн. 77 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд" з вимогами у сумі 616 746 грн. 27 коп., Сколівський районний центр зайнятості з вимогами в сумі 408 грн. 61 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Геос-Львів" з вимогами в сумі 40 925 грн. 00 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія" з вимогами в сумі 7 224 216 грн. 40 коп.
Ліквідатором визнано грошові вимоги наступних кредиторів: Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі в сумі 6 951 грн. 44 коп., Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" в сумі 957 303 грн. 18 коп., Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення фонду в сумі 431 грн. 52 коп., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сколівському районі Львівської області в сумі 459 грн. 77 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд" в сумі 616 746 грн. 27 коп., Сколівського районного центру зайнятості в сумі 408 грн. 61 коп.; ліквідатором відмовлено ТзОВ "Геос-Львів" та ТзОВ "Перша факторингова компанія" у визнанні їх грошових вимог до банкрута.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.10.2011 року у справі № 5015/5565/11 (суддя -Морозюк А.Я.) в задоволенні клопотання ТзОВ "Геос-Львів" від 14.02.2011 року (поданого суду 16.02.2011 року) про винесення ухвали про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - процедури розпорядження майном боржника, заміну ліквідатора Ріжніва М.І. арбітражним керуючим і винесення про це відповідної ухвали - відмовлено повністю; в задоволенні клопотання МНВАП "Авіокон Проект" від 30.03.2011 року (поданого суду 07.04.2011 року) про припинення процедури ліквідації банкрута, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і перехід до процедури розпорядження майном боржника, заміну ліквідатора Ріжніва М.І. арбітражним керуючим і винесення про це відповідної ухвали -відмовлено повністю; в задоволенні скарги ТзОВ "Геос-Львів" від 04.04.2011 року (поданої суду 07.04.2011 року) на дії ліквідатора у цій справі, в якій заявник просить місцевий господарський суд усунути ліквідатора арбітражного керуючого Ріжніва М.І. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і перейти до загальних процедур у справі про банкрутство, призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Опришка О.З. - відмовлено повністю; скаргу ТзОВ "Геос-Львів" від 04.03.2011 року (подану суду 09.03.2011 року) на дії ліквідатора у цій справі, в якій заявник просить визнати неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Ріжніва М.І. по невизнанню грошових вимог до боржника ТзОВ "Синдикат" на суму 40 925 грн. 00 коп., визнати грошові вимоги ТзОВ "Геос-Львів" до ТзОВ "Синдикат" в сумі 40 800 грн. 00 коп. - заборгованості за оренду автомобіля та 125 грн. 00 коп. судових витрат та включити їх до реєстру вимог кредиторів (всього на суму 40 925 грн. 00 коп.) - задоволено повністю; визнано неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Ріжніва М.І. по невизнанню грошових вимог ТзОВ "Геос-Львів" до ТзОВ "Синдикат" на суму 40 925 грн. 00 коп.; визнано грошові вимоги ТзОВ "Геос-Львів" до ТзОВ "Синдикат" на суму 40 800 грн. 00 коп. та 125 грн. 00 коп. судових витрат (всього 40 925 грн. 00 коп.), з яких 125 грн. 00 коп. визнано вимогами першої черги та 40 800 грн. 00 коп. -вимогами четвертої черги; скаргу ТзОВ "Перша факторингова компанія" від 09.03.2011 року (подану суду 11.03.2011 року) на дії ліквідатора у даній справі, в якій заявник просить визнати неправомірними дії ліквідатора Ріжніва М.І., визнати ТзОВ "Перша факторингова компанія" кредитором банкрута з кредиторськими вимогами в сумі 7 224 216 грн. 40 коп. та включити їх до реєстру вимог кредиторів -задоволено повністю; визнано неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Ріжніва М.І. по невизнанню грошових вимог ТзОВ "Перша факторингова компанія" до ТзОВ "Синдикат" на суму 7 224 216 грн. 40 коп.; визнано грошові вимоги ТзОВ "Перша факторингова компанія" до ТзОВ "Синдикат" на суму 7 224 216 грн. 40 коп. та 125 грн. 00 коп. судових витрат (всього 7 224 341 грн. 40 коп.), з яких 125 грн. 00 коп. визнано вимогами першої черги та 7 224 216 грн. 40 коп. -вимогами четвертої черги; в задоволенні клопотання ліквідатора банкрута Ріжніва М.І. від 26.10.2011 року (поданого суду 27.10.2011 року), в якому, з метою встановлення особи керівника та головного бухгалтера ТзОВ "Синдикат" за період 2008 - 2010 роки, а також на підставі яких цивільно-правових актів і коли змінено засновника ТзОВ "Синдикат", ліквідатор просить витребувати від державного реєстратора Сколівської РДА копії документів із реєстраційної справи, які підтверджують дані факти -відмовлено повністю; розгляд справи відкладено; інше.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 5015/5565/11 (головуючий суддя -Михалюк О.В., судді: Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.10.2011 року у справі № 5015/5565/11 (пункти 4, 5) залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Розділспецбуд" -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами ухвалою та постановою, ТзОВ "Розділспецбуд" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.10.2011 року в частині визнання кредиторських вимог ТзОВ "Перша факторингова компанія" у сумі 7 242 216 грн. 40 коп. та ТзОВ "Геос-Львів" у сумі 40 925 грн. 00 коп., скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року, задовольнивши при цьому у повному розмірі касаційну скаргу.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ТзОВ "Розділспецбуд", колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Колегією суддів касаційної інстанції, з наданих до касаційної скарги матеріалів встановлено, що, в порушення ст. 1111 ГПК України, скаржник не направив копію касаційної скарги на адресу кредитора -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сколівському районі Львівської області. Крім того, з наданої до касаційної скарги квитанції № 14/6720 одержувачем визначено ТзОВ "Синдикат", населений пункт одержувача -"Дубляни Львів", в той час місцезнаходженням ТзОВ "Синдикат" є с. Волосянка Львівської області. Також, відсутні докази направлення копії касаційної скарги на адресу ліквідатора -арбітражного керуючого Ріжніва М.І.
Неповідомлення сторін у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст. ст. 42, 43 ГПК України.
Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ст. 1111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі про банкрутство № 5015/5565/11 та ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо форми касаційної скарги, що є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до приписів п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Крім цього, відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Нормами п. 2) ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Між тим, виходячи із визначених повноважень касаційної інстанції, згідно п. 2) ст. 1119 ГПК України, визначаючи в прохальній частині касаційної скарги вимогу щодо прийняття нового рішення, скаржник, в порушення норми п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, не визначає, у чому полягає суть нового рішення, яке, на думку скаржника, має бути прийнято судом касаційної інстанції.
Згідно з приписами вказаної статті ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, при зверненні із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судом при прийнятті останнім того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи, вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.
Однак, в порушення вказаної вимоги, скаржник лише вказує що оскаржувані ним рішення були прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, та не зазначає які саме порушення (з посиланням на конкретні норми) були допущені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи наведене, допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду з підстав п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 110, п. п. 3), 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розділспецбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 5015/5565/11 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.О. Заріцька
Судді В.Ю. Поліщук
П.К. Міщенко