"08" серпня 2012 р. Справа № 13/5026/14/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль
на рішеннявід 16.02.2012 р. господарського суду Черкаської області
та постановувід 17.04.2012 р. Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 13/5026/14/2012 господарського суду Черкаської області
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Тернопіль
до відкритого акціонерного товариства "Пальмирське ремонтно-транспортне підприємство", с. Вознесенське Черкаської області
про зобов'язання виконати умови договору
Подана 05.07.2012 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -заявник) касаційна скарга від 05.06.2012 р. б/н не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана на рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі №13/5026/14/2012 з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток штампу на поштовому конверті (05.07.2012 р.).
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, яке мотивоване тим, що заявник не отримав копію оскаржуваної постанови, що позбавило його можливості своєчасно подати касаційну скаргу.
Згідно зі ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята за результатом розгляду апеляційної скарги заявника. Представник заявника був присутній в судовому засіданні при прийнятті постанови суду апеляційної інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання від 17.04.2012 р.
При цьому копія постанови суду апеляційної інстанції надіслана сторонам, у тому числі і заявнику, 23.04.2012 р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотному боці постанови.
Посилаючись на неотримання копії оскаржуваної постанови, заявник не надає жодних доказів у підтвердження цього факту (зокрема, довідку з відділення поштового зв'язку про ненадходження кореспонденції на адресу).
Слід зазначити, що заявник вже звертався з аналогічною касаційною скаргою, яку було повернуто ухвалою Вищого господарського суду України від 11.06.2012 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. При цьому вперше апеляційна скарга була подана 05.06.2012 р., тобто також із пропуском встановленого процесуального строку для її подання.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою, за умови обізнаності про наявність оскаржуваного судового рішення ще в день його прийняття, заявником не наведено.
Таким чином, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з касаційною скаргою поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про поновлення цього строку. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Крім того, з доданої до касаційної скарги квитанції №981074.11.2 від 05.06.2012 р., вбачається, що заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги лише в сумі 150,22 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлений п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України також є безумовною підставою для повернення касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 53, 86, 110, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 16.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 13/5026/14/2012.
2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути її заявнику.
3. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету судовий збір в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. 22 коп., сплачений квитанцією №981074.11.2 від 05.06.2012 р.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич