"20" березня 2012 р. Справа № 15/64/2011/5003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідача),
Коробенка Г.П.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Алко-Стандарт"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року
у справі господарського суду№ 15/64/2011/5003 Вінницької області
за заявоюТОВ "Арма Факторинг"
до ТОВ "Алко-Стандарт"
про визнання банкрутом
розпорядник майнаБуличов С.О.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від ТОВ "Алко-Стандарт"Лавріненко Т.М.
від ТОВ "Арма Факторинг"Варга О.М. (довіреність від 01.11.2011 року)
від ПАТ "Піреус Банк МКБ"Рєзніков В.І. (довіреність від 12.12.2011 року № 109/юр), Міщенко І.С. (довіреність від 12.12.2011 року № 109/юр)
розпорядник майна Буличов С.О. (витяг з ЄДРПОУ від 05.09.2011 року)
ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.08.2011 року (суддя Лабунська Т.І.) порушено провадження у справі № 15/64/2011/5003 про банкрутство ТОВ "Алко-Стандарт" (далі -боржника) за заявою ТОВ "Арма Факторинг" (далі -ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Законом) (том 1, а.с. 1-2).
Ухвалою підготовчого засідання від 08.09.2011 року визнано безспірні грошові вимоги ТОВ "Арма Факторинг" на суму 22808202,43грн. та зобов'язано ініціюючого кредитора в 10-денний термін з дати винесення ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника. Попереднє засідання призначено на 24.11.2011 року (том 1, а.с. 102-105).
13 вересня 2011 року в газеті "Голос України" № 167 здійснена публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алко-Стандарт" (том 1, а.с. 107).
12 жовтня 2011 року Публічним акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ" (далі -ПАТ "Піреус Банк МКБ") подано до суду заяву про включення до складу кредиторів боржника № 271 від 12 жовтня 2011 року з грошовими вимогами на суму 28 905 976грн. (том 3, а.с. 2-219).
Ухвалою попереднього засідання суду від 22 листопада 2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого не включено грошових вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" (том 4, а.с.122-125).
Іншою ухвалою суду від 22.11.2011року кредитору ПАТ "Піреус Банк МКБ" відмовлено у визнанні грошових вимог до боржника на суму 28 905 976, 07 грн. (копії матеріалів справи, а.с. 31-35).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22.11.2011 року у справі № 15/64/2011/5003 та визнати грошові вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" в сумі 28 905 976, 07 грн. до боржника ТОВ "Алко-Стандарт" та включити до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" задоволено, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.11.2011 року у справі № 15/64/2011/5003 скасовано, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" на суму 28 905 976 грн. 07 коп. Визнано Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" кредитором у справі №15/64/2011/5003 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алко-Стандарт" з грошовими вимогами до боржника на суму 28905976 грн. 07 коп. - черговість задоволення вимог перша; 85 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення - черговість задоволення вимог перша (копії матеріалів справи, а.с. 229-236).
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, боржник ТОВ "Алко-Стандарт" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 25.01.2012 року у справі № 15/64/2011/5003, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційна скарга боржника мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 553, 554 Цивільного кодексу України та статей 35, 81, 97 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник зазначав про недослідження апеляційним судом розрахунку суми заборгованості, черговості задоволення вимог, неврахування судових рішень, які на його думку, мають преюдиційний характер.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, вислухавши представників учасників провадження у справі, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів статей 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень статті 14 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.
Статтею 31 Закону визначено черговість задоволення вимог кредиторів, так, в першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою, в четверту чергу задовольняються вимоги, не забезпечені заставою, в шосту чергу задовольняються інші вимоги (зокрема, штрафні санкції).
Відповідно до частин 2, 4 статті 543 Цивільного кодексу України кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного з солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний в повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним з боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Згідно з частиною 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Статтями 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частинами 2, 4 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Судами встановлено, що 12 жовтня 2011 року, з дотриманням 30-денного строку, ПАТ"Піреус Банк МКБ" звернулось до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №15/64/2011/5003 на суму 28 905 976грн. Грошові вимоги обґрунтовувались отриманням боржником кредитів згідно укладених кредитних договорів №КЛ/08-17 від 19.09.2008року, №КЛ/09-23 від 30.09.2009року №КЛ/08-07 від 09.06.2008року, №КЛ/08-08 від 09.06.2008року, які забезпечувались майновою порукою майна фізичних осіб Утенко Н.В. та Утенко В.П., іпотекою майна боржника (нежитлової будівлі в м. Жмиренка Вінницької області, вул. Київська, 55, товарів в обороті, виробничого обладнання, рухомого майна) (том 3, а.с. 2-219).
Розглядаючи зазначені грошові вимоги, як спірні, суд першої інстанції встановив, що 22 вересня 2011 року Солом'янський районний суд міста Києва, за наслідками розгляду позовної заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ", прийняв рішення у справі №2-3562/11, яким задоволив позов, стягнувши солідарно з майнових поручителів Утенка Володимира Петровича та Утенко Наталії Віталіївни на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами, зокрема, основний борг, нараховані і несплачені проценти, пеню за несвоєчасну сплату процентів та пеню за несвоєчасну сплату основного боргу.
Також судом першої інстанції встановлено, що згідно ухвали господарського суду Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2011 року припинено провадження у справі №33/381-64/204 в частині зустрічного позову ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ТОВ "Алко-Стандарт", ТОВ "Торг-Майстер, ТОВ "Веселка-ВТП", ТОВ "Торговий дім - Альянс" та ПП "Торговий дім "Едельвейс" про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами №КЛ/08-07 від 09 червня 2008 року, №К/08-08 від 09 червня 2008 року, №К/08-17 від 19 вересня 2008 року та №КЛ/09-23 від 30 вересня 2009 року. А постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2011 року у справі №33/381-64/204, зазначену ухвалу залишено без змін. Рішення судів були чинними на момент розгляду спірних грошових вимог в судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд першої інстанції прийняв до уваги зазначені судові рішення, як докази необґрунтованості грошових вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" у справі про банкрутство ТОВ "Алко-Стандарт" №15/64/2011/5003, мотивуючи тим, що кредитор уже захистив свої майнові права шляхом звернення стягнення на майно поручителів Утенко В.П. та Утенко Н.В. у справі №2-3562/11 Солом'янського районного суду міста Києва та у нього відсутнє право звернутися безпосередньо до боржника. Також суд першої інстанції прийняв до уваги припинення позовного провадження згідно пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України за позовною заявою кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ" про стягнення коштів з боржника та інших майнових поручителів ( ТОВ "Торг -Май1стер", ТОВ "Веселка- ВТП", ТОВ "Торговий дім -Альянс" , ПП "Торговий дім "Едельвейс") за спірними кредитними договорами у справі №33/381-64/204 ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2011року, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011року.
Скасовуючи зазначене рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, який відповідно до статті 101 ГПК України повторно розглядає справу, не дослідив в повній мірі обставин дійсності грошових вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" та повноти наданих кредитором доказів в обґрунтування зазначених грошових вимог.
Зокрема, судом апеляційної інстанції не дано жодної оцінки обставинам можливого припинення зобов'язань за спірними кредитними договорами шляхом реалізації процедур звернення стягнення на майно поручителів (іпотекодавців) боржника в судовому та позасудовому порядках.
Також судом апеляційної інстанції не дано жодної оцінки наданим кредитором доказам в обґрунтування розрахунку грошових вимог, їх складу (основний борг, штрафні санкції) та черговості задоволення, в залежності від складу грошових вимог.
Судом апеляційної інстанції не дано оцінки фактичної наявності на момент розгляду справи заставного забезпечення у самого боржника, не визначено його суми, що має значення для визначення черговості задоволення вимог такого кредитора у першу чергу, оскільки тільки грошові вимоги, забезпечені заставою майна боржника (а не майнових поручителів), включаються до реєстру вимог кредиторів та задовольняються в першу чергу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду про те, що зобов'язання за кредитним договором не припиняються внаслідок прийняття рішення іншим судом про звернення стягнення на майно майнового поручителя, а прийняття такого рішення не може обмежити кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ", в такому способі захисту його майнових прав, як звернення з кредиторськими вимогами до боржника, який є отримувачем кредиту, відповідно до статей 15, 16, 543, 553, 554 Цивільного кодексу України. Також апеляційним судом вірно встановлено відсутність обставин преюдиційного характеру відповідно до статті 35 ГПК України. Так, рішення Солом'янського районного суду міста Києва 22 вересня 2011 року у справі №2-3562/11 прийнято за участі інших сторін у справі та не виключає можливості захисту прав кредитодавця шляхом звернення до особи, яка є солідарним боржником, а ухвала господарського суду міста Києва від 07.10.2011року у справі №33/381-64/204 про припинення провадження у справі є такою, за наслідком прийняття якої не вирішувався спір по суті, що виключає можливість оцінки таких судових актів, як преюдиційних та таких, що перешкоджають зверненню кредитора за захистом своїх цивільних прав у справі про банкрутство.
Разом з тим, колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що обов'язок подання доказів в обґрунтування грошових вимог конкурсного кредитора відповідно до частини 1 статті 14 Закону покладено на такого кредитора, а не на інших учасників провадження у справі про банкрутство.
Отже, саме кредитор повинен надати суду докази існування зобов'язань майнових поручителів по спірних кредитних договорах, докази припинення зобов'язань по таких кредитах шляхом звернення стягнення на майно поручителів боржника, докази фактичної наявності забезпеченого заставою майна боржника на момент звернення до суду з грошовими вимогами кредитора з визначенням вартості заставного майна, належні розрахунки суми основного боргу, штрафних санкцій, обґрунтування визначення черговості окремих грошових вимог такого кредитора.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та приймаючи рішення про визнання грошових вимог зазначеного кредитора, суд апеляційної інстанції, в порушення статті 101 ГПК України зазначених документів не дослідив, внаслідок чого було допущено порушення приписів статей 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З огляду на викладене, та враховуючи межі перегляду справи касаційним судом відповідно до статті 111-7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку про необхідність скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року та направлення справи на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді суду належить відповідно до статті 101ГПК України перевірити всі обставини виникнення, розрахунку, черговості, дійсності та розміру майнового забезпечення боржником грошових вимог кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ" та, керуючись статтями 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийняти рішення про можливість їх визнання та включення до реєстру грошових вимог кредиторів боржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -
1. Касаційну скаргу ТОВ "Алко-Стандарт" задовольнити частково.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року скасувати.
Апеляційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.11.2011 року з матеріалами справи № 15/64/2011/5003 направити на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
Г. Коробенко