"14" березня 2012 р. Справа № 3/115
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Кондратової І.Д.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" на рішення господарського суду м. Києва від 21 липня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2011 року у справі № 3/115 за позовом комунального підприємства "Київпастранс" до закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" про зобов'язання повернути товар зі зберігання, за зустрічним позовом про зобов'язання виконати умови договору, -
Встановив:
У червні 2011 року комунальне підприємство "Київпастранс" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" про зобов'язання повернути товар, прийнятий за актом відповідального зберігання від 12 грудня 2007 року на підставі договору № 19/12-07 від 11 грудня 2007 року про закупівлю товару.
21 червня 2011 року відповідач подав зустрічний позов про зобов'язання виконати умови п. 4.4 договору № 19/12-07 від 11 грудня 2007 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 липня 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2011 року, первісний позов задоволено. Зобов'язано відповідача повернути позивачу товар, прийнятий за актом відповідального зберігання від 12 грудня 2007 року, а саме: прокладки пружного скріплення (ТРЕП-Ш) в кількості 40000 шт., прокладки гумові шумознижуючі для рейкового транспорту в кількості 40000 шт. В задоволені зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11 грудня 2007 року сторонами укладено договір про закупівлю товару № 19/12-07, за яким постачальник зобов'язався передати замовнику вироби гумові різні (комплект прокладок шумоізоляційних для рейкового транспорту) відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору постачальник поставив замовнику товар, а позивач сплатив за нього відповідачу за рахунок державних коштів 5144160 грн.
12 грудня 2007 року сторонами складено акт відповідального зберігання, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв на збереження всю кількість сплаченого товару, однак, на пред'явлені пізніше позивачем вимоги про повернення товару належним чином не відреагував і товар не повернув, доказів протилежного суду не надав.
Встановивши зазначене, суд, керуючись нормами ст.ст. 509, 936, 937, 938, 943, 949, 953 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, зважаючи, при цьому, на те, що строк позовної давності в три роки в даному випадку обчислюється з дня пред'явлення позивачем вимоги щодо повернення товару зі зберігання, тобто з 24 жовтня 2008 року, а тому не є пропущеним.
Розглядаючи зустрічні позовні вимоги про зобов'язання позивача виконати умови п. 4.4 договору № 19/12-07 від 11 грудня 2007 року та отримувати раніше придбану за вказаним договором підкладку пружного скріплення та прокладку гумову шумознижуючу для рейкового транспорту в складі скріплення КППТ -17, господарський суд першої інстанції встановив, що вказаним п. 4.4 договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженим представником замовника у відповідності з Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення № 888 від 1998 року, інструкцій П-6 та П-7, регулюючих прийом продукції по кількості та якості.
Договором № 19/12-07 від 11 грудня 2007 року обумовлено, що його предметом є поставка лише двох елементів: прокладки пружного скріплення КППТ (Треп-Ш) в кількості 62160 шт. та прокладки гумової шумознижуючої для рейкового транспорту в кількості 62160 шт.
Доказів, що сторонами договору досягнуто згоди пор внесення змін щодо предмету договору поставки матеріали справи не містять.
З огляду на встановлене, суд, керуючись ст. 270 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629, 668, 669 Цивільного кодексу України, ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти" (чинного на момент проведення закупівлі), дійшов висновку, що вимагаючи від позивача здійснювати отримання товару в складі скріплення КППТ -17, який не є предметом договору закупівлі, відповідач намагається змінити предмет договору в частині збільшення найменування та асортименту товару, що є недопустимим та свідчить про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.
Висновки попередніх судових інстанцій про необхідність задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог є законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21 липня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2011 року у справі № 3/115 -без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді Кондратова І.Д.
Стратієнко Л.В.