"31" січня 2012 р. Справа № 2/109
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаНавроцький В.В. дов. від 23.01.2012 року
відповідачаТараненка Д.О. дов. від 11.01.2012 року Коссей О.М. дов. від 11.01.2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиВідкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс" та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7
на постановувід 10.11.2011 року Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 2/109 господарського суду Закарпатської області
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_7
до Відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс"
про- врегулювання розбіжностей щодо умов договору про надання послуг перевізникам пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутках загального користування на автостанціях Закарпатської області № 2 від 06.09.2010 року між ВАТ "Закарпатавтотранс" та ОСОБА_7, виклавши умови договору № 2 про надання послуг перевізникам пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автостанціях Закарпатської області в редакції запропонованій ОСОБА_7; - зобов'язання ВАТ "Закарпатавтотранс" укласти договір № 2 про надання послуг перевізникам пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області від 06.09.2010 року (щодо яких у сторін виникли розбіжності) в редакції, запропонованій ПП ОСОБА_7, підписавши текст цього договору в редакції, запропонованій ОСОБА_7
Доповідач Волковицька Н.О.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_7 звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс" про врегулювання розбіжностей щодо умов договору про надання послуг
перевізникам пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області № 2 від 06.09.2010 року між ВАТ "Закарпатавтотранс" та ОСОБА_7, виклавши умови договору № 2 про надання послуг перевізникам пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автостанціях Закарпатської області в редакції запропонованій ОСОБА_7 та про зобов'язання ВАТ "Закарпатавтотранс" укласти договір № 2 про надання послуг перевізникам пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області від 06.09.2010 року (щодо яких у сторін виникли розбіжності) в редакції, запропонованій ПП ОСОБА_7, підписавши текст цього договору в редакції, запропонованій ОСОБА_7
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року (суддя Ремецькі О.Ф.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року (судді: Мурська Х.В., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року вказані судові акти скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Під час нового розгляду справи господарський суд Закарпатської області рішенням від 01.08.2011 року (суддя Якимчук Л.М.) позовні вимоги задовольнив частково.
2. Умови п.1.1. договору №2 від 06.09.2010 затверджено у такій редакції:
"Сторона -1 зобов'язується надати послуги та виконати роботи для Сторони-2 пов'язані з відправленням і прибуттям пасажирів, а Сторона-2 зобов'язується провести оплату за отримані послуги і виконані Стороною-1 роботи".
3. Умови п.2.1.2 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Організувати прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ, а саме:
- фіксувати фактичний час прибуття і відправки автобусів Сторони-2 у диспетчерських журналах та в дорожньому листі, завіривши запис особистим штампом посадової особи (диспетчера), а також в електронному вигляді;
- видавати водіям оформлену відомість касового продажу квитків на виконуючий рейс, зробивши про це відмітку у квитково-касовому листі.
4. Умови п.2.1.5 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Забезпечити прийом та відправлення автобусів та пасажирів".
5. Пункт 2.1.12 договору виключити.
6. Умови п.2.1.13 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Забезпечити на своїх автобусних станціях умови продажу квитків на проїзд та перевезення багажу для Сторони-2 як попередньо так і в день відправлення".
7. Пункт 2.1.14 договору виключити.
8. Умови п.2.1.15 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Здійснювати перевірки на предмет наявності квитків у пасажирів рейсових автобусів безпосередньо в автобусі на території автостанції".
9. Умови п.2.2.10 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Надати Стороні-1 документацію: копію договору із "Замовником", оригінал затвердженого розкладу руху автобусів, тарифні сітки, копію дозволу роботи на маршруті".
10. Умови п.3.1.1 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За зрив рейсу без поважних причин, Сторона-2 сплачує Стороні-1 кошти у розмірі суми двох квитків від початкової до кінцевої зупинки, визначеної за маршрутом перевізника.
Поважними причинами, які не тягнуть за собою грошової компенсації, вважаються важкі погодно-кліматичні умови та інші форс-мажорні обставини. Підставою для не нарахування грошової компенсації є акт складений фахівцями Сторони-2, який на протязі 3 днів надсилається Стороні-1".
11. Умови п.3.1.2 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За не заїзд автобусів на автостанції, які передбачені розкладом руху, Сторона-2 сплачує Стороні-1 неустойку у розмірі 100,00 (сто) грн. за кожну з автостанцій на яку був здійснений не заїзд в незалежності від виду сполучення. Незаїздом рахується випадок, коли підтверджується відправлення автобуса з автостанції формування".
12. Умови п.3.1.3 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"При виявленні безквиткових пасажирів в салоні автобуса або підбір їх безпосередньо на автостанції Сторона-1 проводить дообілечування цих пасажирів, а у разі відмови Сторона-2 сплачує Стороні-1 неустойку в сумі 10 грн. за кожного безквиткового пасажира у приміському сполученні, 15 грн. за кожного безквиткового пасажира у міжміському сполученні, 30 грн. за кожного безквиткового пасажира у міжобласному сполученні, Стороною-1 по можливості робиться відповідний запис у квитково-касовому листі та складається акт довільної форми з яким ознайомлюється водій під розпис, копія якого надсилається Стороні-2".
13. Умови п.3.1.4 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За кожен випадок запізнення автобуса на автостанцію більше 15-ти хвилин без поважних причин згідно затвердженого розкладу руху, Сторона-2 сплачує Стороні-1 кошти в сумі 5 грн за кожне запізнення.
Поважними причинами є причини зазначені в п.3.1.1 цього договору".
14. Умови п.3.1.5 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За відсутність візуальної інформації та гучномовного повідомлення на автостанціях про рейси, відсутність інформації про погодні умови на маршрутах, інформації з безпеки дорожнього руху, оперативних даних про ДТП, Сторона-1 сплачує Стороні-2 кошти в сумі 5 грн. за кожен випадок".
15. Умови п.3.1.6 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За порушення терміну перерахування коштів більш як на 3 дні після одержання акту взаємозвірки, Сторона-1 сплачує Стороні-2 за кожен послідуючий день пеню в сумі 0,05% від суми заборгованості. Підставою для не нарахування пені є акт складений фахівцями Сторони-2, який надсилається Стороні-1".
16. Умови п.3.1.7 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За необґрунтовану відмову працівника автостанції від продажу квитка на графіковий рейс Сторони-2, Сторона-1 відшкодовує Стороні-2 вартість такого квитка".
17. Умови п.4.1 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За надання обов'язкових послуг /п.2.1.3., 2.1.4, 2.1.6 договору/ при виконанні рейсів на міжміських та приміських регулярних маршрутах Сторона-2 сплачує Стороні-1 кошти в сумі фіксованої плати (Додаток №1), що розраховується по кожній автостанції, які є на маршруті руху, згідно кількості послуг, що надаються на автостанції (класу АС).
За надання обов'язкових послуг з продажу квитків на проїзд та перевезення багажу /п.2.1.13 договору/ Сторона-2 сплачує Стороні-1 винагороду за тарифами визначеними у Додатку №1 в залежності від виду сполучення".
18. Умови п.4.2 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Сума фіксованої плати за надання обов'язкових послуг /п.2.1.3.,2.1.4.,2.1.6 договору/ Стороні-2 знімається Стороною-1 з суми реалізації квитків Сторони-2 до 10-го числа звітного місяця, а кошти від надання послуг з продажу квитків на проїзд та перевезення багажу /п.2.1.13 договору/ знімаються Стороною-1 з суми реалізації квитків Сторони-2 до 10-го числа наступного за звітним місяця згідно Додатку №1.
Суми страхових внесків перераховуються Стороною-1 відповідно до угоди укладеної Стороною-2 і страховою компанією, де третьою стороною є Сторона-1".
19. Умови п.4.3 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Щомісячно до 15-го числа наступного за звітним місяця Сторони проводять звірку взаєморозрахунків за реєстрами відомостей зі складанням акту звірки взаєморозрахунків. Обов'язок по підготовці акту звірки покладається на Сторону-1".
20. Умови п.4.4 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Розрахунок Сторони-1 зі Стороною-2 за продані пасажирам квитки на проїзд та перевезення багажу проводиться щовівторка на розрахунковий рахунок Сторони-2. Кінцевий розрахунок здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів після підписання акту звірки розрахунків".
21. Пункт 4.5.1 договору виключити.
22. Пункт 4.6 договору виключити.
23. Умови п. 4.7 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"При збільшенні витрат при наданні обов'язкових послуг /п.п. 2.1.3,2.1.4, 2.1.6 договору/ Стороні-2, Сторона-1 за попереднім письмовим погодженням зі Стороною-2 змінює вартість обов'язкових послуг, що надаються Стороні-2".
24. Умови п.4.8 договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"За надання додаткових послуг по введенню нового рейсу в комп'ютерну мережу, рекламне забезпечення та інше із Сторони-2 знімається плата згідно тарифів на додаткові послуги за письмового погодження зі Стороною-2".
25. Умови п.7.1 договору №2 від 06.09.2010р. затвердити у такій редакції:
"Термін дії цього договору встановлюється з 01 жовтня 2010року по 31 грудня 2010 року".
26. Умови Розділу VIII договору №2 від 06.09.2010 затвердити у такій редакції:
"Сторона-1: відкрите акціонерне товариство "Закарпатавтотранс", юридична адреса: 88015, Україна, м.Ужгород, вул..Капушанська, 102, код ЄДРПОУ 03113934 р/р 26009276286 в "РБ Аваль"МФО 380805, тел/факс (03122)2-35-29".
27. Умови додатку №1 до договору №2 від 06.09.2010 затвердити у редакції відповідача.
За апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 року (головуючий суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Краєвська М.В.) скасоване в частині затвердження пунктів 3.1.3 та 7.1 договору в редакції позивача.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким пункт 3.1.3 договору виключено, а пункт 7.1 договору викладено в наступній редакції: "Термін дії договору встановлюється з 01.10.2010 року по 31.12.2013 року".
В решті рішення залишене без змін.
Відкрите акціонерне товариство "Закарпатавтотранс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 року, а рішення господарського суду Закарпатської області від 01.08.2011 року залишити без змін.
Скаржник вважає, що апеляційним господарським судом помилково не взято до уваги частину 1 статті 180 Господарського кодексу України, статтю 35 Закону України "Про автомобільний транспорт", Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, статтю 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Також скаржник зазначає, що в апеляційного суду не було жодних правових підстав залишати поза увагою затверджений Мінтрансзв'язку та зареєстрований у Міністерстві юстиції Порядок регулювання діяльності автостанцій, який на час розгляду справи судом набрав чинності.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_7 також звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду скасувати в частині затвердження пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6, 3.1.7, 4.1, 4.2 та додаток №1 до договору в редакції відповідача та прийняти нове рішення про затвердження пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 4.1, 4.2 та додатку №1 до договору в редакції позивача.
Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України, статей 7, 42 Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.
Від Відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 без задоволення.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій спір у даній справі виник при укладенні договору про надання послуг перевізникам, пов'язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області, укладання якого є обов'язковим згідно статті 32 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Розбіжності щодо яких виник спір стосуються пунктів 1.1, 2.1.2, 2.1.5, 2.1.12, 2.1.13, 2.1.14, 2.1.15, 2.2.10, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6, 3.1.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5.1, 4.6, 4.7, 4.8, розділу VIII, додатку №1.
Приймаючи рішення у справі місцевий суд виходив із приписів статті 32 Закону України "Про автомобільний транспорт", статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статей 179-181 Господарського кодексу України, статей 640, 641 Цивільного кодексу України.
Позивач не погодився з рішенням суду в частині, що стосується відповідальності сторін за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання (п.п.3.1.1, 3.1.2., З.1.З., 3.1.4., 3.1.5., 3.1.6, 3.1.7 договору); вартості обов'язкових послуг автостанції (п.4.1., 4.2. договору, додаток №1), строку дії договору (п.7.1. договору).
Апеляційний господарський суд рішення місцевого суду в частині затвердження пунктів 3.1.3 та 7.1 договору в редакції позивача скасував та прийняв у цій частині нове рішення яким пункт 3.1.3 виключив, а пункт 7.1 виклав в редакції позивача.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що пункти 3.1.1.-3.1.7 крім пункту 3.1.3 затверджені місцевим господарським судом в редакції відповідача, забезпечують захист прав та інтересів громадян та спрямовані на дотримання сторонами правопорядку у сфері господарювання та є обґрунтованими і законними.
Що стосується пункту 3.1.3 договору, яким встановлюється відповідальність позивача при виявленні безквиткових пасажирів в салоні автобуса або підбір їх безпосередньо на автостанції, то судова колегія вважає, що даний пункт слід виключити з договору, оскільки можливість здійснення водієм продажу квитків в разі відсутності у населеному пункті автостанції, а також після закриття квитково-касової відомості передбачено п.115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176, а також п.2.1.2. Типового технологічного процесу надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.08.2001 року №565, а згідно пункту 14 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі відсутності у пасажирів квитків, автостанція має право подати письмову заяву про порушення перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, яка розглядається уповноваженими державними органами по суті та виносить припис про усунення порушень.
Окрім того, статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено розмір, суб'єктів та порядок накладення санкцій за перевезення безквиткових пасажирів на автомобільному транспорті загального користування.
Пункти 4.1.-4.2. договору, додатку №1 до договору місцевий господарський суд затвердив у наступній редакції відповідача, зокрема:
"4.1. За надання обов'язкових послуг /п.2.1.3., 2.1.4, 2.1.6 договору/ при виконанні рейсів на міжміських та приміських регулярних маршрутах сторона-2 сплачує стороні-1 кошти в сумі фіксованої плати (додаток №1), що розраховується по кожній автостанції, які є на маршруті руху, згідно кількості послуг, що надаються на автостанції (класу АС).
За надання обов'язкових послуг з продажу квитків на проїзд та перевезення багажу /п.2.1.13 договору/ сторона-2 сплачує стороні-1 винагороду за тарифами визначеними у Додатку №1 в залежності від виду сполучення.
4.2. Сума фіксованої плати за надання обов'язкових послуг /п.2.1.3.,2.1.4.,2.1.6 договору/ стороні-2 знімається стороною-1 з суми реалізації квитків сторони-2 до 10-го числа звітного місяця, а кошти від надання послуг з продажу квитків на проїзд та перевезення багажу /п.2.1.13 договору/ знімаються стороною-1 з суми реалізації квитків сторони-2 до 10-го числа наступного за звітним місяця згідно додатку №1.
Суми страхових внесків перераховуються стороною-1 відповідно до угоди укладеної стороною-2 і страховою компанією, де третьою стороною є сторона-1".
В силу приписів статей 28, 36 Закону України "Про автомобільний транспорт", на автостанціях забезпечується продаж квитків; послуга із продажу квитків є обов'язковою як для пасажирів, так і для перевізників.
Пунктом 114 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, встановлено, що вартість послуг автостанцій для перевізників регулюється укладеним між ними договором, а за змістом пункту 116 даних Правил, платою пасажира за послуги автостанцій, відповідно до статті 36 Закону України "Про автомобільний транспорт" є автостанційний збір, що входить до вартості квитка, розмір якого погоджується власником автостанції із обласною держадміністрацією.
Судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що господарський суд, враховуючи вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийшов до правильного та обґрунтованого висновку щодо затвердження вказаних спірних пунктів угоди, якими встановлено вартість послуг автостанцій, в редакції ВАТ "Закарпатавтотранс", оскільки позивачем не наведено жодних доводів, які б давали право суду застосовувати до позивача умови договору, відмінні від тих, які товариство застосовує до інших аналогічних перевізників, натомість, відповідачем економічними розрахунками (калькуляціями) вартості послуг автостанцій ВАТ "Закарпатавтотранс" для перевізників, зокрема, наказом ВАТ "Закарпатавтотранс" від 31.12.2009 року №426, яким затверджено розмір фіксованої плати для перевізників, розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 23.03.2007 року №137, калькуляцію витрат, затв. 31.12.2009 року, калькуляцією фіксованої плати, затв. 31.12.2009 року, підтверджено обґрунтованість вартості послуг автостанції.
Відповідність запропонованої відповідачем ціни договору діючому законодавству підтверджена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2010 року у справі №8/156 (а.с.75 т.2), якою встановлено правомірність застосування відповідачем фіксованої плати за послуги, пов'язані із організацією прибуття та відправлення автобусів, послуги по інформуванню водіїв про умови руху, послуги із організації відпочинку водіїв та застосування відсоткової ставки за послугу із продажу квитків.
Але, при цьому, суд апеляційної інстанції не навів доводів, за якими він не застосував ці положення до пункту 7.1 договору щодо строку дії та не спростував висновків місцевого суду про те, що відповідачем укладені договори з іншими перевізниками до 31.12.2010 року.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що апеляційним господарським судом при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази постанова у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2012 року у справі №2/109 господарського суду Закарпатської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс" та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач