"23" березня 2012 р. Справа № 10/668/08-11/348/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Запорізькій області
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012р.
у справі господарського суду Запорізької області №10/668/08-11/348/09
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
3-тя особа Міністерство освіти та науки України
про стягнення 11 383,98 грн. та зобов'язання повернути майно до державної
власності,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі №10/668/08-11/348/09.
Не надавши доказів сплати судового збору, скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень.
Так, основні вимоги до форми і змісту касаційної скарги викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно п.4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначений статтею 5 Закону України "Про судовий збір", і є вичерпним. Названа стаття не визнає Фонд державного майна України та його територіальні відділення особами, які звільняються від сплати судового збору.
Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.
Проте, Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області, яке навіть не порушувало питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи зменшення його розміру, не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, та керуючись п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі №10/668/08-11/348/09 та додані до неї документи повернути.
Головуючий, суддя Кузьменко М.В.
Суддя Васищак І.М.
Суддя Палій В.М.