27 лютого 2012 р. № 12/034-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Мирошниченка С.В., Владимиренко С.В., Демидової А.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,
розглянувши заявуГенерального прокурора України
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 04.10.2011 № 12/034-11 Корпорації "Укртрансбуд" 1.Державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр", 2.Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" стягнення 7 085 676, 90 грн.,
Рішенням господарського суду Київської області від 17.05.2011 позов задоволено, стягнуто солідарно з Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" та Державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр" на користь корпорації "Укртрансбуд" 6 155 916,70 грн. основного боргу; три проценти річних у розмірі 207 973,48 грн.; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 652 527,16 грн.; 25 500 грн. витрат на сплату державного мита; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2011 рішення господарського суду Київської області від 17.05.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 17.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2011 у справі № 12/034-11 - без змін.
Генеральним прокурором України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2011 у даній справі, у якій він просить скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2010 у справі №32/399-31/169-47/232, від 24.09.2009 у справі №1/245 та від 18.06.2009 у справі №26/348 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 04.10.2011 у справі №12/034-11, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо солідарного стягнення заборгованості з боржників у зв'язку з тим, що відповідачі мають заборгованість перед позивачем за виконані роботи та поставлене обладнання, оскільки Контрактом про виконання будівельно -монтажних та пусконалагоджувальних робіт передбачено, що відповідач - 2 зобов'язується організувати вирішення питань з відповідачем -1, зокрема з приводу фінансування будівництва об'єктів у відповідності з календарним планом, графіком виконання робіт відповідальними за здійснення розрахунків з позивачем є як відповідач -1, так і відповідач -2.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2010 у справі №32/399-31/169-47/232, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за договором підряду -оренди крану від 22.09.2005, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором підряду -оренди крану, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування санкцій за порушення зобов'язання, позивач не надав будь -яких інших доказів на підтвердження виконаних ним робіт за цим договором. Крім того, умовами угоди про співпрацю не передбачено обов'язку відповідача -2 перерахувати грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за договором підряду -оренди крану та заміни боржника у зобов'язанні та позивач не надав доказів, які підтверджують виникнення солідарного обов'язку відповідачів перед позивачем.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 24.09.2009 у справі №1/245, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо стягнення збитків у зв'язку з виявленням нестачі нафтового продукту за договором про поставку нафтопродуктів, оскільки позивачем не наведено конкретної норми закону, якою б було встановлено солідарне зобов'язання відповідачів (як осіб, між якими укладений договір транспортного експедирування) щодо завданих збитків, що виникли у вантажоотримувача у зв'язку з нестачею доставленого товару; такої умови також не передбачено договором поставки, укладеним між позивачем та відповідачем -1. Крім того, відносини позивача з відповідачем-2 базуються на нормах транспортного законодавства, зокрема, Статуту залізниць України; відповідач-2 не брав на себе зобов'язання перед позивачем по поставці мазуту на адресу позивача.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 18.06.2009 у справі №26/348, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову щодо стягнення недостачі вантажу у вагоні по залізничній накладній, оскільки ані договором, ані Законом не встановлено солідарного обов'язку залізниці відправлення та залізниці призначення відшкодовувати збитки від нестачі вантажу. Крім того, відповідно до частини першої статті 131 Статуту залізниць України претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу, позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної), що передбачено пунктом 131 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з другого відповідача (залізниці призначення), а в позові до першого відповідача відмовлено.
Зазначені постанови не можуть бути визнані підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2011 у справі № 12/034-11.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11114-11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Генеральному прокурору України у допуску справи №12/034-11 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя С. Мирошниченко
Судді С. Владимиренко
А. Демидова
І. Плюшко
С. Шевчук
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)