31 січня 2012 р. № 5002-19/1021-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю.,
розглянувши заявуОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за позовом до третя особа про Вищого господарського суду України від 29.09.2011 № 5002-19/1021-2011 Заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, 1.Ялтинської міської ради, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно -будівельна компанія "Українські прогресивні технології" , ОСОБА_6, визнання недійсним рішень Ялтинської міської ради №154, №31 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим суду від 26.04.2011 позов задоволено. Суд першої інстанції визнав, що прийняті Ялтинською міською радою рішення від 22.11.2006 № 154 та від 09.06.2010 № 31 суперечать приписам статей 116, 124 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що прокурором належними доказами не доведено, що на час прийняття спірних рішень Ялтинською міською радою ОСОБА_6 мав у законному користуванні спірну земельну ділянку для обслуговування його домоволодіння, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені рішення прийнято Ялтинською міською радою у межах повноважень, наданих цьому органу статтями 24, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2011 касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим і касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 - без змін.
ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2011 у даній справі.
Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 29.09.2011 у справі № 5002-19/1021-2011.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 23.06.2011 у справі №5002-33/4607-2010 та від 07.07.2011 у справі №5002-26/5426-2010 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 29.09.2011 у справі №5002-19/1021-2011, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсними рішень міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки судом апеляційної інстанції спростовано факт виникнення у ОСОБА_6 прав на спірну земельну ділянку, що унеможливлює висновок про порушення його прав спірними рішеннями; передача спірної земельної ділянки в оренду була здійснена у відповідності до приписів чинного законодавства. Суд касаційної інстанції визнав правомірною відмову судів у визнанні недійсним договору оренди спірної земельної ділянки у зв'язку з тим, що договір оренди земельної ділянки від 25.12.2006 на час його укладення відповідав вимогам закону, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним.
Приймаючи постанову від 23.06.2011 у справі №5002-33/4607-2010, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову щодо визнання недійсним рішення селищної ради та договору оренди земельної ділянки, оскільки на земельній ділянці, яка була передана в оренду, знаходилося нерухоме майно, яке на момент прийняття спірного рішення та укладення спірного договору оренди земельної ділянки було власністю фізичної особи, у зв'язку з чим селищною радою не дотримано порядку, встановленого статтями 120, 123 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України, внаслідок чого було порушено право фізичної особи на користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомості, власником яких вона є.
Приймаючи постанову від 07.07.2011 у справі №5002-26/5426-2010, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову щодо визнання недійсним рішення селищної ради та договору оренди земельної ділянки, з огляду на порушення прав та інтересів третьої особи у справі на отримання в оренду спірних земельних ділянок відповідно до державного акту на землю під об'єкти нерухомого майна, які належать третій особі-санаторію "Ясна Поляна" ЗАТ лікувально -оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на праві власності; встановивши наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання недійсними договорів, судом апеляційної інстанції правомірно визнано недійсними договори оренди земельних ділянок на підставі частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України.
Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюються посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11114-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 5002-19/1021-2011 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяМ.М. Малетич
Судді А.О. Заріцька
Т.П. Козир
О.В. Кот
І.Ю. Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)