Ухвала від 03.03.2012 по справі 6/5007/40/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

03 березня 2012 р. № 6/5007/40/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівБакуліної С.В., Добролюбової Т.В., Муравйова О.В., Уліцького А.М.,

розглянувши заяву Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 13.12.2011

у справі№ 6/5007/40/11 господарського суду Житомирської області

за позовомФізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6

доЖитомирської районної державної адміністрації Житомирської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України"

про визнання акта частково недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 у справі № 6/5007/40/11 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у даній справі (колегія суддів: Дужич С.П., Василишин А.Р., Юрчук М.І.) вказане рішення скасовано: визнано незаконними дії Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області щодо включення земельної ділянки площею 0,9497 га, орендованої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, до Державного акту на постійне користування земельною ділянкою ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат"; визнано недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області № 7 від 06.01.2005 "Про затвердження технічної документації із землеустрою по встановленню зовнішніх меж і виготовленню державного акта на право постійного користування землею Шепетівському військовому лісництву МО України на території Новогуйвинської селищної та Зарічанської сільської рад" в частині площі земельної ділянки - 0,9497 га; зобов'язано відповідача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача вчинити дії щодо внесення змін до вказаного Державного акту в частині площі земельної ділянки, орендованої позивачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі № 6/5007/40/11 зазначену постанову суду апеляційної інстанції скасовано повністю, а рішення господарського суду Житомирської області у даній справі залишено без змін.

Фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6 подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі № 6/5007/40/11у порядку статей 11115-19 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 23.01.2007 у справі № 47/83, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Окремо заявник звернув увагу суду на те, що в постанові від 23.01.2007 у справі № 47/83 Вищий господарський суд України застосував до аналогічного спору судову практику Європейського суду з прав людини "у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що частиною національного законодавства України".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи № 6/5007/40/11 господарського суду Житомирської області до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови, про перегляд якої подано заяву, у справі № 6/5007/40/11 вбачається, що предметом позову є: 1) визнання незаконним включення Житомирською райдержадміністрацією Житомирської області орендованої позивачем земельної ділянки 0,9497 га до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат"; 2) зобов'язання Житомирської РДА визнати недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від № 7 від 06.01.2005 у частині площі земельної ділянки - 0,9497 га; 3) зобов'язання відповідача та ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" внести зміни до вищезазначеного Державного акту щодо площі земельної ділянки.

Наразі, у справі № 47/83, постанову в якій додано заявником в якості подібної, предметом позову є визнання недійсним договору оренди землі, укладеного на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 № 716-р "Про вилучення та надання в оренду земельної ділянки" та на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1649-р від 27.10.2004 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Реал Істейт АГ".

Таким чином, заявник посилається на неоднакове застосування Вищим господарським судом України норм матеріального права в справах, спірні правовідносини в яких не є подібними.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання заявника на застосування Вищим господарським судом України при здійсненні касаційного перегляду у справі № 47/83 судової практики Європейського суду з прав людини, оскільки при вирішенні спору у справі № 6/5007/40/11 судами не застосовувалася міжнародна судова практика.

До того ж колегія суддів зауважує, що при вирішенні спорів у справах № 6/5007/40/11 та № 47/83 не ухвалено різні за змістом судові рішення, оскільки за результатами їх вирішення в позовах було відмовлено.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 не доведено неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим відсутні підстави для допуску справи № 6/5007/40/11 господарського суду Житомирської області до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_6 в допуску справи № 6/5007/40/11 господарського суду Житомирської області до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЄ. Першиков

Судді:С. Бакуліна

Т. Добролюбова

О. Муравйов

А. Уліцький

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)

Попередній документ
28211879
Наступний документ
28211881
Інформація про рішення:
№ рішення: 28211880
№ справи: 6/5007/40/11
Дата рішення: 03.03.2012
Дата публікації: 26.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: